Лекція 3

Каббала розповідає про те, що таке світовідчуття. Те, що нам здається існуючим, суб'єктивно існує тільки стосовно нас. Так діється завдяки нашим органам чуттів. Якби вони були іншими, ми відчували б зовсім інше, бачили б по-іншому. Навіть при незначній зміні наших органів почуття наші сприйняття довколишнього, наші відчуття, були б зовсім іншими.

Все, що ми відчуваємо, називається світобудовою. Оскільки наші відчуття суб'єктивні, то й картина, яка нами сприймається, також суб'єктивна. Наука намагається змінити межі відчуття наших органів чуттів (мікроскопи, телескопи, усілякі датчики, локатори тощо), але все це не змінює самих наших відчуттів.

Ми існуємо начебто замкнутими в наших органах чуттів. Через 5 таких датчиків до нас входить інформація: візуальна, слухова, смакова, дотикова, нюхова. Ця інформація в мені перероблюється, я її відчуваю, оцінюю її за єдиним алгоритмом: краще - гірше.

Згори нам дали можливість створити начебто 6-й орган чуттів. Це досягається за допомогою науки Каббала. Правильно вивчаючи її, за відповідними джерелами, в групі однодумців, під кервництвом істинного Учителя, ми можемо якісно змінити наші органи чуттів, котрі розкриють перед нами духовний світ і Творця.

Каббала каже про те, що створене єдине відчуття - бажання зазнати насолоди. Мозок же існує для того, щоб розвивати це відчуття, оцінюючи його якимось чином, правильно градуювати. Мозок - це допоміжний пристрій.

Підсумком занять з Каббали повинно бути відчуття істинної світобудови, так само ясне, як сьогоднішнє відчуття нашого світу. Разом із нашим світом новий світ дає повну картину, істинний обсяг, включаючи вищу силу Творця, що є над усією світобудовою.

Йдеться про нові відчуття, котрі виникають в людині, не в його мозку, а в серці, котре реагує на всі наші внутрішні реакції, хоча це просто насос. Насправді ж чуття - це чисто духовна субстанція. І органи чуттів також чисто духовні. А серце просто реагує, тому що повинно у відповідності з реакцією постачати енергію організму.

Спочатку в процесі навчання людина починає відчувати, що щось від неї приховано. У нашому початковому стані ми взагалі не розуміємо і не відчуваємо, що щось приховано від нас. А коли почнем розуміти, то це вже крок уперед. А далі ми наче починаємо бачити якусь вищу силу, котра входить із нами у зв'язок, надсилає різноманітні ситуації, стають більш ясними їхні причини і наслідки. Це вже певний ступінь розкриття.

Людина оцінює свої вчинки в залежності від того, що посилає їй Творець, настає начебто подоба критики своїх дій, своїх реакцій. Ось це Творець дає мені для того, щоб я відмовився, а тут мені потрібно повестися ось так, а не інакше. Така самокритика вже дозволяє людині називатися л-ю-д-и-н-о-ю, а не двоногою істотою, котрою вона була дотепер.

Починається відчуття Творця, і людина бачить, які дії корисні для неї, а які - шкідливі. Усі корисні дії називаються Заповідями, а шкідливі дії - порушенням Заповідей. І оскільки людині зрозумілі всі причини і наслідки, то розуміє, що корисно, а що ні. Ясна річ, свідомо ніхто не стане порушувати будь-що, бо видно, за що належить покарання, а за що - нагорода.

Таким чином розкриття Творця людиною дає їй можливість правильно поводитися у кожному окремому випадку, з максимальною користю. Така людина називається праведником. Вона бачить Творця, винагороду за все добре, а також додаткову винагороду за те, що нічого не порушує. Праведник завжди виправдовує Творця. Коли людина все більше і більше виконує духовні Заповіді, в неї входить все більше і більше світла. Це внутрішнє світло називається Торою.

При подальшому розкритті Творця людина все вище підіймається по духовних ступенях, і на кожному з них виконує духовну дію - Заповідь, одержуючи при цьому нову порцію світла. Вона стає великим праведником, доки не набуває такого стану, коли зможе виконувати Заповіді без будь-якої належності до себе, як би добре чи погано їй не було. Вона бачить Творця абсолютно добрим, і всі дії для неї довершені. Все це є наслідком певного розкриття Творця.

Пройшовши всі 6000 ступенів, людина бачить, що все, що робив і робить для неї і для всіх інших Творець, пронизане єдиним бажанням безмежно натішити творіння, тоді людина проймається до Творця почуттям безмежної вдячності, бажанням віддячити Творцеві тим, що всі її дії стають спрямованими винятково на віддачу Творцеві, коли для Творця хочеться зробити все більше і більше. Такий стан називається станом вічної і безмежної любові до Творця.

Це тепер людина розуміє, що Творець і в минулому робив тільки хороше. А раніше, у невиправленому стані, їй здавалося, що Творець її б'є, завдає лиха. Світло Творця завжди однакове, та коли воно входить у протилежне бажання, то викликає протилежне відчуття.

Духовний світ осягається тільки на грані позитивних і негативних станів. Не треба боятися ніяких станів, які приходять. Починаєш вивчати Каббалу, раптом виникають проблеми, котрих раніше не було. Без вивчення Каббали вони б прийшли через якусь кількість років. Процес прискорився. День можна вважати за 10 років. Скорочується не те, що повинно було трапитися з кожним, а збільшенням швидкості проходження скорочується час, компресується все, що відбувається.

Якщо людина сидить на заняттях і правильно слухає, намагаючись чути, принижуючи себе, свою гордість, удаваний розум і знання, то вона починає вникати в почуте і вчувати його.

Сходження світів зверху вниз вивчається для того, щоб у процесі вивчання притягнути до себе духовне світло, відповідне до матеріалу, котрий вивчається. Світло поступово чистить наші судини, виправляє їх, робить їх альтруїстичними.

У нашій групі є учні, котрі займаються десяток років, а є такі, що прийшли всього лише кілька місяців назад, але це ні в якому разі не віднімає у них можливості такого ж просування. Навпаки, сьогодні приходять люди з більшим бажанням усе пізнати, їхня душа більш досвідчена і підготовлена. Сам стаж у Каббалі не грає особливої ролі. Важливо, наскільки учень зливається із спільним бажанням групи, вливається в неї, принижує себе стосовно інших. Завдяки злиттю з групою можна за кілька годин осягнути такі духовні пласти, котрі неможливо було б освоїти одинаком і через декілька років.

Необхідно остерігатися людей, котрі буцімто вважають себе каббалістами, людей із різними філософіями, віруючих фанатиків, котрі дуже далекі від Каббали, слід читати тільки правильну літературу і займатися тільки в одній групі з одним учителем. Поглинаючи одночасно інший матеріал, учень, в першу чергу, завдає шкоди собі і водночас - усій групі.

Коли я прийшов у Каббалу, я хотів дізнатися, як збудований наш світ, космос, планети, зірки і т. д., чи є там життя, який зв'язок між всім цим. Мене цікавило саме біологічне життя, його смисл, його види. Моя спеціальність - біологічна кібернетика. Я хотів дізнатися про систему регуляції організмів. Саме у такий спосіб мене погнали до Каббали. У міру вивчення Каббали мене все менше і менше цікавили подібні питання, я зрозумів, що Каббала взагалі не займається питаннями стосовно тваринного тіла, його життя, тваринних станів і смерті, не зв'язаних з духовним.

Духовний світ сходить у наш світ і утворює все, що є в ньому: неживу, рослинну, тваринну природу і людину. Цей світ можна вивчати правильно, знаючи духовні корені та їхній зв'язок із нашим світом за допомогою Каббали.

Наприклад, ми в групі зараз вивчаємо ТЕ"С - "Талмуд Есер Сфірот", 12 частину, де пояснюється, яким чином відбувається зародження душі в духовному світі. Якщо просто читати це, то воно нічим не відрізняється від зародження людини в лоні матері, періоду виношування, пологів, вигодування тощо. Суцільна медицина. Починаєш розуміти, чому в нашому світі є такі наслідки вищих законів розвитку. Розвиток душі висловлений мовою, що змальовує розвиток тіла в нашому світі.

Всіляки гороскопи, астрологія, передбачення до Каббали не мають жодного відношення, а тілько до тіла. Це чисто тваринна властивість відчувати різні речі. Ми знаємо, що собаки, кішки відчувають наближення деяких природних явищ.

Попервах люди кидаються на подібні здібності, вони думають, що за їх допомогою можна змінити себе, своє життя, долю і т. ін. Долю й справді можна змінити, якщо ти будеш впливати на свою душу, навчишся керувати нею.

Вивчаючи закони духовного світу, ми починаємо розуміти закони нашого світу. Всі науки - хімія, фізика, біологія стають більш простими і зрозумілими, якщо до них підходити з погляду Каббали. Та коли людина перебуває на відповідному духовному рівні, матеріальні науки, як низькоорганізовані, її мало цікавлять. Інтерес становлять більш високоорганізовані субстанції.

Каббаліст мріє піднятися вище того рівня, на котрому він перебуває, а не спускатися нижче. Але будь-який каббаліст легко може бачити корені розвитку якої завгодно науки, якщо він хоче.

Бааль Сулам іноді писав про зв'язки матеріальних наук з духовними. Великий каббаліст Гаон із Вильно, любив займатися порівняльною характеристикою законів духовних із законами нашого світу. У нього навіть є книга про геометрію. Перебуваючи в одному із вищих духовних світів, він через усі світи простягав зв'язок із наукою нашого світу.

Ми ж, не маючи ніякого поняття про духовне, будемо просто читати цю науку, вимовляти слова. Та навіть вимовляючи ці слова, ми незримо зв'язуємся з духовним шляхом притягання Ор макіф з того ступеню, де він перебував. Якщо читати книги каббалістів, то поступово Ор макіф буде вести нас уперед.

Душі каббалістів бувають різного типу і рівня, звідси й різниця у викладенні каббалістичних текстів, і різниця в інтенсивності того світла, котре ми на себе викликаємо. Та світло від різних книг Тори, в тому числі і від її окремої частини, Каббали, є завжди.

Каббаліст Моше написав книгу про те, як він разом із народом подорожував по пустелі. Якщо ми сприймемо цю розповідь у прямому смислі, то на нас Тора ніяк не зможе впливати. А якщо ми розуміємо, про що там пишеться, то для нас П'ятикнижжя стає каббалістичним одкровенням, де описані всі ступені осягнення вищого, те, що бажав передати нам Моше.

Те ж саме можна сказати і про "Пісню пісень". Дивлячись як це читати і сприймати. Чи просто пісня про любов, чи духовне одкровення, котре коментує "Зоар" як найвищий зв'язок із Творцем.

Важливо знайти такі каббалістичні джерела, котрі примушували б вас своїм змістом думати про Творця, про мету, до якої ви повинні йти. Тоді ви до неї точно прийдете. Джерела, що відволікають своїм текстом від мети, ні до чого гарного привести не можуть. Оточуюче світло викликається у залежності від вашого бажання. А якщо воно спрямоване не на досягнення істинної мети, пригнічене, то світло не світить.

Звідки взялася цифра 600.000 душ? Парцуф із 6-ти сфірот, кожна з яких у свою чергу складається з 10-ти, піднявся на рівень 10 тисяч. Звідси й цифра 600 тисяч.

Ми постійно отримуємо якісь бажання. Від їхнього рівня залежить і наш розвиток. Спочатку на найбільш низькому рівні - тваринні бажання, потім бажання багатства, слави, становища у суспільстві і т. д. Потім з'являються бажання до знань, осягнення, культури, музики.

І більш високі бажання - це бажання духовного. Такі бажання виникають у душі поступово, протягом багатьох сходжень у цей світ, як ми кажемо, із розвитком поколінь. Спочатку в наш світ спускалися душі, що жили тільки тваринним життям, потім у наступних поколінь виникає бажання до грошей, влади. Потім до науки і до вищого, чого наука дати не може.

В людині не може бути одночасно двох бажань, бувають бажання нечіткі. Та коли вони вже вибрані, проаналізовані правильно, то це тільки одне бажання. Дається відразу кілька бажань, із котрих людина вибирає одне, якщо вона чітко може оцінити свій стан.

Духовне клі-судина розбилося на 600.000 частин, втратило екран. Тепер екран треба знову створювати, і цю роботу виконують самі розбиті частини для того, щоб відчути цей шлях, повністю відчути себе, із самих себе сотворити Творця.

Духовна судина складається з двох частин: частина від пе до табура, котра називається келім де ашпаа, тобто бажання, що віддають, хоча внутрішньо вони егоїстичні, просто працюють на віддачу, і частина від табура вниз - це чисто егоїстичні бажання, що працюють на одержання.

Справа не в тому, що верхні гарні, а нижні погані, а в тому, що зверху бажання маленькі, а в нижній частині - більші. Тому на верхні є екран, а на нижні немає. Верхня частина парцуфа називається Ісраель, нижня частина називається гоїм.

Першими виправляються найбільш слабкі бажання, які не потребуть багато часу на виправлення, а потім - бажання під табуром, більш егоїстичні. Спочатку повинні пройти виправлення бажання, котрі називаються Ісраель, а потім доходить черга до бажань на ім'я гоїм. У результаті вони всі зливаються разом, щоб створити знову одне спільне клі. Тому ніякої різниці немає між Ізраїлем і гоями, крім різниці у часі виправлення.

Виникає питання: якщо Ізраїль - найбільш неегоїстичні душі-бажання, то чому сьогодні ми бачимо євреїв найбільш егоїстичними в світі? Це тому, що надійшов час їх виправлення, і тому саме їхні бажання розкриті, вони вже перебувають на більш високому рівні розвитку. А гоїм ще не можуть виправлятися, і їхні бажання поки що приховані, сплять.

Та коли надійде їхній час, ми побачимо, наскільки їхні бажання більші, ніж бажання Ісраель. Як тільки ці душі почнуть виправлятися, то вже виправлені душі Ісраель зможуть підніматися завдяки їм. Всі вигнання євреїв із Ізраїлю, розселення їх серед гоїв і повернення в Ізраїль були потрібні для того, щоб витягнути із гоїм ті іскри душ, котрі можна буде приєднати до Ізраїлю, для їх спільного виправлення.

Егоїстичні келім, гоїм, в силу більш пізнього їх виправлення начебто мають вимоги до Ісраель, альтруїстичних келім, що багато із Ісраель ще не виправилися, чим затримують їх, гоїм, виправлення. Звідси ненависть і те, що називається антисемітизмом. Якби Ісраель займався тільки виправленням своїх душ і не думав про інші речі, то ставлення гоїв до них різко покращилося б і з їхнього боку не було б жодних претензій, навпаки, вони носили б євреїв на руках, та оскільки Ісраель займається не своїм ділом, то викликає з боку гоїв сильну ненависть, навіть серед народів, які не мають уявлення про євреїв.

Аби сучасному поколінню вийти в духовний світ, потрібно читати конкретну літературу. Сьогодні це ТЕ"С. Дві тисячі літ назад для виходу в духовний світ потрібні були книги Арі. А до Арі - книга "Зоар". Перед кожним поколінням для виходу в духовний світ кладеться своя книга, що відповідає розвитку душ цього покоління. Коли ж людина вже виходить у духовний світ, вона може читати всі книги, тому що бачить, що кожна із них підходить їй.

Уподобитися духовному світові - значить внутрішньо виконувати всі закони, при цьому зростає душа. У стані остаточного осягнення для людини всі світи, і наш матеріальний, і духовні, зливаються в один спільний світ. Людина одночасно існує в усіх світах.

Якщо ти що-небудь робиш матеріально, то одночасно ці ж самі дії відбуваються в духовному. Всі Заповіді нашого світу ні на що не впливають, а є лише проектуванням духовних світів на наш. Будь-яке ж виконання духовних Заповідей покликане до того, щоб поставити себе у певну відповідність із духовним світом.

Далі до лекції 4