Тора і Каббала

Усі книги Тори: П'ятикнижжя, Пророки, Писання, Мішна, Талмуд та інші були написані різними "мовами" каббалістами, тобто людьми, що знаходилися в контакті з Творцем, осягнули духовний світ.

Протягом поколінь каббалісти написали чимало каббалістичних книг, користуючись при цьому різними методами викладу, "мовами", у відповідності з епохою: танахічною, мовою легенд, юридичною чи каббалістичною. У результаті виникло чотири мови передачі знань про духовну реальність.

Це не чотири різних шляхи, а чотири оповіді, що по-різному мовлять про один і той же об'єкт. Вони розповідають нам, як вийти в духовний світ, як той світ побудований. Вся Тора написана з однією-єдиною метою - навчити нас, як до відчуття нашого світу додати відчуття світу духовного.

Бааль аСулам так пише про це в книзі "Плоди мудрості": "Внутрішня частина науки Каббала нічим не відрізняється від внутрішньої частини Танаха, Талмуда, Сказань. Єдина відмінність між ними полягає у логічному підході.

Це можна порівняти з однією наукою, викладеною чотирма різними мовами - суть не змінюється від переміни мови, і єдина турбота - який виклад найбільш зручний для передачі цієї науки учневі".

Мова, котра більш за все підходить нашому поколінню, - це каббалістична мова. Це спосіб опису системи вищого світу і шляху його осягнення. Каббалістична мова - це відкрита, технічна мова.

Каббалістична мова допомагає збудувати в собі строгу, чітку картину вищого світу, не впадаючи у різного роду "видіння".

Загалом же, будь-які книги Тори, будь-якою мовою - це та ж сама інструкція, викладена чотирма мовами. Просто найбільш надійна для нашого покоління мова, що дозволяє нам уникнути помилок, - це мова Каббали.

Уперше вона була застосована АР"І. До епохи АР"І каббалісти використовували інші мови. Всі книги того періоду написані іншими мовами, оскільки для душ тих поколінь не було необхідності в будь-чому іншому.

Вони не мусили ще починати масове освоєння вищого світу, а нечисленні каббалісти спілкувалися між собою з допомогою Талмуда - через нього вони вчилися один у одного, розуміли вище, що передається у Мішні, Талмуді. Вивчаючи Талмуд, вони бачили в ньому не зведення юридичних законів, а опис духовного світу.

У кожному поколінні каббалісти писали для душ цього покоління. Книга "Зоар" написана в третьому сторіччі нашої ери і використовує мову легенд.

Але коментар Бааль аСулама дозволяє нам сьогодні зрозуміти цю книгу. Він пояснює її з допомогою "мови сфірот", без цього тлумачення ми б не змогли сьогодні зрозуміти, про що каже "Зоар".

Каббала впродовж віків користувалася кількома мовами, бо розвиток душі відбувається поступово, вона повертається у цей світ із покоління в покоління, все більш грубою, із досвідом минулих життів, із додатковими стражданнями, але й з духовним багажем. І хоча це скрито від самої людини, але все це існує в "точці її серця".

Тому в кожному поколінні для розуміння Каббали потрібна своя мова, котра відповідає нисхідним душам. У "Зоарі" мовиться, що розвиток людства - це сходження у наш світ 600.000 душ протягом 6000 літ.

У кожному поколінні одні і ті ж 600.000 душ, сходячи в наш світ, проявляючись кожного разу в новому тілі, розвиваються, усвідомлюють необхідність духовного розвитку, досягають стану загального осягнення і насолоди.

У перші 2000 літ у світ спускалися малоегоїстичні душі, котрі не потребували ніякого керівництва, Тори, а несвідомо розвивали точку в серці.

До нас дійшли тільки дві книги того періоду - "Ангел Разіель" (від слова "раз" - таємниця) і "Книга Творіння" (Сефер Єціра). Першу написав Адам, другу - праотець Авраам. Обидві ви можете купити у звичайній книжковій крамниці.

У наступні 2000 літ нисхідні душі вже мали потребу для свого розвитку у виконанні фізичних духовних законів, в їхньому фізичному відображенні. Тому каббаліст Моше описав те, що осягнув, назвавши це "Тора".

Це і є відоме нам П'ятикнижжя. Моше виклав знання про вищий світ розповідною мовою, відобразивши його "мовою гілок". Мовиться про вище, але назвами нашого світу. Це як код - зрозуміло, про що мова, тільки тому, хто бачить вищий світ.

У нас створюється враження, що Тора - це зібрання історичних розповідей. Те, про що йдеться в Торі, мало місце в нашому світі, але головне, про що мовить Тора - це процеси, що передували цьому у вищому світі, котрі потім викликали і відповідні події в цьому світі.

Що відбувається у вищих світах, відбувається потім у нашому світі. Однак смисл написання книг Тори в тому, щоб допомогти нам в осягненні вищого світу, а не в описанні історичних подій. Тора дана, аби осягти вищий світ і керувати подіями, що там зароджуються.

У нашому світі вищі сили відображуються через стосунки людини з іншими людьми, з предметами, силами природи. Тому в Талмуді на перший погляд мова йде про завданий збиток, стосунки між людьми, з довколишнім світом, нібито мовиться про світ, в котрому ми живемо. Та насправді йдеться про вищий світ.

Ми бачимо, що Тора зовсім не допомагає жити в цьому світі, всі народи світу чудово справляються без неї. Тора дана саме для пізнання вищого світу і керування ним.

Ті, хто вивчають Каббалу, поступово бачать крізь мову П'ятикнижжя, Талмуда, Сказань вищий світ. Вони знімають зовнішнє, "наше" значення слів і бачать їхній внутрішній зміст, на що саме вказує слово у вищому світі.

Тоді вони можуть безпосередньо розуміти, про що йде мова. Каббалісти осягають духовний корінь, і їм розкривається загальна картина в усіх її деталях.

Для чого необхідна Тора? Сказано: "Я створив зле начало, егоїзм, і дав Тору для його виправлення". У тій мірі, в котрій людина відчуває в собі егоїзм, вона може використовувати Тору для свого виправлення.

Тільки задля цієї мети дана Тора. Тому що в міру виправленості людина осягає вічність і досконалість, інше існування, ще будучи в цьому світі.

У "Передмові до Талмуд Есер аСфірот" мовиться, що той, хто вчиться правильно, досягає духовності за три - п'ять років. Мається на увазі, що якщо вчишся з правильним наміром, долаєш бар'єр між цим світом і духовним, досягаєш світла.

Якщо цього не досягнув, значить, не доклав достатнього зусилля за якістю або за кількістю. Мається на увазі не те, скільки вчився, а наскільки зайнятий цим, наскільки прагнеш.