Головним моїм бажанням є бажання підірвати
стіну, що відділяє нас від Каббали ще із часів зруйнування
Храму (4 сторіччя н.е.), аби не зникла цілком ця наука із
нашого світу. І стали звичними заперечення проти вивчення
цієї науки - навіщо для виконання заповідей знати, що є
на небі (мається на думці духовний світ) - адже головне
- знати, як виконувати заповіді, причому заняття Каббалою,
кажуть, небезпечні, і взагалі, призначені лише для обраних.
Але спитаємо себе - який смисл життя у невеликому, гіркому
і важкому часом перебігу років, повних турбот, і хто може
насолодитися цим життям, чого саме і вимагає від нас Творець.
Де відповіді на ці питання?
Тора відповідає на це: "Спробуйте і відчуйте, який
прекрасний Творець", (мається на увазі через вивчення
Тори і виконання заповідей відчути Творця) - і побачите,
що він абсолютно добрий і створив усе лише задля нашого
блага, і ради нього вручив нам Тору, причому відчуєте це
в цьому світі. І сама Тора закликає: "вибери життя",
тобто благо, а не смерть - гірке, безцільне існування. І
сказано - "вибери", тобто дано право вибору.
Як уже з'ясовано у попередніх статтях, це право вибору стосується
лише одного з двох шляхів досягнення обов'язкової кінцевої
мети - шлях Тори або страждань, причому кінцева мета полягає
у знищенні егоїзму і придбанні природи любові і позитивного
впливу.
Яким же шляхом можна цього досягти? Сказано: "Спи на
землі, харчуйся лише хлібом з водою - і будеш щасливий і
в цьому, і в тому світах" - так можна набути духовної
природи, злитися з духовними світами - і лише тоді відчути
все благо Творця.
Цим шляхом лише особливі особистості (тобто душі) можуть
прийти до мети. І тому дається у Торі ще один шлях: "займайся
постійно Торою, оскільки світло, що є в ній, впливає на
душу, перетворюючи її в потрібному напрямку" - шлях
осягнення серцем, розумом, а не шляхом фізичних страждань.
Але світло, що наповнює Тору, впливає лише на абсолютно
вірних і відданих Творцеві, віруючих у його благі діяння.
Тобто головне на цьому шляху - віра в Творця, і вона вимірюється
кількістю часу і сил, котрі людина віддає, і завдання таким
чином зводиться до досягнення максимальної впевненості у
силі, покровительстві і любові Творця до людини, що йде
Йому назустріч. І цю віру людині нізвідки отримати, хіба
що тільки від Тори, тому і сказано про неї, що Тора - ліки
від егоїзму.
Сказано у Вавілонському Талмуді: той, хто вчив п'ять років
і не досягнув потрібного - ніколи вже не досягне. Заняття
Торою допомагають лише у випадку поваги до Творця (богобоязні),
що можливо лише при ознайомленні з безкінечними могутніми
духовними силами Творця і величчю створеного Ним. Як сказано
царем Давидом: "Пізнай Творця, а потім стань Його рабом".
Тому для звичайних людей (душ) заняття загальноприйнятими
частинами Тори, що кажуть лише про шляхи фізичного виконання
заповідей, не дають потрібного результату. Застерігає Талмуд,
що якщо немає успіху протягом 5 років, то і не буде, а оскільки
мета - не навчання, а осягнення Творця, то необхідно шукати
інший шлях.
Основна різниця між відкритою і таємною частинами Тори в
тому, що в останній вивчаються безпосередньо дії Творця,
і тому світло Тори у ній більш явне, інтенсивне - і може
швидко виправити людину.
Таємна частина Тори - Каббала складається з 2-х частин:
таємної, ніде не описаної, яка передається усно, і відкритої
- викладеної у багатьох книгах. Останню необхідно вивчати,
і лише від її вивчання залежить прихід Машіаха.
Світло Тори впливає позитивно лише в тому випадку, якщо
той, хто вивчає, ставить собі за мету - досягти викорінення
егоїзму, злиття з Творцем; у противному випадку, тобто використовуючи
Тору не за призначенням, він лише завдає собі невідчутної
і непоправимої шкоди - духовну смерть.
Неможливо негайно настроїти себе у вивченні Тори на потрібну
мету, та вона повинна переслідуватися постійно у процесі
навчання. Саме вивчаючи духовні світи і дії Творця, легше
дотримуватися думки, бажання злиття з тим, що вивчаєш.
Адже наше віддалення від духовного світу є причиною всіх
болей, знегод, страждань та безцільності! А нерозуміння
керування світом і невідчуття Творця призводять до відддалення
від релігії: адже якби керування світом було явним, тобто
винагорода і покарання йшли слідом негайно за вчинком, то
всі були б праведниками.
Таким чином, єдине, чого нам бракує - явного відчуття керування.
Осягання цього проходить по 4-х стадіях:
- подвійна скритість Творця;
- проста скритість;
- осягання причини і наслідку нагороди чи покарання;
- абсолютне осягнення (коли ясно, що все лише задля блага
створінь, як хороше, так і погане).
Звичайний, початковий стан людини - подвійна скритість від
неї Творця, коли вона не бачить у світі ніяких наслідків
наявності Творця - і вірить у природу. Коли ж від недостатнього
зближення з творцем людину переслідують нещастя і вона вірить,
що це наслідок її вчинків і результат керування Творця -
такий стан називається простою скритістю (у даному випадку
людина вірить у злочин і покарання).
У цих двох станах і відбувається основна робота людини щодо
зближення з Творцем, оскільки з огляду на скритість Творця,
існує свобода волі.
І коли в силу віри йде людина назустріч Творцеві, прагнучи
бачити Його у кожній дії, то поступово відкривається їй
Творець, і ясно бачить людина всі причини і наслідки керування
світом - і вже виконує заповіді (викорінює егоїзм), явно
бачачи у цьому необхідність і велику користь. І ясно, що
вже не може повернути назад, оскільки бачить, відчуває і
передбачає покарання.
І очищуючи себе далі, досягає рівня абсолютної взаємної
любові з Творцем, і як наслідок цього, досягає абсолютного
осягнення Творця - і в цьому й полягає кінцева мета кожного,
і заради неї створені всі світи і сили, що керують ними,
і все, що їх населює.
І вказано Торою як заклик: "Світ свій осягни, узри
іще за життя". І в цьому винагорода за довгий і трудний
шлях у потемках, у стані скритості творця, коли вільним
зусиллям волі, всупереч природі і суспільству, долає людина
бар'єр між нашим і духовним світом у пошуках Творця. І чим
із більшими труднощами з більшої відстані починається цей
шлях, тим сильніше в осяганні почуття взаємної любові.
І ця мета повинна переслідуваися постійно при вивченні і
виконанні Тори - лише тоді можливий успіх, інакше заняття
Торою обертаються проти людини і лише збільшують її егоїзм.
Звідси походять дві назви Тори - відкрита (нігле) і скрита
(ністар), оскільки від людини залежить, відкриється їй Творець
шляхом Тори чи, навпаки, ще далі скриється від неї.
І тому так важливо для нас, віддалених, займатися відкритою
частиною Тори - Каббалою, що описує дії, думки і цілі Творця
і допомагає, таким чином, ближче взнати, а взнавши, полюбити
Його і прагнути до Нього.
І кожний зобов'язаний досягти рівня любові усіма почуттями,
до всеосяжності. І кожний починає з украй віддаленої точки.
Сама Тора з рівня її створення у світі Ацілут пройшла також
багато послідовних скорочень до її вручення нам, та суть
її не міняється - і чим нижче рівень створінь, тим більше
значення вона має для них, допомагаючи вийти на волю із
тіла, скутого внутрішніми бажаннями.
У нашому світі Тора вдягнена в оболонки: природа, живі істоти,
час, керовані із світу Ацілут. Ці оболонки - джерела наших
страждань, оскільки саме вони скривають систему керування.
Оболонки і ними скрита частина у світах Брія, Єцира, Асія
називаються Каббалою (скрита частина Тори), а оболонка нашого
світу називається відкритою Торою. Тобто до виходу із 4-ї
в 3-ю оболонку в світі Єцира людина, незалежно від того,
що вона вивчає, займається скритою частиною Тори.
Та лише коли людина входить у світ єціра, відкривається
їй Тора. А Тора, починаючи зі світу Єцира і вище, називається
вже наука Каббала - і змінюються безглузді імена на світло.
Таким чином, починають Тору з таємниці, доки вона не стає
явою: відповідно подвійна і проста скритість Творця чи Тори
в світі Асія, розкриття у світі Єцира, досягнення любові
до Творця у світі Брія, цілковите злиття в абсолютній любові
у світі Ацілут. І для послідовного, безболісного, впевненого
осягання Творця написана книга АР"І "Ец Хаїм"
- "Древо Життя" і на її основі - монументальна
праця раббі Ашлага - "Талмуд Есер аСфірот".
|
International Site
