Оскільки олам Ацилут знаходиться під табуром
світу А”К, то всі його п’ять парцуфім відносно п’яти парцуфім
олам А”К – це як ВА”К відносно ГА”Р, тобто як тіло відносно
голови, або як ЗО”Н відносно Рош. Тобто всередині цих п’яти
парцуфім оламу А”К відсутні світла нешама, хая, єхіда (яхіда).
І тому кожний з п’яти парцуфім світу Ацилут, отримуючи світло
від світу А”К, отримує його від З”А відповідного парцуфу
А”К:
Атік отримує світло від З”А Гальгальти;
А”А отримує світло від З”А А”Б;
АВ”І отримують світло від З”А СА”Г;
ЗО”Н отримують світло від З”А ЗО”Н А”К.
Не слід плутати: усі п’ять парцуфім світу Ацилут одягаються
ніби одне на одного: ЗО”Н – на АВ”І, АВ”І – на А”А, А”А
– на Атік, і кожний наступний отримує від попереднього.
Але цей попередній проводить нижчому світло з відповідного
парцуфу попереднього світу: від ЗО”Н кетер А”К (Гальгальти)
– до кетер світу Ацилут (Атік), від ЗО”Н хохма А”К (А”Б)
– до хохма Ацилут (А”А) і т.д.
Ітлабшут – одягання парцуфім світу Ацилут
на відповідні їм парцуфім світу А”К у звичайному стані.
Ми вже говорили, що у загальному всі світи
АБЄ”А являють собою один парцуф, де Ацилут – Г”А авіют 0
та 1 (кетер, хохма і половина – тобто ГА”Р - біни), а Брія,
Єцира, Асія – АХА”П, тобто ЗА”Т біни З”А і малхут. Тому
при приєднанні до Ацилуту клі зі світу Брія (авіют 2) до
його звичайних світел – нефеш та руах – додається ще й світло
нешама.
А коли піднімаються клі з Єцира (авіют 3) до світу Ацилут,
то в ньому додається ор хая. А при піднятті клі зі світу
Асія (авіют 4) до світу Ацилут – в останньому з’являється
ор єхіда.
Підняти клі зі світів БЄ”А до Ацилуту –
наше завдання. Той, хто здатен на це, називається праведник
(цадік), оскільки виправдовує (мацдік) створення і існування
світів – адже у підйомі келім зі світів БЄ”А до Ацилуту
і полягає робота по виправленню келім – переведення їх зі
стану каббала-егоїзму у стан ашпаа-альтруїзму, і в такий
спосіб, переведення малхут світу Ацилут, або, що є те саме,
душ людей – з першого стану – Ц”А, через другий – роботу
по виправленню – до третього – Гмар тікун.
Процес підняття клі з БЄ”А до Ацилуту зводиться до щирого
прохання людини, зверненого до Творця, допомогти у виправленні
своєї душі.
Це прохання і називається МА”Н (маім нуквін – жіночі води).
Таким чином, МАН піднімаються з БЄ”А до ЗО”Н Ацилуту. ЗО”Н
Ацилуту піднімають МА”Н до АВ”І, а ті передають МАН далі,
доки він через усі парцуфім Ацилуту та А”К досягає рош Гальгальти,
де остання робить на нього зівуг з ор Еліон – вищим світлом,
що виходить з Творця. Світло цього зівугу опускається через
усі світи до душі тієї людини, котра збудила цей МАН. В
такий спосіб через всі світи відбувається зв’язок між людиною
та Творцем, і у всіх світах від цього залишається слід –
світло.
Більше того, усі світи отримують це додаткове світло, викликане
проханням людини, і чим вищий світ або парцуф, тим більше
світла він отримує: адже світи – це послаблювачі, фільтри
Вищого Світла. Можна сказати, що всі світи – оболонки на
душі людини, які відокремлюють її від Творця, і піднімаючись
нагору (від Асія до Єцира і так далі до Ейн Соф), людина,
звільняючись від цих оболонок, наближується і поступово
зливається з Творцем. Схематично це зводиться до підйому
усіх світів, як по драбині, ступені якої, вірніше їх співвідношення,
залишається постійним, а самі світи піднімаються ближче
до Творця.
Нижча душа отримує світло вид вищої ступені. Цей закон зберігається,
і тому світло, що опускається, пронизує усе Творіння. Отримання
додаткового світла у клі рахується ніби його підйомом, а
втрата світла – опусканням, оскільки і перше, і друге залежить
лише від величини масаху. А як ми вивчали, лише масах визначає
духовний рівень людини.
***
Після народження парцуфу Атік у катнуті
він сам робить зівуг на решімот 4,3 і народжує в такий спосіб
свій гадлут. Разом з його АХА”Пом народжується і катнут
наступного парцуфу – А”А. Таким чином, А”А починається з
АХА”Пу Атіка. І звідси – у всіх парцуфім світу Ацилут: Атік,
А”А, АВ”І, якщо і є гадлут у рош (ГА”Р), то у їх гуф є лише
катнут (ВА”К) – половина від того, що є у рош, подібно до
того, як в З”А є половина того, що є в кетер, хохма або
в біна, через відсутність в ньому цих трьох сфірот. І тому
називається Атік – ВА”К, або М”А відносно Гальгальта світу
А”К, так що хоча обидва вони – парцуфім кетер, але Гальгальта
– це кетер з десяти сфірот, а Атік відносно неї – ВА”К,
лише мала її частина. Так само А”А відносно парцуфу А”Б
та АВ”І – відносно парцуфу СА”Г, і ЗО”Н світу Ацилут – відносно
ЗО”Н світу А”К.
Таким чином, відмінність якого-небудь парцуфу
світу Ацилут від відповідного парцуфу світу А”К полягає
у відсутності світла, яке присутнє у рош парцуфу А”К, оскільки
увесь світ Ацилут – М”А або З”А відносно А”К, і внаслідок
цього всередині парцуфім світу Ацилут відсутні світла нешама,
хая, єхіда.
У олам Ацилут перші три парцуфи – Атік, А”А, АВ”І – знаходяться
в стані ПБ”А, тобто самі не бажають отримувати світло і
лише по проханню нижчих ЗО”Н (З”А+нуква) приймають світло
згори і передають його до ЗО”Н.
Відбувається це наступним чином: внаслідок добрих вчинків
людей, що знаходяться у нашому світі, їхні прохання, молитви
– МА”Н – піднімаються до ЗО”Н у світ Ацилут, котрі далі
передають його до АВ”І. АВ”І з положення ПБ”А переходять
у положення ПБ”П, роблячи зівуг на отриманий МА”Н, і передають
світло від цього зівугу до ЗО”Н.
Це наповнення світлом парцуфім світу Ацилут відповідає ніби
їх підйому відносно звичайного стану: увесь світ Ацилут
ніби піднімається відносно світу А”К, отримуючи світла нешама,
хая, єхіда, які раніше були в ньому відсутні внаслідок відсутності
АХА”П у келім, що знаходяться нижче парси.
 |
1. АВ”І знаходяться в стані:
Аба – панім бе ахор ім Іма (лице Аба до спини Іма), тобто
біна – Іма не бажає отримувати ор хохма – така її властивість.
В такому випадку і ЗО”Н (З”А+малхут, душі) не отримують
світло-достаток, і це відчувається ними як страждання.
2.Нижчі істоти – душі людей – своїми проханнями, молитвами
і добрими справами (міцвот у маасім товім), піклуванням
про інших, взаємодопомогою, зверненням до Творця – тобто
звертаючи своє лице (а) замість спини (б)нагору, до Творця,
і в такий спосіб піднімаючи МА”Н – вимушують Іма звернутися
до Аба.
3.Іма, згідно до прохань своїх дітей – душ людей, повертає
своє лице (в) до Аба, отримує не для себе, а заради дітей
– ЗО”Н – ор хохма (г) і передає його вниз (д).
Кожний з світів складається з п’яти парцуфім. У світі Ацилут
іноді ЗА”Т біни рахується окремим парцуфом, і тоді він отримує
свою особливу назву – ІШСУ”Т – Ісраель саба у твуна. Це
розділення зазвичай виконується при дослідженні світла,
отримуваного ЗО”Н Ацилут від трьох парцуфім ГА”Р Ацилут
(Атік, А”А та АВ”І).
Частина біни (ЗА”Т біна) відокремлюється від не бажаючої
нічого отримувати біни (АВ”І) і отримує від хохма (А”А)
світло, щоб передати його до З”А і малхут (ЗО”Н). Тому ми
поділяємо світ Ацилут на 5 парцуфім: Атік, А”А, АВ”І, З”А,
малхут або Атік, А”А, АВ”І, ІШСУ”Т, ЗО”Н.
АВ”І включають до себе як ГА”Р (власне
АВ”І) так і ЗА”Т (Ішсу”т) – якщо ЗО”Н отримує хохма. Якщо
ж ЗО”Н не отримує хохма, то ГА”Р біни (АВ”І) відокремлюється
від ЗА”Т, оскільки являючись такою, що віддає, не відчуває
нестачі від відсутності ор хохма, і вона не здатна бути
разом із ЗА”Т (Ішсу”т), що страждає від нестачі ор хохма.
А тепер розглянемо порядок підйому світів від їх звичайного,
мінімального стану до максимального рівню – 6000 років.
Є загалом три підйоми, що відповідають доповненню світів
світлами нешама, хая та єхіда.
І коли під час першого підйому світло досягає Атіку, то
він, роблячи на нього зівуг, піднімається і одягається на
парцуф СА”Г та отримує ор нешама, оскільки ор нешама – це
ор біна, а СА”Г – парцуф біна. А коли світло досягає А”А,
то він, роблячи зівуг на нього, піднімається на рівень Атік,
і т.д.
З наведених графіків видно, що під час
третього підйому усі парцуфім доповнюються світлами нешама,
хая, єхіда від А”К, котрі були в них відсутні при звичайному
стані, завдяки підйому та одяганню кожного на відповідний
йому парцуф світу А”К. Так само і душа людини, яка знаходиться
у світах БЄ”А, піднімається разом зі світами БЄ”А вище парса,
і може в такий спосіб отримати ор хохма додатково до ор
хасадім, який знаходиться в ній у звичайному стані під парса.
А коли людина по якій-небудь причині втрачає масах, тобто
зникає МА”Н, то усі світи опускаються відносно цієї людини
на свої постійні місця, але не нижче, оскілький цей їхній
звичайний стан утворився в результаті народження світів
силою самого Творця, тобто без участі творінь, і тому не
може бути зіпсований останніми. Але у Гмар тікун ор хохма
опуститься під парса, і всі світи отримають його на своєму
звичному місці – вся світобудова освітиться світлом Творця.
Оскільки нуква у олам Ацилут народилася
зі сфіри тіферет З”А, то вона по висоті дорівнює чотирьом
сфірот: нецах, ход, єсод, малхут. І тому, коли на її місце
піднімається знизу 10 сфірот світу Брія, то місця вистачає
лише для його перших 4 сфірот, а 6 спідних його сфірот залишаються
під парса. Оскільки Адам знаходиться ніби всередині світів
БЄ”А, то їх підйом до Ацилуту означає, що сам Адам піднімається
до Ацилуту – тобто осягає, відчуває цей світ. Після гріхопадіння
Адам і 6 сфірот Єцира та 10 сфірот Асія опустилися на місце,
де раніше був мадор кліпот.
На наступному малюнку наведені стани осягнення (відчуття)
світів – іх підйом та опускання відносно Адаму.
|
International Site
