Мета творіння називається його центральною
точкою, тому що містить у собі весь замисел творіння. Здійснює
цей замисел бажання втішитися світлом. Але, отримавши світло
в себе, відчувши насолоду, малхут світу Безкінечності відчула
одночасно з цим й Джерело світла, Творця, тобто властивість
світла. І це викликало в ній відчуття себе як такої, що
отримує, на противагу Дающому.
Як у відомому нам прикладі з багатієм, який пригощає бідняка:
багатій мимоволі, не прямою своє дією, викликає у бідняка
відчуття неповноцінності, тому що, даючи, ставить бідняка
у становище отримуючого.
Унаслідок цього малхут світу Безкінечності саме в своїй
центральній точці, де відчула сором отримання, відмовилась
від бажання отримувати світло, що призвело до його зникнення,
тому що неможливо отримувати світло, насолоду, без бажання.
Але мета малхут - не просто припинити отримувати світло
Творця - вона бажає не відрізнятися від Творця. Це бажання
викликає в ній саме світло, але не прямою своєю насолодою,
а спроквола.
І тому ми кажемо, що мета творіння полягає не тільки в
простій насолоді, а в злитті з Творцем: в насолоді Його
(і такою, що стала нашою, внаслідок виправлення і подоби
до Нього) досконалістю. Хоча напрямки з боку Творця й немає
тиску на творіння, клі прагне до схожості з Ним.
Але не хто інший, як Сам Творець, заклав у природі світла
і малхут властивості, що привели малхут, навіть у стані
наповненості світлом до безкінечності, до відчуття недосконалості
свого стану - настільки, що вона не бажає отримувати світло.
Та оскільки ми говоримо тільки про відчуття самого клі,
позаяк можемо судити про те, що відбувається, лише за нашим
відчуттям, з того, що входить у малхут, то ми кажемо, що
сама малхут побажала додати до свого стану ще одну умову:
зазнавати насолоди тільки у стані злиття з Творцем.
І хоча зменшення бажання отримувати сталося тільки на останній,
найбільш егоїстичній, 4-й стадії, але й у попередніх 3-х
станах малхут припинила відчувати світло, насолоду, а тому
це визначається як вихід світла на всіх стадіях. Це можна
приблизно уподобити тому, як у нашому світі навколо може
звучати прекрасна музика, а людина не чує її, тому що в
цей момент бажає втішатись не музикою, а чимось іншим.
Звідси видно, що світло безкінечності, що заповнює малхут
світу Безкінечності, виходило із самої Сущності. Але ми
саме світло називаємо стосовно нас Творцем, бо його джерело
ми не можемо назвати ніяким іменем.
Це світло, Вища Мисль, Замисел - включає в себе все творіння
від початку і до його остаточного стану, в ньому все заздалегідь
замислено, запрограмовано й існує як мисль, що потім втілюється
в творінні і приводить людину, єдине творіння, до начальної
мети - відчуття людиною досконалості злиття з Творцем.
Після того як Вища сила вирішила створити дещо, аби завдати
насолоди, це рішення і стало самою дією, і ця мисль керує
всім творінням, вона здійснює все, все доводить до кінця.
Вона і є все, вона - Творець. І тільки до неї ми звертаємося
в наших молитвах, у неї просимо сили і допомоги.
|
Після того, як малхут світу Безкінечності
відмовилась отримувати світло, внаслідок того, що перестала
відчувати насолоду тільки від його отримання, світло покинуло
її, бо насолода відчувається тільки в міру бажання. Але
малхут вигнала світло не для того, аби залишитись порожньою
- адже не це є бажанням Творця. Вона вирішує знову отримувати
світло, але не тому, що бажає втішатися ним, а тому що таким
є бажання Творця.
Тобто вона отримує і зазнає насолоди ради Творця. Це означає,
що малхут отримує не в саму себе, не в свою 4-у стадію,
бажання зазнати самонасолоди, а в три попередні стадії,
що називаються потім її першими 9 сфірот. Іншими словами,
сама центральна точка творіння, малхут де малхут, зостається
порожьою, і світло не входить в неї, згідно з її власним
рішенням, що називається 1-м скороченням.
Оскільки всі 4 стадії включають одна одну, і кожна отримує
властивості решти інших, то і в самій 4-й стадії є включення
властивостей 3-х, попередніх щодо неї, стадій, і вона сама
- усього 4 стадії в 4-й. Вище світло може заповнювати 3
стадії, що містяться в 4-й, але в останню, в саму 4-у стадію,
малхут де малхут, світло не входить, і вона зостається порожньою.
|
International Site
