Із "Передмови до книги "Зоар"

Чому книга "Зоар" не розкрилася першим поколінням, тисячі літ назад, і чому коментарі на неї з'явилися тільки в наш час?

Шість тисяч літ існування світу діляться на три частини: дві тисячі хаосу, дві тисячі Тори і дві тисячі літ - час приходу Визволителя людства від страждань.

У перші дві тисячі літ наш, цей земний світ отримує лише слабке духовне світло, що називається світлом хаосу, - світло Нефеш.

У наступні дві тисячі літ існування світу в світ спустилося світло Руах, світло, що називається "Тора". Тому вже була вручена Тора, але ще в загальному вигляді, тільки для виконання. Бо хоча вже й сходили більш високі душі, ніж у перші дві тисячі літ, але вони ще не були готові осягати духовний світ.

В останні дві тисячі літ у наш світ спускається світло Нешама, світло Машіаха. Це світло має силу витягти людство із найнижчого егоїзму, в котрому воно перебуває, і підняти його до духовності.

Тому раніш ніж почало розкриватися світло останніх двох тисячоліть, мудрість "Зоара" і всієї науки Каббали була скрита від світу.

Та за часів АР"І (16 сторіччя), коли шість тисяч літ уже наблизились до свого останнього періоду, розкрилася в нашому світі вища мудрість через АР"І. Але світ все ще не був готовий до прийняття цього світла.

А зараз, у наш час, коли ми вже близькі до завершення останніх двох тисяч літ, дано дозвіл розкрити знання АР"І і книгу "Зоар" всьому світові, а починаючи з нашого покоління почне розкриватися вище знання все більше, доки не розкриється повною мірою.

Тому, хоча насправді перші покоління перевищують останніх за своєю тонкостю, за законом, що "більш тонкі виявляються спочатку", душі перших двох тисяч літ були безкінечно вищі наших душ.

І разом з тим, не могли вони одержати все повне світло, через те, що їм не вистачало нижніх частин в них самих. Так і в середні два тисячоліття душі ще були занадто чистими, і світло ще було скрите від світу.

А відтак у наш час, незважаючи на те що наші душі найгірші із усієї світобудови, бо вони залишки того, що іще не виявлено для виправлення, та разом з тим саме вони завершують собою всю систему світу і спільної душі в цілому.

Тому тільки по завершенні виправлення цих низьких душ вище світло може розкритися, але не раніше цього. Це описано ще в Талмуді (трактат Брахот, 20).

"Незважаючи на те що перші покоління важливіші останніх за природою самих душ, бо більш чисті душі з'являються в світ для свого виправляння раніше, незважаючи на це, Тора розкривається саме в останніх поколіннях, загальний рівень завершується саме останніми, вони притягують до себе більш досконале світло, всупереч тому, що їхня природа найгірша".

Тому заборонено сперечатися з мудрецями перших поколінь щодо виконання Заповідей, адже, що стосується практичного боку виконання Заповідей в нашому світі, перші покоління досконаліші за останні, бо дія, виконання походять від судин (келім, сфірот), а таємниці Тори і наміри Заповідей - від світла, що заповнює ці судини.

А як відомо, судини і заповнююче їх світло мають зворотну взаємну залежність: у судинах спочатку додаються верхні, світлі частини, і тому перші покоління були досконаліші за останні у практичній частині. А зі світлом навпаки: спочатку сходять нижчі, слабкі світла, і тому нижчі душі в духовності досконаліші перших.

У кожному елементі світобудови є внутрішня і зовнішня частини. І в кожній людині є внутрішня частина - точка в серці, і зовнішня частина - її егоїстичні бажання.

Якщо людина вивчанням Каббали посилює, підносить свою внутрішню частину, відносно зовнішньої, докладаючи зусиль задля піднесення душі, і лише з необхідності підтримує потреби тіла, вона сприяє тому, що в світі в цілому підвищується духовна частина, а зовнішня частина слабкішає.

Та якщо людина принижує духовний розвиток, вивчення Каббали, вона принижує внутрішню частину світу, сприяючи підвищенню зовнішньої частини світу.

І це призводить до того, що зовнішня частина народів світу бере верх над внутрішньою частиною, гірші, найшкідливіші, що зруйновують світ, підвищуються і беруть верх над внутрішньою частиною, над праведниками народів світу, і чинять страшні зруйнування та бойні.

Кінець вступних бесід