Духовність і Каббала

Людина не здатна зробити ні найменшого поруху без якої-небудь вигоди. Вона нічого не стане робити, якщо не бачить, що вона цим виграє. Вигода є внутрішньою енергією, на котрій працює все тіло, розум людини.

Вигода повинна відчуватися обов'язково - зараз чи у майбутньому. Той, хто перестає відчувати вигоду, негайно припиняє всяку діяльність, неспроможний зробити ні найменшого руху. Причина цього в тому, що наша матерія - це бажання зазнавати насолоди і тільки заради цього готова робити зусилля.

Каббала дана нам згори. Це загальний закон творіння, яким чином можна зазнавати насолоди. Творець створив людину і дав їй інструкцію, як жити. Життя для нас - це одержання насолоди.

Тому інструкція, як існувати людині, називається Каббала - вчення, як одержувати (насолоду). Тому що є певне, дуже строге правило одержання насолоди. Це тому що Творець бажав привести людину не просто до насолоди, а до вічної, довершеної насолоди!

Якщо людина виконує це правило, вона зазнає насолоди, якщо не виконує цього правила, але все одно прагне до насолоди, то одержує натомість насолоди страждання.

Страждання - це гостре відчуття відсутності насолоди. Воно дано у відчуття тільки для того, щоб примусити людину замислитися про причину страждань і знайти шлях до істинної насолоди. Цей шлях людство шукає постійно, всі і кожний, з віку у вік.

У нашому світі ми володіємо надзвичайно малими бажаннями зазнати насолоди. Для того, щоб досягти духовності, людина мусить збільшити своє бажання одержувати, а не тікати від нього. Збільшити його до бажання увібрати в себе все, всі світи, включаючи і наш світ.

Але робити це потрібно правильним способом. Це і є та мета, з котрою створена людина. Людина не повинна бути самітником, котрий біжить від життя. Каббала якраз навпаки, зобов'язує людину одружитися, мати дітей, працювавти і жити повним життям. Увесь світ створений таким чином, аби особливим правильним шляхом привести людину до виправлення.

Однак потрібно навчитися одержувати, навчитися правильно використовувати всі, дані людині бажання, так, щоб не обмежувати їх. Людина ні в чому не повинна собі відмовляти, немає потреби віддалятися від життя.

Каббала повністю відкидає всі види насилля. У духовному не існує примусовості. На початку навчання в людини ще немає відчуття духовного, тому на першому етапі навчання базується на розумі: використовуючи розум, ми повинні розвинути відчуття у серці.

Коли серце починає розвиватися, людина придбає відчуття, що правильно і що хибно, і природним шляхом потягнеться до правильних вчинків і правильних рішень.

У залежності від рівня свого духовного осягнення, людина віддаляється від певних речей, котрі її більше не приваблюють, як дорослого більше не приваблюють дитячі ігри.

Духовний світ осягається за допомогою:

1. Навчання по правильній книзі, написаній істинним каббалістом. Всі книги Тори - це каббалістичні книги, написані каббалістами один для одного, для обміну поглядами і взаємної допомоги. Той, хто у своїх почуттях піднімається у духовні світи, бачить, наскільки ці книги допомагають йому йти далі і розвиватися. Це нагадує путівник по незнайомій країні. З його допомогою людина поступово знайомиться із країною, вчиться діяти у нових для неї умовах.

Книги повинні відповідати нашим душам, тобто вони повинні бути написані сучасним каббалістом, тому що душі, які сходять у кожному поколінні, не однакові і потребують особливого, придатного для них керівництва.

2. Групи тих, хто істинно бажає духовно піднестися. Це група, яка разом навчається по книгах істинного каббаліста, під керівництвом Рава (Учителя). Група дає силу. Бажання до духовного надзвичайно мале, та його можна збільшити, використовуючи колективне бажання. Декілька учнів, з невеликим бажанням кожний, разом збуджують велике оточуюче світло.

У всі віки каббалісти займалися в групах. І у раббі Шимона бар Йохая, і у АР"І була група. Група - це необхідна умова просування.

3. Рава - керівництво правильного Рава, котрий у свою чергу вчився по істинних книгах, у істинного каббаліста. Група ні в якому разі не замінює Рава, просування неможливе без Рава, тільки Рав дає групі правильний напрям.

Одержання духовного світла починається з невеликих порцій, котрі зростають в міру збільшення бажання. Чим більше бажання людини, тим більше її розуміння й осягнення. У кінцевому рахунку, кожна людина повинна зростити свою духовну судину - душу і повністю наповнити її світлом.

Це називається повним виправленням. У цей момент людина досягає найвищого ступеня, кореня своєї душі, звідкіля зародилася у Творці. І цього стану вона повинна досягти, будучи в цьому світі, у своєму тілі.