Творіння, яким воно створене Творцем, що називається
малхут світу Безкінечності, отримує світло абсолютно безконтрольно,
як того бажає, тобто тільки в ті бажання, котрі створив
в ньому Творець. Але подібний стан творіння є духовно неживим,
тому що немає в нього жодного власного бажання, а всі вони
породжені Творцем.
Тому його насолода подібна до насолоди нерозвинутої людини
в нашому світі: поки немає самостійних бажань, прагнень,
в котрі людина отримує бажане, вона не відчуває насолоди.
Насолода відчувається тільки в міру і у вигляді бажаного.
Інакше вона сприймається як страждання.
Як мати бажає дати своїй дитині найкраще, а вона не хоче:
як страждає мати і як страждає дитина! Для того, щоб вийти
із цього стану, малхут спочатку вилучає світло-насолоду
із себе - щоб залишитися незалежною від впливу світла на
свій егоїзм. Ця дія називається Цимцум Алеф - відмова від
отримання світла безпосередньо від Творця, тобто отримання
світла безконтрольно, тільки відповідно лише до свого природного
бажання.
Малхут бажає поставити екран на шляху світла, щоб вона
сама контролювала насолоди, які в неї входять, за силою
і якістю, згідно лише із силою свого екрана, не побоюючись
знову отримати просто для самонасолоди. Цимцум Алеф означає
рішення малхут ніколи надалі не використовувати ті бажання,
з котрими її створив Творець, а, протидіючи їм, створювати
в собі нові альтруїстичні бажання, рівні колишнім егоїстичним,
створеним Творцем, але протилежним їм за напрямком (не в
себе, а до інших) і тому за властивостями.
Такі бажання подібні до бажань Творця, тому що в Ньому
не існує егоїстичної властивості отримати насолоду. Оскільки
малхут вирішує, що її природні "людські" бажання
непридатні, то вони відокремлюються і утворюють групу бажань,
що називаються нечистими силами, кліпою, егоїзмом, дурним
началом тощо. Але їх якраз і створив Творець.
І ці ж бажання, це ж творіння, саме, сам егоїзм вирішив,
що все, відмінне від Творця, недобре, що воно не бажає користуватися
своїми властивостями. Це рішення егоїзм прийняв під впливом
світла Творця, яке заповнює його. Тому що коли світло заповнює
судину, воно передає судині свої властивості, альтруїстичні
бажання. Тому сама ж судина вирішує не використовувати свій
егоїзм. Це подібне до того, як у нашому світі людина під
впливом переконання чи гарного прикладу вирішує не йти за
якимось своїм бажанням, бо почала розуміти його зло.
Таке бажання уже вважається непридатним для застосування.
І хоча воно продовжує існувати в людині, вона вважає його
нечистим. Та замість колишнього егоїстичного бажання вона
не може створити якісь нові, адже людина не Творець, і її
бажання з'являються на відчутні насолоди. Людина просто
повинна змінити напрямок використання своїх же колишніх
бажань: якщо раніше вона бажала отримати насолоду для себе,
то тепер бажає дати ними насолоду Творцю.
Цим вона начеб відбиває від свого егоїзму ті насолоди,
котрих той прагне, - це зусилля волі проти егоїзму називається
створенням відображеного світла. А затим у цей новий намір,
не ради себе, а ради Творця, бо цим завдає насолоди Творцю,
людина починає отримувати світло, насолоду.
Але це вже за відчуттям зовсім інша насолода - насолода
від втішання Творця, а не від егоїстичної насолоди. А оскільки
тішити можна необмежено, адже отримувана насолода не залежить
від величини власного клі, то насолода, яка відчувається,
воістину безмежна. Замість колишньої судини "отримання
ради самонасолоди" використовується відбите світло,
прагнення віддати. Тобто змінився тільки намір - отримати
світло ради Творця.
І це є єдиною умовою отримання світла судиною. А ще не
виправлені егоїстичні бажання визначаються самим клі, людиною,
як нечисті, і не бажає вона їх використовувати. І доки не
виправила їх, не створила на них екрана, зобов'язана протистояти
їхнім подразненням, що зваблюють її, і боротися з ними,
аби не почати використовувати їх задля самонасолоди. Вся
відмінність між чистими світами АБЄ"А і нечистими АБЄ"А
в тому, що судинами чистих бажань є "відбите світло",
тобто прийняття світла з наміром завдати насолоди Творцю.
А в нечистих світах АБЄ"А перебувають егоїстичні бажання
отримати ради себе. У них немає екрана, немає відбитого
світла. А після скорочення, рішення про отримання тільки
в екран, вони не можуть вже отримувати в свої егоїстичні
судини, хоча й жагливо бажають цього. Навіщо Творець створив
таким способом своє творіння? Щоб саме творіння нібито самостійно
обрало альтруїзм і вело боротьбу проти того, що створив
у ньому Творець!
Для того, щоб у людини, всередині якої - вся світобудова,
всі світи, все, крім самого Творця, з'явилися дві протилежні,
чиста і нечиста системи сил, що називаються світами, і вона
могла б поступово перевести вільним своїм вибором бажання
із системи нечистих сил АБЄ"А в систему чистої АБЄ"А,
подібної до Творця, наділивши поступово всі елементи світів
нечистої АБЄ"А екраном.
|
International Site
