3. ЯК МОЖНА УЯВИТИ, ЩО ДУША - ЦЕ ЧАСТИНА ТВОРЦЯ

Каббалісти стверджують, що душа є частиною Творця згори. Що це значить - частина Творця? Каббалісти - це ті, хто піднялися по духовних ступенях, відчули, що таке духовність, відчувають духовний світ, отримують світло Творця. Тому й називаються каббалістами - від слова "каббала", тому що отримують світло Творця.

І як відчули розкриття Творця, так і описали це в своїх книгах. Таким способом одержані нами всі книги Тори. Адже й справді, ну не можна ж уявити собі, що Творець спустився з неба в якомусь матеріалізованому вигляді і вручив якийсь сувій чи кам'яні скрижалі.

Написали одну книгу - назвали її Тора, другу - Мішна, третю - Талмуд і т. д. Автори всіх книг Тори були каббалістами і тому змогли описати те, що описали, змогли говорити від імені Творця. Серед цих каббалістів є люди різних рівнів. За назвою тих ступенів, котрі вони осягли, вони й називаються.

Саме вони дали нам нашу Тору. І описали в тому числі й те, що наша душа є частиною самого Творця. Причому, кажуть вони, немає ніякої відмінності між душею і самим Творцем, тільки душа - частина, а Творець - все. Оскільки відмінність у духовному - це лише різниця у властивостях, уже цим сказано, що немає відмінності за властивостями між тією частиною Творця, що в нас, котра називається нашою душею, і самим Творцем.

Яка ж різниця між душею і Творцем? Тільки та, що Він - ціле, а душа - частина? Але ж у духовному немає частини і цілого, немає об'ємів, а є тільки відмінність за властивостями, тому що духовний світ - це світ бажань. То може бути, мається на увазі частина від більшого бажання? Каббалісти кажуть, що душа подібна до каменя, що відокремився від скелі, де скеля - все, а камінь - частина.

Та якщо все в духовному відокремлюється одне від одного своєю відмінністю властивостей, а тут мовиться, що немає відмінності, тільки в розмірі, то як може бути така відмінність у розмірі в духовному, якщо в духовному відмінність може бути тільки відмінністю за властивостями? Адже в духовному світі, якщо два об'єкти мають однакові властивості, що означає, що вони із одного і того ж матеріалу, тих же самих якостей, то чим же вони один від одного відрізняються?

А якщо ми кажемо, що це не одне і те ж, а дві різні речі, що вони відокремлені, і оскільки місця і відстані в духовному світі немає, то що ж їх відокремлює одне від одного? Адже повинна бути якась різниця між ними? Чим вони не рівні один одному?

4. ДУХОВНЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ В СИЛУ ВІДМІННОСТІ ВЛАСТИВОСТЕЙ, ЯК МАТЕРІАЛЬНЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ ФІЗИЧНОЮ ВІДОКРЕМЛЮЮЧОЮ СИЛОЮ

Духовне відокремлюється від своєї попередньої форми, чи від одного духовного об'єкта виділяється його якась частина - внаслідок різниці у властивостях, як у матеріальному світі предмет розділяється на дві частини сокирою, де сокира - це щось стороннє, що розділяє одне на дві частини. Тобто присутнє, очевидно, в духовному щось стороннє, що може відокремити від Творця частину, як сокира відокремлює частину від матеріального тіла.

Але ці частини, попри те, що вони не знаходяться в Творці, володіють Його властивостями, подібні до Нього, як камінь і скеля. У Каббалі мовиться, що єдине, що створив Творець, - це душа Адама, котра потім розділилася на 600 000 частин. Так, напевне, існує 600 000 відмінностей у чомусь між цими частинами, кожна із котрих залишається частиною Творця?

Душа - це духовний парцуф, клі, судина, що володіє екраном - силою протидії своєму егоїзму, що дозволяє приймати світло Творця.

Сама судина є егоїстичним бажанням. Унаслідок впливу світла на неї вона набуває сили отримувати світло ради Творця, а не ради себе. Ця сила називається екраном.

За допомогою екрана парцуф отримує всередину себе світло від Творця. Це світло називається душею парцуфа. І, звичайно ж, це світло і загальне світло, що йде від Творця, - це одне і те ж, а різниця між ними в тому, що світло, отримане всередину парцуфа, - частина від загального світла. І все ж є відмінність однієї частини світла від іншої і від загального світла в парцуфім, в котрі ці порції світла, ці душі, вдягаються.

Саме певна властивість кожного парцуфа дозволяє йому начеб виділити із простого світла певну властивість, як із електричного проводу кожний споживач виокремлює певну дію у залежності від своїх властивостей. Тому тільки екран, що височіє над тією чи іншою величиною егоїстичного бажання, визначає подобу до Творця в душі того, хто відчуває. Тільки екран ділить загальне світло Творця на частини, кожну з котрих отримує належне їй клі.

Далі