8. Некудот СА"Г. Ц"Б. Парса.

Все, що ми вивчаємо протягом нашого скороченого курсу, відібрано з величезного за об’ємом та глибиною матеріалу з метою донести до читача лише найнеобхідніші дані, які дозволять скласти загальну уяву про картину і мету Світобудови.
Процес подальшого розвитку, починаючи з парцуфу СА”Г, пішов зовсім іншим шляхом.
Система розвитку парцуфім закінчилася народженням п’яти парцуфім світу А”К, тобто малхут прийняла всередину ту кількість світла, яка в сумі увійшла у ці п’ять парцуфім. Але більша частина малхут залишилася порожньою, оскільки ці п’ять парцуфім заповнили лише частину малхут, яка знаходиться від пе до табуру Гальгальти, а від табуру до сіюму Гальгальти малхут залишилася порожньою. І навіть у Гальгальти не було достатньо сильного масаху, щоб отримати світло в цю частину малхут.
Тому існує два правильні підходи до подій, що відбулися далі: ще в момент створення першого клі Творець заклав можливість подальшого розвитку системи – адже Він бажав на 100% насолодити клі, і тому передбачив, щоб світло, створюючи клі, надало йому можливість досягти цього кінцевого стану.
З боку ж самого клі, якому невідомі задуми Творця, існує інший, технічний” підхід до пояснення подій: все, що відбувається, відбувається внаслідок властивостей клі, закладених в його природі.
Обидва ці підходи вірні, але вони суперечать одне одному, і їх відмінність у відносності точки зору – відносно кого ми розглядаємо: як це планує Творець або ж як це відчуває творіння. Для нас простіший, ближчий, практичніший - другий підхід, але і першим не можна нехтувати, оскільки знання мети Творця допомагає порівняти з ним наші погляди і контролювати себе. Адже ми нічого не можемо знати про Творця.

Так яким же чином вдалося малхут подальше виправлення, адже залишилася найгрубіша її частина – від табур до сіюм, де навіть в Гальгальти, тобто у найбільшого, сильного і щільного масаху не було сил отримати світло, і тому ця частина малхут залишилася порожньою. Як вдалося цій частині малхут подальше самовиправлення?
Після народження парцуф СА”Г розповсюдився до рівню табур Гальгальти, як і парцуф А”Б. Нижче табуру Гальгальти обидва ці парцуфи опуститися не можуть. А”Б з бажанням – авіют 3 і з масахом 3 не зможе встояти перед насолодою 4, що знаходиться в Гальгальті, і захоче його для себе. Адже Гальгальта проти цих бажань має масах 4, що відсутній в А”Б. І тому він розсудливо не дозоляє собі опускатися під табур.
Ми вже говорили, що все вирішується силами бажання і волі, або, що є те саме, величиною клі і масаху. Якщо масах слабкіший, ніж бажання – парцуф абсолютно не здатен уникнути спокуси – він бажає його для себе. Якщо масах сильніший за спокусу або рівний їй – лише в цьому випадку існує можливість встояти. Таким чином, все вирішується простим розрахунком.
Коли А”Б, як і Гальгальта, ще може отримувати заради Творця, то СА”Г з масахом, що має показник щільності-сили 2, здатен лише протидіяти насолоді, не отримувати світло. Тому в ньому розповсюджується не ор хохма, а насолода від світла хасадім – від уподібнення до Творця, і називається він парцуф біна, оскільки схожий на стадію біна попередньо до Ц”А.
Там біна не схотіла отримувати світло, щоб бути подібною Йому, і в цьому випадку малхут не здатна отримати заради Творця і тому задовільняється тим, що не отримує світло. Від цієї дії клі отримує насолоду, яка називається ор хасадім.
На цю насолоду немає заборони: Ц”А був лише на ор хохма, на насолоду від самого світла. А оскільки СА”Г створює масах на отримання ор хохма, відповідно до решімот 3,2 (3 відповідає хохма), то в його внутрішній частині – тох, крім ор хасадім присутнє також слабке світіння ор хохма. І оскільки в таамім СА”Г присутня невелика кількість ор хохма, то вони не опускаються під табур.
Під тиском внутрішнього і навколишнього світел (ор пнімі та ор макіф) СА”Г виштовхує внутрішнє світло і повертається до свого початкового стану з решімот 2,1.
Розглянемо цей процес детальніше: як тільки в табурі прийнято рішення про вигнання світла, одразу зникає світіння ор хохма, оскільки, як відомо, присутність світла обумовлена відповідним бажанням клі. Решімо 3,2 зменшується до 2,2 – решімо світла (ітлабшут) зникає. Решімо масаху – авіют – вже в пе зменшується з 2 до 1. Тобто некудот СА”Г мають рівень 2,2, що як відомо – біна.
А оскільки біна – це бажання клі ні в якому разі не отримувати світло, то її світло – ор хасадім – може розповсюдитися і в соф Гальгальти. Адже хоча там і присутнє величезне бажання насолодитися, яке відповідає силі-авіют 4 (а в некудот СА”Г є масах лише сили 2), та хто нічого не бажає – може бути в будь-якому місці, і тому некудот СА”Г розповсюдилися в цю частину малхут – до сіюму Гальгальти.

Парцуфім Гальгальта і А”Б, заповнені ор хохма, не можуть опуститися у соф Гальгальти. Парцуфім М”А Еліон і БО”Н Еліон, хоч і не отримують ор хохма по причині відсутності масаху, також не можуть опуститися під табур Гальгальти внаслідок слабкості масаху: існує імовірність помилитися в розрахунках і порушити Ц”А, раптово забажати самонасолоди.
Некудот СА”Г – це біна, і тому лишень вони можуть опуститися у соф Гальгальти. Біна складається з двох частин: перша її частина нічого не бажає отримувати, витісняє світло і тому заповнена ор хасадім. Друга ж її частина бажає отримати світло, але звичайно не для себе, а щоб передати його в зеір анпін (З”А).
Якщо ми поділимо біну в свою чергу на 10 частин – сфірот, то перша частина біни складається з трьох перших сфірот – кетер, хохма, біна – і тому називається ГА”Р (гімель рішонот – три перших), а друга частина біни називається ЗА”Т (заїн тахтонот – сім останніх). Коли некудот СА”Г розповсюдилися під табур Гальгальти, то перша їх частина залишилася зі своїм бажанням нічого не отримувати, а друга спокусилася великими бажаннями, якими обійнята малхут в соф Гальгальти.
Але Гальгальта завдяки масаху 4 здатна протистояти своїм бажанням, а в ЗА”Т біни, яка зажадала тих самих насолод, немає відповідного масаху протидіяти цим бажанням. Її масах – сила опору отриманню не заради себе, а для інших (З”А) – відповідає лише рівню авіюту 2. Потрапивши в зону більш сильних насолод, вона не може їм чинити опір і бажає їх для себе. Адже біна – це те саме бажання отримати самонасолоду, та ж сама малхут, але з масахом, з силою опору цьому бажанню. А тепер бажання виявилося більшим за силу опору.
Пояснимо це на прикладі. Є дві людини: один – як ГА”Р біни – не бажає нічого. Інший – як ЗА”Т біни – бажає, але не для себе. Припустимо, обидва вони працюють. Якщо для першого не має ніякого значення розмір заробітної плати – він її не отримує, працює безоплатно, то інший

1 - некудот Гальгальти. 2 - спуск масаху з четвертого рівню авіюту на третій рівень авіюту. 3 - некудот СА"Г опускаются і заповнюють соф Гальгальти. 4 - сіюм підіймається і обмежує собою розповсюдження світла в ЗА"Т некудот СА"Г, щоб запобігти в них отриманню для себе. ГА"Р – місце, де малхут може отримати світло. ЗА"Т - місце, де малхут ще повинна буде провести виправлення, для того щоб мати можливість отримувати світло.

зацікавлений у великій платні, припустимо, щоб розділити її серед нужденних. І тому його можна спокусити більшою платнею і переманити на інше місце роботи – адже його задоволення не у відмові від насолоди, як в ГА”Р біни, а від насолодження іншого. Тому він зацікавлений у здобутті. І саме тому, бачачи більші насолоди, дістає бажання отримати їх для насолодження інших. Але віддавати він здатний лише до певного рівню зарплати-насолоди. Якщо ж насолода-платня більша за його масах, в ньому виникає бажання отримати її для себе, а не для передачі іншим.
Щоб не дозволити ЗА”Т біни порушити умови Ц”А, її малхут-сіюм одразу ж піднялася і відділила ЗА”Т біни від ГА”Р, утворивши новий сіюм – границю розповсюдження світла.
Це скорочення клі на отримання світла називається Цимцум Бет – друге скорочення (Ц”Б).
В результаті опускання некудот СА”Г під табур Гальгальти і Ц”Б в них, світло може розповсюдитися під табур, але лише в місці ГА”Р біни, до нової границі, в той час як раніше світло взагалі не могло наповнювати ніяку частину малхут, що знаходиться нижче від табуру. Опустившись в цю частину малхут і наповнивши її світлом хасадім, біна передала цій частині малхут свої властивості – віддавати – і тому зробила її придатною для отримання ор хохма.
Розглянемо детальніше описане явище:

1. Як вказувалося, під дією світла клі проходить чотири стадії перетворення до свого кінцевого оформлення:

2. Малхут, остання стадія, отримує світло через всі попередні стадії, тобто отримує всі п’ять видів вищого світла. У малхут, таким чином, розрізняються ніби п’ять відсіків, які містять вказані світла:

3. У клі обов’язково мають бути присутні всі п’ять складових: кетер, хохма, біна, З”А, малхут.
Кожна складова, розглянута як самостійне клі, в свою чергу складається з п’яти стадій. Поділ можна продовжувати до нескінченності у вигляді деякого універсального дерева.
У своїй сумі всі ці міні-клі утворюють вихідне, первинне у світі Ейн Соф клі – малхут. Лише ця малхут і є Творіння, і всі світи та їх населення – її частини.
Іншими словами – немає нічого, крім Творця, світла, що виходить з Нього і малхут, котру це світло створило по задуму Творця.

4. Все Творіння в цілому, будь-яка його частина – сфіра, клі, олам – складається з десяти частин, кожна з яких в свою чергу поділяється на десять і так далі. Ці десять частин (відсіків, сфірот) відповідають п’яти стадіям (частинам, відсікам).

5. З"А, як це видно, складається з шести частин:

Звідси і його назва – зеір ампін – маленьке обличчя. Оскільки в З”А відсутні кетер, хохма, біна, то:

6. Оскільки будь-яка частина Творіння, як і все Творіння в цілому, складається з десяти сфірот, то в залежності від аспекту розгляду можна довільно поділяти будь-яку частину на 10.

7. Співставлення в духовних світах ведуть відносно першого парцуфу – Гальгальти. І всі наступні парцуфім в сумі повинні заповнити Гальгальту своїм світлом, оскільки гуф Гальгальти і є загальна для всіх малхут (Творіння).

А”Б – перцуф хохма – ніби нанизується на хохма Гальгальти, СА”Г – перцуф біна – на біна Гальгальти. І ще не вивчені нами М”А (олам некудім) та БО”Н (олам Ацилут) – не плутати з М”А Еліон та БО”Н Еліон – відповідно одягаються на З”А і малхут Гальгальти, які знаходяться нижче від табуру. Для того, щоб наповнити соф Гальгальти, тобто довершити виправлення малхут, некудот СА”Г опустилися під табур.

8. Будь-яке клі складається з десяти сфірот. Із самої природи утворення клі в Ейн Соф до Ц”А випливає, що перші три сфіри – кетер, хохма, біна – не бажають отримувати світло, і тільки в З”А присутнє невелике бажання отримувати, а бажання на 100% отримати світло є в малхут.
Тому, відповідно до пункту 5 цього розділу, в самому З”А три перші сфіри – хесед, гвура, тіферет грають роль сфірот відповідно кетер, хохма, біна. З десяти сфірот клі перші шість – кетер, хохма, біна, хесед, гвура, тіферет – не бажають отримувати світло. І лише нецах, ход, єсод та малхут – мають бажання отримувати „заради Творця”.
Коли некудот СА”Г утворили свій парцуф від табуру до сіюму і потрапили під вплив решімот 4,3, що знаходяться в соф Гальгальти, то цим бажанням „заразилася” лише частина парцуфу – від нецах до малхут.
Але це бажання – отримувати заради Творця – діє лише на невелику порцію світла, яка приходить до некудот СА”Г. На більшу ж насолоду немає опору-масаху, і клі починає бажати його для себе.
І щоб запобігти такому отриманню світла, спрацьовує закон Ц”А, затверджений ще на початку Творіння (і тому діючий до його кінця): у клі, в яких з’являється бажання самонасолоди, масах підіймається і обмежує надходження насолоди-світла.
Так відбувається з нами – тим, хто підвладний бажанням самонасолоди. І тому до нас не доходить духовне світло. Але щоб клі все ж таки могло існувати до того, як виправиться, йому дають невеликі (мізерні в порівнянні до духовних) задоволення. Адже без мікродоз світла не існує життя, навіть їх зменшення вже штовхає людину до суїциду.
Так само відбулося і в парцуфі некудот СА”Г: як тільки „келім каббала” (отримуючі) – нецах, ход, єсод, малхут – забажали самонасолоди, масах піднявся і обмежив їх – утворив нову границю розповсюдження світла всередині клі. Ця нова межа, новий сіюм світла отримав особливу назву – парса (розмежування, розділення).
Позитивний наслідок Цимцум Бет (Ц”Б) полягає в тому, що тепер від табуру до парса, тобто в клі ашпаа (віддаючих) – від кетер до тіферет – може розповсюджуватися ор хохма, як над табуром Гальгальти. Тобто табур – межа розповсюдження ор хохма – ніби опустився до нового рівню – парса.
Як і в таамім СА”Г, ор хохма може тут знаходитися, оскільки СА”Г не бажає його. Тобто існує впевненість, що СА”Г не отримає хохма заради себе, і тому останній може бути присутнім в ньому. Тепер ор хохма може заповнити і соф Гальгальти від табуру до нового сіюму, оскільки ця частина малхут отримала властивості біни і не бажає ор хохма – тобто навіть при його наявності ніби не помічає його.
Олам Некудім, що народжується після некудот СА”Г, заповнює місце ГА”Р некудот СА”Г світлом хохма. А світи Ацилут, Брія, Єцира, Асія, що народжуються після нього, вже за нашою участю довершують виправлення Творіння – створюють масах і наповнюють світлом ЗА”Т некудот СА”Г.

Наступний розділ