1. Передмова.

Не підлягає сумніву те, що людина не здатна жити в нашому світі без певних знань про природу та середовище, що її оточує.
Так само і душа людини не зможе існувати в майбутньому світі (олам аба), якщо не пізнає будову духовних світів та їх дії. Народжуючись на світ, тобто з'являючись у нашому світі, дитина не знає нічого, а всю необхідну для свого існування інформацію отримує від батьків.
Вона існує і розвивається завдяки клопотам батька і матері. Поступово, підростаючи та накопичуючи знання і досвід, дитина вчиться самостійно орієнтуватися в середовищі, що її оточує. Ставши дорослою і навчившись використовувати набуті знання в своїх інтересах, людина виходить з-під батьківської опіки у великий світ.
Подібні стадіїї розвитку – гільгулім (кругооберти) – проходить душа людини до тих пір, доки не удостоюється зрозуміти істинну мудрість Каббали в її абсолютній повноті. Без цього не може душа досягнути повної досконалості. І не те, щоб знання Каббали забезпечувало тільки розвиток душі, але внутрішня природа душі така, що вона не в стані самостійно функціонувати, якщо не отримає певної кількості знань. І її зростання залежить від кількості цих знань.
Справа в тому, що якби душа розвивалася без знань, то вона змогла б постраждати. Так Господь не дав немовляті сил самостійно пересуватися. У дитини немає розуму, і якщо би в неї були сили, вона змогла б нашкодити собі.
Таким чином, право на існування в духовних світах отримує лише той, хто заздалегідь набуде знань про їх будову. Приступаючи до вивчення системи духовних світів, потрібно розглянути, яким чином діють в них головні фактори нашого світу.
У вищих світах відсутні такі фізичні поняття, як час, простір, рух (навіть у нашому світі вони видозмінюються при швидкостях, близьких до швидкості світла: час прямує до нуля, маса – до нескінченості, а простір стискається в точку).
Замість часу в духовних світах розглядаються причинно-наслідкові зв'язки, перехід з одного стану в інший, однієї форми в іншу. Але якщо ви запитаєте, зкільки часу знадобилося для цих процесів, то питання не буде мати змісту, оскільки під часом розуміють тільки послідовність дій.
Тому в Каббалі матеріал вивчається послідовно – від причини кожного явища до його наслідку, або, що є те саме, від початку Творіння до його майбутнього кінця.
Місце – це не певна, займана тілом частина простору, а місце на шкалі духовних властивостей, якостей, де за сто умовно приймається властивість Творця, а за нуль – первинна властивість творіння.
Таким чином, перемещения в духовному світі – це зміна духовним об'єктом своїх властивостей. Він нібито переміщується в духовному просторі по шкалі духовних цінностей (ближче або далі відносно Творця). Але в духовному світі об'єкт не зникає, а лише з'являється його нова форма.
Іншими словами, з появою нових властивостей від духовного об'єкту відділяється його нова форма, а попередня продовжує існувати, як і раніше. Було одне духовне тіло, воно змінило свої властивості, одразу ж відділилося від старого тіла і стало самостійно існувати.
Таким чином вже є два духовних тіла. Так народжуються нові духовні об'єкти. (До речі, і в нашому світі ембріон, що знаходиться в тілі матері, являє собою одночасно і частину організму матері, і окрему нову істоту. А кінцева причина його відділення – набуття ним певних власних властивостей, відмінних від материнських).
Намагаючись знайти каббалістичні визначення понять простору, руху, часу, перш за все потрібно встановити, якою термінологією ми можемо користуватися.
Ми ж повинні гворити про речі, яких не бачимо, бажаємо передати інформацію про світи, яких не відчуваємо. Як ми можемо буте впевнені, що правильно зрозуміли одне одного?
У людей в нашому світі існує загальність відчуттів. Але як передати відомості про об'єкт, якого співрозмовник ніколи не бачив? В такому випадку ми переходимо на мову аналогій: “схожий на те-то”, “подібний тому-то”. Ну а якщо я прибулець із іншого світу, в якому все зовсім не схоже на наш світ? Як я розповім про свій світ? Це можливе тільки у випадку, якщо є зв'язок світів.
Все, що існує в нашому світі – породження світу духовного. Оскільки все існуюче виходить із Творця і, проходячи через систему світів, досягає нашого світу, то немає нічого в нашому світі, що не б мало свого кореня в духовному. Тому каббалісти порахували за можливе використовувати поняття нашого світу для опису об'єктів світу духовного.
Оскільки існує чіткий взаємозв'язок між коренем(духовним) та гілкою (матеріальною). І не може рости з одного кореню декілька гілок. Тому можна назвами об'єктів нашого світу називати відповідні їм духовні корені-сили, завдяки котрим існують ці гілки.
Звичайно, що подібну мову може розробити тільки той, хто бачить одночасно корінь і гілку, причину і наслідок, тобто хто знаходиться одночасно в обох світах. Як ми далі побачимо, людина, знаходячись в нашому світі, може одночасно увійти і в світ духовний – нескінченний, вічний світ душ. Жити одночасно в обох світах, осягнути вічність, осягнути духовні світи, знаходячись в нашому матеріальному світі – чи це не достойна мета для людини!
А поки що ми вимушені користуватися “мовою гілок”, не бачачи кореней. І оскільки, як вже було сказано, існує точна відповідність духовних і матеріальних об'єктів, то не можна довільно змінювати каббалістичну термінологію. Цим пояснюється те, що в каббалістичних книжках часто зустрічаються такі “непристойні” слова, як нешика (поцілунок), зівуг (коїтус) та інші.
ДЕЯКІ ПОПЕРЕДНІ ЗАУВАЖЕННЯ
1. В багатьох галузях знань терміни не перекладають на інші мови, і ними користуються тільки на мові оригіналу. Наприклад, латинські назви в медицині, італьянські в музиці. Так і в нашій книзі виявилося неможливим здійснити переклад більшості каббалістичних термінів на українську мову, оскільки крім смислового значення самого слова надзвичайно важливе значення має також числовий вираз букв, що його складають (гематрія), їхня форма і їх елементи, а також інші фактори.
І хоча найкраще було б залишити написання термінів буквами івриту, оскільки навіть сама форма букв несе глибокий зміст, але від цього з різних міркувань прийшлося відмовитися.
В залежності від звучання, в тексті використовуються українські відмінкові закінчення слів: наприклад, “у сфірі”, “масахові”, а в множині – івритські закінчення, наприклад,жіночого роду: “сфіра” – “сфірот”, або чоловічого роду: “парцуф” – “парцуфім”.
Духовні світи не обмежені рамками простору, часу, переміщення (місця, руху), не існує в них і візуальної форми об'єкту. Тому всі графічні позначення – це лише зображення співвідношень духовних об'єктів.
2. Оскільки Каббала говорить мовою “гілок”, тобто під словами, що відповідають об'єктам нашого світу, розуміють їхні духовні аналоги, то потрібно постійно пам'ятати про це і навчатися відчувати, що розуміють під назвами духовних об'єктів і дій.
3. Пізнання в Каббалі, як взагалі в будь-якій науці, ступеневе, шарувате: спочатку засвоюється верхній, найбільш легкий прошарок, початкові данні, спрощені схеми, загальна картина. Потім настає другий етап – детальний аналіз кожного елементу, потім третій – поєднання усіх деталей в загальну картину, і заключний етап – аналіз-синтез.
Таким чином, крок за кроком все більше відчувається матеріал, виявляється загальна картина усієї системи, уточнюються деталі, усі процеси осягаються не абстрактно, а в почуттях. Так і спеціалістом в будь-якій справі можна назвати того, хто відчуває матеріал без приладів і креслень, як кажуть “шостим почуттям”.
І в Каббалі потрібне багаторазове осмислення тексту і робота над собою, аж доки не з'являються почуття, адекватні матеріалу, що вивчається. Це можна порівняти з насолодою музиканта, який читає партитуру – нотні знаки дають йому повну картину музикального твору. Музика звучить в його вухах без музикальних інструментів.
4. Таким чином, за першим разом достатньо тільки порозуміти послідовність створення духовних світів і нашого світу.
За другим разом – причини їх створення. І вже потім – шлях кожного: знизу, із нашого світу вгору, до духовних світів, і через них – до Джерела. І це ні в якому разі не означає прагнення “переселитися на той світ”, померти, як то може подумати дехто. Як вже було сказано, наша задача – жити одночасно в обох світах, пізнаючи Творця.
5. Не потрібно хвилюватися, якщо по мірі вивчення матеріалу ви відчуєте, що він стає все менш зрозумілим – це нормально і означає правильне осмислення і просування вперед.
Продовжуйте заняття, і порозуміння прийде!
6. Якщо декотрі місця в книгах здадуться вам зовсім незрозумілими, будь ласка, пропустіть іх. Вони проясняться при подальшій роботі над текстом і головне – над собою.
По мірі духовного зростання читач зможе побачити у вже раніше прочитанному більш глибокий зміст. Оскільки текст складається з багатьох прошарків, то його осмислення на більш високому рівні – показник духовного прогресу.
7. Я не торкаюся вивчення системи духовних світів в її кінцевому стані – гмар тікун. Це окрема складна тема.
8. Викладення слідує “хронологічному” порядку створення світів: Творець – клі – Олам Ейн Соф – Ц”А - Олам А"К - Олам Некудім - швірат келім - Олам Ацилут - Оламот БЄ"А – створення людини - гріхопадіння - Олам Азе.

Наступний розділ