Історія Каббали

Знання про Творця, вищий світ, тобто Каббала, передавалися каббалістами усно і письмово. Найперша книга з Каббали "Таємний ангел" ("Разіель аМалах") написана Адамом. Він отримав свої знання безпосередньо зверху, а не як каббалісти, внаслідок навчання і вольових зусиль. Першим із відомих нам каббалістів, тобто той, хто самостійно осягнув Творця, був праотець Авраам. Він, як оповідає Тора, проймався питаннями про смисл буття і удостоївся розкриття Творця, вищого світу. Накопичені ним знання і методику їх отримання він передав наступним поколінням усно і в книзі "Сефер Єціра".

Кожний каббаліст додавав до накопиченого досвіду свою індивідуальність, та Моше детально виклав все це знання в книзі, названій ним Тора, від слова "ор" - світло і від слова "ораа" - інструкція (осягання світла).

Каббала продовжувала розвиватися і після написання П'ятикнижжя Моше. У період між Першим і Другим Храмом почалося вивчання Каббали в організованих групах каббалістів. Від часів зруйнування Другого Храму і до наших днів історію Каббали можна розділити на три періоди розвитку.

Перший період належить до третього сторіччя нашої ери. У цей час раббі Шимон бар Йохай (РАШБ"І), учень раббі Аківи записує книгу "Зоар".

Раббі Шимон отримав від раббі Аківи повноваження передати Каббалу наступним поколінням. Він мав серед своїх сучасників славу знавця як явної, так і таємної Тори.

Після ув'язнення раббі Аківи раббі Шимон зі своїм сином Елазаром втік у село Пекнін, на півночі країни, де протягом 13 літ вони переховувалися у печері.

Він вийшов із печери з книгою "Зоар" і з готовою системою викладання Каббали, передачі знання про духовний світ. До того моменту він осягнув всі 125 ступенів, котрі спроможна осягти людина за час свого земного життя.

"Зоар" написаний особливим способом: інакомовно і арамейською мовою. Арамейська мова - це "спід івриту", його скрита частина. Раббі Шимон диктував, а його учень раббі Аба, що володів особливим даром викладати скритно, так, щоб зрозуміли лише певного типу душі, письмово викладав матеріал.

Потім книга "Зоар" була схована у печері біля Цфата.

По кількох сторіччях вона була знайдена арабами, що жили поблизу. Араби зраділи знайденому паперу, котрий був тоді дефіцитним товаром, і почали використовувати його як обгортковий матеріал на ринку.

Один із цфатських мудреців купив одного чудового дня на ринку рибу, і собі на подив побачив, що риба загорнута у безцінний документ.

Він негайно скупив у арабів всі, що зосталися, папери і зібрав їх в одну книгу. Це і є та книга "Зоар", що дійшла до нас.

Століттями книгу "Зоар" вивчали таємно, маленькими каббалістичними групами. Першим видав її рав Моше де Леон, що жив у 13 сторіччі.

Другий період - це період АР"І (16 сторіччя). До часів АР"І Каббала вивчалася таємно, невеликими групами. АР"І проголосив, закликав до масового вивчання Каббали.

АР"І - рав Іцхак Лурія народився 1534 року в Єрусалимі. В юному віці втратив батька і разом із матір'ю переселився до Єгипту. Він виріс у домі свого дядька й вивчав Тору у знаменитого рава Давида бен Шломо ібн Замри (РаДБа"За) та у рава Бецалеля Ашкеназі. АР"І був великим знавцем Тори.

1570 року АР"І переїздить у Цфат. Незважаючи на свою молодість, він одразу ж починає викладати Каббалу. Цфатські мудреці, оцінивши його знання, вчаться у нього. Протягом півтора років, скільки й існувала школа АР"І у Цфаті, його учень Хаїм Віталь записує все, що вивчається.

АР"І залишив нам основоположну систему навчання Каббалі, придатну для всіх. Користуючись його методикою, кожна людина, котра вивчає Каббалу, може дійти до мети творіння.

АР"І помер п'ятого ава 1572 року у віці 38 літ. Згідно з його волею всі його праці були сховані, з тим, аби розкритися в тому поколінні, котре буде вже гідне цього.

В особі АР"І ми зустрічаємося із явищем, характерним для провісників нового періоду викладання Каббали: вони проголошують початок нової епохи і показують найбільш придатну для сучасного покоління техніку, а з другого боку, стараються скрити свої праці, щоб той, кому вони призначені у майбутньому, сам відкрив їх.

Причина цього в тому, що процес змін потребує дотримання двох умов: прийнятного часу і відповідного рівня зрілості душ, аби необхідність у новому методі навчання походила від самих душ.

Великі каббалісти розкривають нам нову систему навчання, викладають її, однак їхні сучасники неспроможні оцінити весь масштаб внесених ними перемін. Тому досить часто вони воліють сховати, а то й спалити свої праці.

Відомо, що Бааль аСулам спалив істотну частину своїх творів. Це особливе розкриття у нашому світі вищого, коли знання звіряються паперу, котрий потім спалюють. Те, що хоч однораз розкрилося у матеріальному вигляді, має вплив на майбутнє і полегшує своє повторне розкриття.

У книзі "Шаар аГільгулім" наводяться передсмертні слова АР"І про те, що він заповідає займатися Каббалою тільки одному із всіх учнів, Хаїму Віталю, займатися таємно, одному. Хаїм Віталь записав після смерті АР"І все ним почуте, навіть не систематизуючи.

Частину паперів, 600 сторінок, він сховав, частину заповідав поховати із собою, а частину залишив у спадок своєму синові. Зі схованих 600 у наступному поколінні його учень рав Цемах зібрав книгу "Древо Життя" й інші книги. Із вийнятих із могили листків зібрали серію книг "Вісім врат". Потім рав Цемах дістав із могили й інші записи Хаїма Віталя.

За часів АР"І вивчання книги "Зоар" у групах тільки починалося. Потім протягом двохсот літ тривав період активного вивчання "Зоару", з'явилося чимало каббалістів у Польщі та Росії.

Від середини минулого сторіччя інтерес до Каббали згасає, заняття Каббалою майже повністю припиняються. Рав Йегуда Ашлаг пише про це у "Передмові до книги Зоар" і вказує на це як на причину всіх лих минулого і нашого століть.

Третій період - це методика рава Йегуди Ашлага. Вона максимально підходить типу душ нашого покоління. Рав Йегуда Ашлаг, чи Бааль аСулам, як його величають за ім'ям створеного ним коментаря "Сулам" на книгу "Зоар", народився 1885 року у польському місті Лодзь.

Замолоду він набув глибоких пізнань в явній Торі і деякий час був суддею та авторитетом з єврейського права у Варшаві. 1921 року він зі своєю сім'єю репатриїрувався в Ізраїль.

Деякий час був раввином єрусалимського району Гіват Шауль. Уже тоді почав розробляти своє вчення, але до коментаря на "Зоар" приступив лише 1943 року, коли катастрофа європейського єврейства наближалася до завершення.

У той час світ іще не знав про знищення євреїв, та Бааль аСулам уже відчував вищу необхідність у викладанні та розповсюдженні Каббали в нашому поколінні, аби вона дійшла до кожної людини. У "Передмові до книги Зоар" він пише: "Із усього покоління залишилися осколки.

На уцілілих покладено завдання виправити причину всіх нещасть, кожний із нас, уцілілих, повинен з цього моменту всією своєю душею зміцнювати внутрішню частину Тори". Бааль аСулам завершив коментар до "Зоар" 1953 року. Він помер у Єрусалимі 1954 року і похований на цвинтарі "Ар аМенухот" у Єрусалимі.

Старший син Бааль аСулама рав Барух Ашлаг (РАБА"Ш) був продовжувачем справи батька. Його книги побудовані на чітких вказівках батька. Це певною мірою полегшує розуміння коментарів, залишених нам Бааль аСуламом.

Рав Барух народився у Варшаві 1907 року. 1922 року прибув у Єрусалим разом із батьком. Тільки після того як він одружився, батько дозволив йому займатися, а потім і вести групу нових учнів. Після кончини батька він узяв на себе його справу подальшого поширення Каббали.

Незважаючи на свою унікальність у світі, рав Барух вів скромний спосіб життя, працював кравцем, будівельним робітником, службовцем. Зовнішній бік його життя не відрізнявся від життя інших людей, але весь вільний час він приділяв вивчанню і викладанню. Рав Барух помер 1991 року.

Методика, розроблена Бааль аСуламом, підходить кожному, а ті східці ("сулам") поступового пізнання вищого світу, котрі він збудував своїми творами, гарантують кожному протягом 3 - 5 років дійти до пізнання вищого світу. Смисл навчання в тому, щоб пробудити в нас бажання пізнати вищий світ, а відтак і пізнати його.

Відомо, що всі три великих каббалісти - це одна душа, що один раз з'явилася у цей світ як раббі Шимон, другий раз - як АР"І, в третьому кругообороті втілилася в раббі Йегуду Ашлага. Кожного разу, коли надходив час розкрити більше, коли тогочасне покоління було до цього готове, ця душа спускалася і давала світові нову систему, що підходила для даного покоління.

Раббі Шимон був одним із найбільш великих людей свого покоління. Він виклав і пояснив понад 3000 тем у Талмуді. Ці пояснення були опубліковані і дійшли до наших днів. Однак книга "Зоар" після її написання зникла.

Це зв'язано з тим, природа таємної частини Тори така, що вона може бути розкрита лише у сприятливий час, коли відповідні душі приходять у наш світ. Так і "Зоар" розкривається нам із часом.

Кожне наступне покоління готове до розкриття "Зоару" більше за попереднє. Те, що було написане за часів раббі Шимона бар Йохая і потім скрите, вперше розкрилося за часів рава Моше де Ліона, і тривало за часів АР"І, котрий першим став трактувати "Зоар" мовою Каббали.

Ці твори також були скриті і розкрилися по частинах, коли надійшов їхній час. Наше покоління удостоїлося коментаря "Сулам", що дозволяє кожному вивчати Каббалу і досягти свого виправлення вже сьогодні.

У кожному поколінні "Зоар" промовляє нам все більше і більше. Він усе більше розкривається і з кожним роком стає зрозумілішим і ближчим для душ, котрі сходять у наш світ.