4. ПОШИРЕННЯ І ВИГНАННЯ СВІТЛА

Після того, як малхут за допомогою екрана отримала певну порцію прямого світла, вона припинила отримання, і тепер вона поки що не може отримувати світло. Малхут завжди розраховує в рош, яку максимальну порцію світла вона може отримати ради Творця. Однак, відповідно із силою екрана, вона отримує лише невелику порцію світла, тому що отримання ради Творця протилежне її первісній природі - бажанню зазнати насолоди.
Світло, що зосталося поза судиною, називається оточуючим світлом. Воно продовжує тиснути на екран, котрий обмежує його поширення всередину судини. Це світло намагається прокласти собі дорогу і заповнити собою всю судину, як це було до Ц"А.

Малхут погоджується зі світлом - вона відчуває, що якщо вона залишиться у такому стані, то вона не зможе досягнути Мети Творіння - завдати насолоди Творінню всім світлом, що містилося свого часу всередині Малхут Світу Нескінченності, але вже з новим наміром - завдати своїм отриманням задоволення Творцеві.

Однак якщо малхут отримає більше, ніж вона вже отримала, то це буде отримання не ради Творця, а ради власного задоволення. Тому малхут не може отримати більше, але й залишатися в цьому стані вона більше не може.

Малхут вирішує припинити отримання світла, вигнати із себе те світло, котре було в ній, і повернутися у стан до початку отримання. Це рішення, як і всі інші, ухвалюється в рош парцуфа. Після ухвали цього рішення екран, що стояв до цього в табурі, починає підніматися в пе. Цей підйом екрана призводить до виходу світла із тох парцуфа.

Оточуюче світло, котре хоче увійти всередину парцуфа, ззовні тисне на екран, що стоїть у табурі. Внутрішнє світло також тисне на цей екран, але зсередини парцуфа. Обидва цих світла хочуть ліквідувати екран, котрий обмежує поширення світла.

Цей двосторонній тиск на екран називається "співударність внутрішнього світла з оточуючим світлом". В принципі, обидва цих світла хочуть, щоб екран спустився донизу, з табура в сіюм (закінчення) парцуфа, і тоді все оточуюче світло зможе увійти всередину парцуфа.

Цей стан схожий на стан гостя, котрий отримав частину того, що йому пропонував хазяїн. Він відчуває величезне задоволення від отриманого, це послаблює його опір, тому що тепер відчуває, що іще більше задоволення міститься в тій частині, котру він ще не отримав.

У результаті цього екран піднімається із табура назад в пе, і світло виходить із парцуфа. Світло виходить із парцуфа тим самим шляхом, як воно входило в нього, - через пе. Поширення світла згори вниз, від пе до табура, називається "таамім". Вихід світла із парцуфа називається "некудот".

Після того, як світло вийшло із парцуфа, всередині парцуфа про нього зостається спогад (рошем, решимо). Решимот зостаються і від світел таамім, і від світел некудот. Решимо від таамім називається "тагін", а решимо від некудот - "отійот" (букви).

Поширення світла згори вниз разом із наступним виходом цього світла створює судину - після того, як судина відчула задоволення, а потім це задоволення зникло, - саме тоді у судини народжується справжнє бажання отримати це задоволення. Це відбувається тому, що після виходу світла в судині зостаються решимот від отриманого задоволення. Це решимо зостається від некудот.

Після того, як судина стає порожньою, саме решимо визначає бажання цієї судини. Тому саме решимо від виходу світла, тобто отійот, і є справжньою судиною.

До Ц"А бхіна далет отримує світла від усіх попередніх щодо неї чотирьох бхінот. Це відбувається тому, що світло приходить до неї від Сущності Творця через бхінот шореш-алеф-бет-гімел-далет. Тому малхут складається із п'яти бхінот. Кожна із цих п'яти власних бхінот малхут отримує світло від відповідної їй бхіни, що передувала малхут:

Бхіна шореш бхіни далет отримує світло Єхіда від бхіни шореш.
Бхіна алеф бхіни далет отримує світло Хая від бхіни алеф.
Бхіна бет бхіни далет отримує світло Нешама від бхіни бет.
Бхіна гімел бхіни далет отримує світло Руах від бхіни гімел.
Бхіна далет бхіни далет отримує світло Нефеш від бхіни далет.
Саме бхіна далет бхіни далет (малхут де-малхут) є справжнім Творінням, тобто свідомим бажанням отримувати задоволення. Попередні стосовно неї чотири бхінот бхіни далет не є бажанням отримати. Це бажання, котрі малхут одержала від попередніх бхінот шореш-алеф-бет-гімел, фактично, це бажання, що йдуть від Творця.

Всі духовні світи, наш світ, а також всі їх мешканці - нежива природа, рослини, тварини і люди та їхні духовні корені створюються із цих чотирьох перших бхінот малхут. Ні у кого із них немає самостійного бажання отримувати. Всі їхні дії запрограмовані Творцем. Вони, подібно до роботів, виконують тільки те, що закладено в їхній природі.

Тільки той, у кого є бажання до духовного, бажання, котре виходить за межі цього світу, виходить за рамки своєї природи і стає самостійною силою. Необхідною умовою для цього є наявність екрана. Чим більша сила екрана, тим більш самостійною стає людина. Справжнє бажання отримати ради себе народжується тільки в бхіні далет бхіни далет. Тому тільки вона відчуває себе такою, що отримує.

Та коли бхіна далет вирішує скоротити своє бажання отримувати світло, то світло виходить з усіх її бхінот. Отже, тільки бхіна далет бхіни далет отримує світло, а всі інші її бхінот - це тільки етапи розвитку бажання отримати.

Після того, як бхіна гімел вирішила отримувати світло ради себе, це бажання поступово розвивається в чотири етапи - бхінот шореш-алеф-бет-гімел бхіни далет, поки не досягне свого максимального розвитку в бхіні далет бхіни далет. Тому тільки ця бхіна є істинним Творінням. Після Ц"А, коли світло виходить із бхіни далет бхіни далет, то воно виходить і з інших чотирьох бхінот бхіни далет.

Після Ц"А малхут отримує світло в свої п'ять бхінот за допомогою екрана. П'ять світел входять в ці п'ять частин малхут. Це називається "тох", тобто внутрішня частина парцуфа. Порядок входження світів такий: нефеш, руах, нешама, хая, єхіда - НаРаНХа"Й. Поширення світла йде згори вниз - від пе в тох. Найменшим світлом є нефеш.

П'ять частин малхут називаються бхінот шореш-алеф-бет-гімел-далет. Після Ц"А, коли ці частини отримують світло за допомогою екрана, вони починають називатися "сфірот", від слова "сафір" - сяючий, оскільки тепер світло світить всередині них. Тепер ми називаємо ці частини не бхінот шореш-алеф-бет-гімел-далет, а сфірот кетер, хохма, біна, З"А і малхут.

Решимот від виходу світел називаються "отійот". Після п'яти світел нефеш, руах, нешама, хая і єхіда, котрі вийшли із п'яти сфірот кетер, хохма, біна, З"А і малхут, зосталися п'ять решимот, або отійот: точка букви йуд, йуд, хей, вав і хей. Пізніше ми будемо вчити, як із цих букв (отійот) складаються слова і імена. За цим принципом складені всі слова, записані в Торі.

На перший погляд, у Торі описуються історичні події, але насправді все це - Імена Творця, тобто всі слова в Торі вказують нам або на судини, в усіх своїх станах, або на дії цих судин. По суті, вся Тора - це є Каббала, але написана іншою мовою.

Взагалі існує чотрири мови, котрі були створені каббалістами для того, щоб передавати інформацію про духовні світи: мова Тори, мова Агади, мова Талмуда і мова Каббали. Для того, щоб передати нам, тобто тим, хто ще не осягнув вищих світів, інформацію, каббаліст повинен підібрати зрозумілу нам мову.

Далі