7.Олам Адам Кадмон.

Отже, ми дізналися, що:
1. Ор створив клі в п’ять етапів: кетер, хохма, біна, З”А, малхут.
2. Тільки останній етап – малхут – називається клі – свідоме бажання отримати самонасолоду.
3. Заповнена світлом малхут називається Олам Ейн Соф.
4. Малхут скоротила бажання отримати самонасолоду (Ц”А) – цей стан називається олам Цимцум.
5. Після Ц”А малхут вирішує отримувати тільки відповідно до сили свого масаху – сили подолання бажань.
Таким чином, після Ц”А залишилася спорожніла, без світла, малхут з бажанням отримувати світло-насолоду від Творця. І якщо вона на це не здатна, то не приймає світло взагалі.
Світло, як і до Ц”А, згідно до свого бажання дати насолоду клі, намагається увійти в малхут. Але масах, який стоїть перед малхут, спочатку відштовхує світло, що надходить, ніби кажучи: „Сам я не хочу насолодитися тобою, хоча палаю бажанням”.
Цим малхут виконує умови Ц”А. Закон, встановлений на вищій стадії, являється обов’язковим для всіх нижчих, якщо тільки вони не бажають вийти з духовного середовища.Як ми далі побачимо, частина духовних об’єктів не змогла витримати умови Ц”А, і тому відділилася від духовного, створивши наш матеріальний світ.
Після відторгнення світла, коли малхут переконалася, що здатна відгородити себе від самонасолоди, вона бажає стати подібною до Джерела – Творця, дати йому насолоду, як Він бажає дати їй. Але оскільки малхут здатна лише на дві дії – отримувати світло або не отримувати, то вона знаходить новий спосіб отримання, який еквівалентний до віддачі – отримати світло, але не заради себе, тобто отримувати насолоду не тому, що бажає нею насолодитися, а тому, що Творець бажає дати їй на солоду, тобто створити для Творця умови зробити це.
І тоді малхут отримує насолоду не тільки від світла, але і від того, що Творцю приємно, коли малхут отримує світло.
Таке отримання еквівалентне до зворотньої дії – віддачі. Тому чим більше тепер малхут отримує, тим більше „дає” цим насолоди Творцю.
Але оскільки така дія протиречить природі самої малхут – її бажанню самонасолоди – то вона здатна отримати лише невелику порцію світла.
Якщо до Ц”А малхут отримувала всі 100% світла, то після Ц”А масах обмежує отримання світла у відповідності до своєї сили волі, сили протидії бажанню, і пропускає в малхут лише частину, наприклад 20% (випадкове значення), від світла, яке приходить ззовні.
Чотири стадії, які знаходяться до масаху і котрі народжують малхут (в них знаходиться все світло, що приходить: ор яшар - пряме світло - О”Я і відштовхуване, відбите масахом світло – ор хозер – О”Х) складають частину клі, яка називається „рош” – голова.
Місце знаходження масаха перед малхут називається „пе” – вуста. Тут у відповідності до жорсткості, товщини і сили свого масаху малхут вирішує, скільки світла із того, яке знаходиться в рош, вона зможе отримати всередину. Ця кількість, скажімо 20% від кожної з п’яти стадій-сфірот (сфіра від слова „сафір” – той, що світиться), потрапляє через масах з рош в малхут.
Як вже вказувалося, власне малхут також складається з п’яти частин, і в кожну з них вона отримує світло із відповідної сфіри – стадії, яка знаходиться в рош.
Частина малхут, яка таким чином наповнюється світлом, називається „тох” – внутрішня частина.
Частина малхут, яка залишається порожньою, називається „соф” – кінцева частина, оскільки тут, в цій частині клі ставить перепону, межу – соф, кінець на отримання світла.
Границя, яка розділяє тох і соф, називається „табур” – пуп, а тох і соф разом утворюють гуф – тіло.
Світло, яке наповнює тох, називається ор пнімі, О”П – внутрішнє світло.
80% світла, які залишилися ззовні, називаються ор макіф, О”М – навколишнє світло.
Як вже вказувалося, мета творіння – отримати за допомогою масаху всі 100% світла (тобто і 80% ор макіф) всередину малхут. Такий стан називається Гмар Тікун – кінець виправлення (егоїзму).
Але отримання заради Творця, тобто за допомогою масаху – протиречить природі клі, його прагненню до самонасолоди. Тому лише невеликими порціями – поступово, послідовно, раз за разом долаючи свою егоїстичну природу – клі може починати отримувати світло – насолоду заради Творця.
Ці порції отримання світла і утворюють парцуфім (духовні об’єкти, духовні тіла). Серія з п’яти парцуфім утворює олам – світ, а серія з п’яти світів складає Творіння.
Порціонне отримання світла відбувається наступним чином: після отримання першої порції світла, тох – частина малхут від пе до табуру – наповнилася О”П. На табур, тобто на місце, де малхут обмежує подальше отримання світла, діє подвійний тиск:
1. О”П зсередини ніби каже: „Дивися, які насолоди я даю тобі, і які ще є в тих 80%, які ти не згодна отримати”.
2. О”М „тисне” на малхут ззовні, і малхут точно знає, які насолоди відштовхнула (оскільки повинна була „зважити” їх).
Цей подвійний тиск малхут не здатна витримати, постійно знаходитися в такому стані неможливо. А отримати що-небудь із 80% О”М – значить порушити умову Ц”А. Тому єдина альтернатива для малхут – повністю позбавитися від світла. І малхут викидає світло повністю, повертаючись ніби до початкового стану.

Може виникнути питання, як це малхут може встояти проти 100% світла, не приймаючи його взагалі, а проти 80% О”М не здатна встояти? Вся справа в тому, що 20% світла увійшло всередину малхут, дають їй насолоду і цим послаблюють малхут. Кожен з нас знає, що легше на відстані утриматися від спокуси, не отримувати її взагалі, ніж отримати її невелику частину, а проти решти продовжувати чинити опір. Зупинитися на половині шляху набагато важче, ніж просто утриматися. Тому малхут, отримавши 20% насолоди, не може залишатися в такому напруженому стані і вимушена викинути її зовсім.
Повернення до початкового стану, тобто вигнання світла, відбувається поступово: масах із табура по ступеням підіймається до пе. І відповідно з підйомом масаху із тох (внутрішньої частини) викидається О”П (внутрішнє світло) в наступному порядку: виходить ор кетер, потім ор хохма і так далі. Ці ступені зникнення, видалення світла із тох називаються некудот – крапки (знаки огласовок в івритському алфавіті), оскільки видалення світла відбувається із крапки – малхут. Власне малхут називається некуда-крапка, оскільки народилася без світла, з нічого (небуття).
Пряме, від пе до табуру, розповсюдження світла в тох називається таамім (від слова таам-смак; знак музичного тону і тривалості в тексті Тори). Як ми вже говорили, зникаючи, світло залишає спогади, сліди, які називаються решімот (решімо - запис). Решімот від таамім називаються тагін („корони” в літерах тексту Тори). Решімот від некудот називаються отіот (літери).
В івриті:
Таамім – знаки над літерами;
Тагін – корони літер;
Отіот – літери;
Некудот – знаки огласовки.
Отже, масах із табуру підіймається в пе, витісняє увесь О”П і повертається таким чином в початковий стан. Але оскільки в духовному світі нічого не зникає, то і попередня форма – заповнена на 20% - залишається, і тепер до неї додається нова форма – спорожніла малхут, яка ніби одягається (накладається) на попередню, приховуючи її.

Отже, отримані 20% світла вже „записані” в рахунок гмар тікун. Але залишається отримати таким самим чином ще 80%. Тому, піднявшись до пе, малхут знову просить у світла: „Дай мені сили отримати не заради себе”.
Але пам’ятаючи, що отримавши 20% вона не витримала тиску О”П і О”М, малхут тепер просить меншу порцію світла. Якщо ми візьмемо за початок відліку максимальне перше отримання світла, як рівень кетер – 4, то тепер малхут просить і отримує лише на рівні хохма – 3.
Оскільки після народження, ще в Олам Ейн Соф, малхут отримала світло від чотирьох попередніх до неї стадій, то і сама вона поділяється на 5 частин, де відповідно отримує світло, тобто по 20% від кожної з цих попередніх стадій.
При першому прийомі світла малхут отримала світло у всі свої 5 частин від пе до табуру. Тепер жеж, отримуючи другу порцію світла, вона хоче отримати менше на одну ступінь – лише чотири види світла, без ор кетер.
Від попереднього стану в малхут залишилися решімот:
1. Від світла, яке було в ній – це решімо називається „решімо ітлабшут” (решімо від наповнювача - світла).
2. Від масаху, який прийняв це світло – це решімо називається „решімо авіют” (решімо від сили масаху, завдяки якій світло увійшло в клі).
Ці два види решімот завжди залишаються в клі після відходу світла. Ці решімот – інформація, спогад про минулий стан (зазвичай літні люди згадують, якими енергійними вони були в молодості – решімо авіют, і скільки заробляли, як приємно проводили час – решімо ітлабшут).
Без решімо неможлива будь-яка дія в майбутньому, оскільки лише на основі минулих навичок та знань може діяти клі, як духовне – в духовному світі, так і людина в нашому світі. Якщо стерти всі решімот з пам’яті, то клі, людина уподібнюється до новонародженого.
Після Ц”А в малхут залишилися два решімо: від величини її бажання отримати насолоду і від величини світла-насолоди, яка нескінченно наповнювала її. Вирішивши прийняти світло після Ц”А, малхут пам’ятає, що таке світло і знає, яким чином його відштовхнути і скільки його можна прийняти.
Тепер жеж, вирішивши, що отримавши навіть 20% неможливо утриматися від самонасолоди, малхут, як і в Ц”А, виштовхує світло з тох. І в ній також залишаються два види решімо: від світла – решімо 4, але від масаху – лише решімо 3. Адже коли малхут вирішила виштовхнути О”П, то одразу ж прийняла рішення, що коли в майбутньому і прийме світло, то меншу кількість – на один рівень менше, оскільки на рівні 4 не змогла утриматися від тисків О”П та О”М.
Тому після вигнання О”П масах підіймається із табуру в пе з решімо 4/3, де 4 – решімо ітлабшут, а 3 – решімо авіют. І оскільки вище світло постійно тисне на масах, намагаючись увійти в малхут, то остання вирішує прийняти його відповідно до решімо 4/3, де у відповідності до авіют 3 максимальне світло буде не світло кетер, а світло хохма.
Тому перший парцуф називається парцуф кетер або Гальгальта, а другий – парцуф хохма або А”Б. І, звичайно, другий парцуф нижчий за перший, оскільки його ор хозер сягає лише рівню хохма.
Народження А”Б відбувається наступним чином: масах просить від світла (Творця) сили прийняти світло відповідно до решімо 4/3. Оскільки це решімо із тох першого парцуфу, то масах із пе – авіют 4 спускається на рівень, що відповідає авіют 3. Це місце називається „хазе” – груди. Тут масах зупиняється, відбиває світло, що б’є в нього, створюючи таким чином рош – від хазе до пе, а потім частково приймає світло всередину, створюючи тох – від пе до табуру нового парцуфу, залишаючи порожньою частину клі – соф.
Розглянемо взаємне розташування цих двох парцуфім: парцуф А”Б на голову нижчий від Гальгалти і закінчується на рівні її табуру. Нижчий за перший він тому, що не використовує найбільш „тяжку” частину малхут – відсік 4. І тому в нього відсутній ор кетер. І по довжині він коротший – він закінчується на рівні табуру попереднього парцуфу і не може розповсюдитися під табур, оскільки під табуром навіть у першого парцуфу не було сил отримувати світло, а тим більше – у другого.
А”Б не хоче отримувати ор кетер, відштовхує його і отримує світла, починаючи з ор хохма. Оскільки він робить це обмеження за власним бажанням, то частина від ор кетер, відштовхуваного ним, розповсюджується в його тох разом з рештою світел.
Після того, як тох наповнився таамім, табур відчуває (як і у випадку Гальгальти) подвійний тиск від ор пнімі (внутрішнього світла) та ор макіф (навколишнього світла) і вимушений виштовхнути світло зі своєї внутрішньої частини (тох). Масах підіймається від табур А”Б в його пе, і вньому залишаються решімот 3/2.
Від цих решімот народжується третій парцуф, де найвище світло – ор біна, оскільки в масахові максимальна товщина, міцність, сила опору – авіют – 2. И тому цей парцуф називається парцуф біна, або СА”Г.
І знову на його табур діють ор пнімі та ор макіф, запевняючи отримати все світло, яке є в рош. І як в попередніх стадіях, парцуф вирішує позбавитися від світла, оскільки в нього відсутні сили чинити опір такому тиску – масах підіймається від табуру в пе, виштовхуючи світло. В ньому залишаються решімот 2/1, від котрих утворюється парцуф, який називається М”А Еліон. А від решімот 1/0, які залишаються в М”А Еліон, з’являється останній парцуф – БО”Н Еліон.
Ця серія з п’яти парцуфім, що виникли в результаті прийняття другої порції світла, називається олам Адам Кадмон (А”К).
Оскільки попередній парцуф не зникає, то всілякий наступний ніби одягається на нього, і тому називається левуш (оболонка, покриття, одяг).
Згідно до принципу ітлабшут – одягання частин одна на одну – побудована вся світобудова, і кожен наступний бачить, тобто відчуває лише попередній парцуф, внутрішній, на якого він одягається. Тому іноді нам здаються незрозумілими численні поняття, вимоги, категорії – тому що вони не з сусідніх з нами частин Світобудови.
Тора говорить про те, як осягнути духовні світи, тобто як осягнути 10 сфірот світла, які знаходяться в кожній частині творіння. На ці 10 сфірот світла, що знаходяться в кожній частині творіння, одягаються духовні парцуфім: нешамот (душі), потім левушім (одяги), потім ейхалот (зали, простори) – як на цибулині.
До прикладу, оповідання з Тори (агадот) розповідають про найбільш внутрішні 10 сфірот світла, і тому ці оповідання неможливо було описати іншою, більш „серйозною” мовою і прокоментувати, як решту частин Тори. Ми ж в нашому початковому стані знаходимося на самій зовнішній оболонці Світобудови.

7. Подібно до того, як описано вище, в пункті 3, масах
не здатен витримати тиск ор пнімі та ор макіф, і
підіймається в пе.
8. Масах опускається з 3-го рівню авіюту до другого рівню авіюту.
9. Подібно до пунктів 5 і 1.
10. Подібно до пунктів 6 і 2.
11. Подібно до пунктів 7 і 3.
12. Подібно до пунктів 8 і 4 і так далі.

При народженні останнього парцуфу БО”Н Еліон в масахові більше не залишається сили опору насолоді, яка міститься в світлі – решімо його авіют 0. І оскільки він здатен лише відштовхнути світло – утворюється рош без гуф.
На цьому всі п’ять відсіків малхут закінчили свою дію: у першому парцуфі, в Гальгальті – на всі п’ять відсіків (а головне, на найгрубіший, найтовстіший з них – малхут в малхут, 4-й відсік) був масах, і тому в рош цього парцуфу ор хозер досягав рівню кетер, і всі п’ять світел, які знаходилися в рош, розповсюдилися в тох.
У другому парцуфі, А”Б – масах є лише на чотири відсіки авіюту малхут, і тому він на голову (що відповідає ор кетер) коротший за парцуф Гальгальта – і так далі, доки не закінчує серію останній, „найпрозоріший” відсік малхут – кетер в малхут.
На цьому весь розвиток мав би закінчитися. Але ще не всі 100% світла увійшли всередину малхут за ці п’ять послідовних приймань – соф Гальгальти залишився порожнім. І щоб продовжити до гмар тікун – до повного отримання світла і розвитку системи – відбувся ще один цимцум – Цимцум Бет (Ц”Б) – вторинне скорочення малхут на отримання світла.
Ми бачимо, що всі дії клі, якщо розглядати з боку самого клі, напрямлені на те, щоб максимально виконати програму Творіння – отримати максимальну порцію світла кожний раз при максимальному наближенні до Творця – і так до тих пір, доки не виснажуються всі сили масаху, клі віддає. І це єдиний закон його дій і єдина їх причина.

Кожна сфіра в тох парцуфу отримує світло від відповідної їй сфіри з рош парцуфу: I – від А"Б II – від СА"Г III - від М"А Еліон IV - від БО"Н Еліон

Наступний розділ