Безліч людей з покоління в покоління намагаються
з'ясувати ці питання, що так болюче переслідують нас. А
те, що це відбувається з покоління в покоління, свідчить
про те, що до цього часу ми не одержали вичерпних відповідей.
Вивчаючи природу, всесвіт, ми відкриваємо, що все, що оточує
нас існує та діє у відповідності із чіткими, цілеспрямованими
законами. Дівлючись же на себе - як на вершину творіння
природи - ми виявляємо, що людство існує начеб поза цією
системою логічних законів.
Наприклад, хоч ми і бачимо, як мудро створила нас природа:
частини нашого організму, кожну живу клітину, бачимо чітку
цілеспрямованість у функціонуванні кожної клітини тіла,
ми неспроможні відповісти на питання: а задля чого він,
увесь цей організм, існує?
Усе, що нас оточує, пронизане причинно-наслідковими зв'язками:
ніщо не виникає безцільно, у світі фізичних тіл існують
чіткі закони руху, перетворення, кругообігу. Та ж сама логіка
існує у рослинному і тваринному світах.
Та наріжне питання: для чого все це існує? - тобто не лише
ми, але й весь довколишній світ, - залишається без відповіді.
Чи є в світі людина, котру це питання не зачепило бодай
однораз за життя?
Існуючі наукові теорії стверджують, що світом керують незмінні
фізичні закони, на які ми неспроможні впливати. Наша задача
- лише, мудро їх використовуючи, добре прожити свої 70 -
120 років, підготувавши грунт, у буквальному і переносному
розумінні, для майбутніх поколінь. Та ж їм - майбутнім поколінням
- заради чого існувати?
Чи розвинулося людство від найпростіших видів шляхом еволюції,
чи життя занесене з інших небесних тіл - це суті не міняє:
є дві дати - народження і смерть. А те, що поміж ними -
неповторне і тому безцінне. Чи навпаки: життя - ніщо, коли
в кінці його кінець, пітьма, обрив.
Де ж мудра, в усьому передбачлива, нічого не створююча марно
природа? Кожний атом, кожна клітина в людському організмі
має свою причину, мету свого функціонування - а весь організм
у цілому? Саме він - задля чого? Чи то існують іще не відкриті
нами закони і цілі?
Ми можемо досліджувати те, що перебуває нижче нашого рівня
розвитку. Сприймаємо і розуміємо сенс неживого, рослинного
і тваринного існування. Проте смисл існування людини ми
збагнути нездатні - його, очевидно, можна осягнути лише
з більш високого рівня.
Наше дослідження світу мимоволі обмежується вивченням його
реакцій на наше діяння, і ці реакції ми вловлюємо п'ятьма
органами чуттів: дотиком, нюхом, зором, слухом, смаком або
приладами, котрі лише розширюють їхній діапазон.
Все непідвладне нашим чуттям і дослідженням просто не сприймається
нами, начеб не існує стосовно нас. А те, що, здавалося б,
існує - також існує тільки в наших відчуттях, і у відчуттях
істоти з іншими, відмінними од наших, органами чуттів відчувалося
б інакше.
До того ж, ми позбавлені відчуття браку відсутніх органів
- так само, як ніколи людина не відчуває браку шостого пальця
на руці. Як неможливо розтлумачити сліпому від народження,
що таке зір, так ніколи людина не відкриє приховані форми
природи, користуючись доступними їй методами дослідження.
Згідно з Каббалою існує духовний, тобто такий, що не сприймається
органами чуттів, світ, у центрі якого розміщується наш Всесвіт
- його мала частина - і наша планета - у центрі цього духовного
світу. Цей світ інформації, думок і почуттів, впливаючи
на нас шляхом законів матеріальної, відчутної природи і
випадку, змушує нас до певних умов, у відповідності з якими
ми лише і можемо діяти.
Ми - раби оточення: не від нас залежить, де, коли, ким народитися,
з якими здібностями і нахилами, з ким зустрітися в житті,
в якому середовищі опинитися. Це визначає всі наші реакції
та вчинки, всі їхні наслідки. Так у чому ж наша свобода
волі?
Згідно з Каббалою є чотири види Знання, що їх може і повинна
осягнути людина.
ТВОРІННЯ:
Вивчення створення і розвитку світів в обсязі, доступному
осягненню людиною, а саме: яким чином Творець шляхом послідовних
скорочень створив світи та істоти, що їх населяють. Закони
взаємодії духовного і матеріального світів та їхні наслідки.
Мета створення людини - сполученням душі і тіла, шляхом
вищого керування через природу і фактор випадку за допомогою
двох взаємно врівноважених систем світлих і темних сил -
створення системи з ілюзією свободи волі.
ФУНКЦІОНУВАННЯ:
Вивчення сутності людини, її взаємозв'язку та взаємодії
з духовним світом.Що означає для людини прийти в цей світ
і піти з нього. Яку реакцію з боку вищих світів на наш світ
і особисто на кожного з нас викликають дії людини. Особистий
шлях кожного від часу створення світів до осягнення Вищої
мети.
КРУГООБІГ ДУШ:
Вивчення сутності кожної душі та її кругообігу. Діяння людини
в цьому житті та їхні наслідки у подальших її життях від
початку і до кінця світу. Яким чином, з якої нагоди спускається
душа в тіло, і залежно від чого певне тіло приймає певну
душу.
Таємниця Випадку, і дослідження історії роду людського як
наслідку певного порядку та переміщення душ, простеження
цього шляху протягом 6000 літ. Зв'язок душі із загальним
керуванням системи світів, її кругообороти, цикли життя
і смерті - все те, від чого залежать усі наші шляхи в цьому
світі.
КЕРУВАННЯ:
Вивчення нашого світу - неживої, рослинної і тваринної природи,
їхньої сутності, ролі та керування ними із духовного світу.
Керування згори, і наше сприйняття Природи, Часу, Простору.
Кожна людина торкається цього питання. Пошуки мети і смислу
існування індивідуума і всього людства - центральні питання
духовного життя людини. Починаючи з другої половини двадцятого
століття ми спостерігаємо відродження релігійної спрямованості
людства.
Технічний прогрес та світові катаклізми, що ними породжені
всілякі філософії, не принесли людині духовного вдоволення.
Як пояснюється у Каббалі, з усіх існуючих насолод нашому
світові дісталася лише одна маленька іскринка, так званий
"нер дакік". Присутність її в матеріальних об'єктах
дає нам задоволення.
Іншим словом, усі приємні почуття, котрих людина зазнає
у різноманітних ситуаціях і від різних речей, пояснюються
лише наявністю в них цієї іскринки. До того ж протягом життя
людина змушена постійно шукати нові та нові об'єкти у сподіванні
отримати більше та більше задоволення, не підозрюючи, що
все це - лише оболонка, а суть "нер дакік" залишається
та ж сама
І щоби привести людину до одержання абсолютного задоволення
шляхом осмислення необхідності звеличення духа над матерією,
існують в світі два шляхи:
1. Шлях Тори.
2. Шлях стражданнь.
Шлях Тори - це шлях самостійного і добровольного
осмислення необхідності поступового викоренення егоізма,
коли викокористовується світло Тори для того, щоб людина
підійшла до осмислення егоізма як зла. Це часто шлях звертаючихся
к релігії - "хозрей бе тшува": людина - досконало
світська, добре влаштована, спокійна, раптом починає відчувати
гостру незадоволеність: зникає іскрина - "Нер дакік".
У своїх звичайних заняттях не знаходить задоволення, радощі,
смаку до життя. Тим же чином в Торі проклятий змій: ані
в чому не відчуває він смаку - будь-яка їжа, котрої у нього
вдосталь, має смак землі.
Так і в нашому поколінні починає відчувати духовний голод,
саме при матеріальному достатку. І людина починає шукати
джерело задоволення, шляхом, підчас тернистим і довгим.
Між цими двома шляхами і знаходиться свобода волі. Можна
лише побажати людям своєчасно "обрати життя",
як радить Тора, а не йти шляхом стражданнь, яким ми вже
йшли у минулому.
|
International Site
