Чому важливо вивчати Каббалу?

Каббалісти передають свої знання про устрій вищого, духовного світу не просто так, безпричинно. Те, що вони пишуть, супроводжується одним дуже важливим явищем. Справа в тому, що будь-яка людина володіє можливістю розвинути в собі шосте почуття.

Читаючи книги, написані каббалістами, що перебували в момент написання під безпосереднім відчуттям і впливом духовних світів, читач, навіть якщо він не розуміє написаного, але намагається його зрозуміти, збуджує вплив на себе "оточуючого світла".

Всі "святі книги" написані каббалістами, але тільки написані каббалістичною мовою мають здатність випромінювати інтенсивне оточуюче світло на того, хто їх вивчає.

Вивчаючи в цих книгах духовні дії, духовну реальність, людина притягає до себе це світло, котре виправляє її, поступово розкриваючи картину істинної реальності.

У кожній людині дрімає це шосте духовне чуття, здатність відчувати всю світобудову. Воно називається "точка в серці". Наповнити це чуття призначене оточуюче світло, це світло повинно наповнити "шосте" чуття, коли воно достатньо розвинеться. Світло називається оточуючим, оскільки воно оточує судину, "клі", котра ще неспроможна прийняти його в себе.

"Шосте" чуття продовжує існувати і поза матеріальною реальністю, після смерті нашого тіла. В міру вивчання каббалістичних книг світло світить в "точку в серці" і розвиває її.

Поступово вона розширюється, набуваючи "обсяг", достатній для того, аби в неї могло ввійти оточуюче світло. Вхід світла в "точку в серці" народжує в людині перше відчуття духовного. В міру входження світла в "точку" людина відчуває все більш широко і явно вищий світ, своє минуле і майбутнє.

Неможливо обійтися без допомоги згори, без надходження згори оточуючого світла, котре поступово очищає людину. Незважаючи на те, що ми не знаємо, що це за світло, існує безпосередній зв'язок між точкою в серці і світлом, котре відповідно із вищою програмою світобудови повинно її наповнити.

Читаючи книги, ми підключаємося до джерела світла, чим несвідомо формуємо в собі бажання духовного. Це ірраціональний прийом набуття нових "неземних" властивостей. Рав Йегуда Ашлаг у "Передмові до Талмуд Есер аСфірот", п.155, пише:

"Чому каббалісти спонукають кожного вивчати Кабалу? Справа в тому, що є в цьому вивчанні одна велика річ, варта, аби про неї знали всі, бо ті, хто займається Каббалою, навіть коли вони ще не розуміють того, що вчать, та своїм бажанням зрозуміти вони збуджують на себе світло, що оточує їхні душі. Бо кожній людині гарантовано одержати все, задумане для неї Творцем ще в плані сотворіння світу, що передбачає завдати насолоди всім творінням. Але хто не удостоївся досягти цього в цьому кругообороті життя, удостоїться в одному з наступних і тим завершить первісний план, задуманий Творцем".

А поки людина не досягла досконалості, те світло, котрого вона удостоїться в майбутньому, визначається як оточуюче світло, це світло уготоване людині і лише вичікує моменту, коли людина придбає бажання відчути його. І тоді воно вдягається в ці бажання.

Тому навіть коли цих судин-бажань ще немає, та коли людина займається Каббалою, називаючи імена того чи іншого світла і судин, імен, що стосуються її душі, оточуюче світло відразу ж світить їй, не вдягаючись при цьому у внутрішню частину її душі, бо немає у неї ще здатних прийняти це світло судин. Однак це свічення, котре людина одержує кожен раз під час своїх занять, очищає людину, і вона стає гідною одержання світла всередину себе.

Саме вивчання Каббали пробуджує бажання відчути істинний світ. Ми можемо пізнати вищий світ, тільки коли його відчуємо. Можна міркувати про духовний світ, та поки ми не побачимо його, все це зостанеться лише словами, не наповненими конкретним смислом.

У наш час каббалістичні книги одержали широке розповсюдження. Каббалісти хочуть якомога ширше розповсюдити свої матеріали і закликають всіх приєднатися до вивчання Каббали.

Під час вивчання цих книг зростає жага духовного. І тоді світло, що нас оточує, себто той самий, скритий від наших очей світ, починає світити і поступово проявлятися перед нами.