|
╡БПХР | пНЯЁИЯЭЙЮ | тПЮМЖСГЭЙЮ
|
мЁЛЕЖЭЙЮ
| ╡РЮКЁИЯЭЙЮ
| ╡ЯОЮМЯЭЙЮ
| ╡ДЁЬ | юЛУЮПЯЭЙЮ
| юПЮАЯЭЙЮ
|
ъОНМЯЭЙЮ | ||||
|
аНКЦЮПЯЭЙЮ | дЮРЯЭЙЮ | цПСГХМЯЭЙЮ | оНКЭЯЭЙЮ | кЮРБЁИЯЭЙЮ
| кХРНБЯЭЙЮ | еЯРНМЯЭЙЮ
| оНПРСЦЮКЭЯЭЙЮ
| сЙПЮ©МЯЭЙЮ | рСПЕЖЭЙЮ | ||||
|
11. СВІТ ВИПРАВЛЕННЯ |
Після
розбивання світу Некудім:
Є
різниця між виходом світла
із парцуфа в результаті
потоншання екрана після
взаємного співудару
внутрішнього і зовнішнього
світел і виходом світла із
парцуфа в результаті трощення.
Після трощення спочатку потрібно
виправити судини, і лише потім
робити на них зівугім для
створення нових парцуфім. Рош світу
Некудім мав намір отримати все
світло ради Творця, наповнюючи ним
закінчення Гальгальти. Якби це
сталося, то це призвело б до повного
заповнення Малхут Світу
Безкінечності. Тому коли
виправляють наслідки трощення судин,
то цим виправляють практично всі
судини отримання, тобто йдеться про
Цілковите Виправлення ("Гмар
Тікун"). Однак Малхут
Світу Безкінечності при цьому
була б виправлена не цілком. Були б
виправлені тільки її
перші чотири бхінот. Бхіна
далет цієї малхут, котра якраз
і є єдиним Творінням, як і
раніше, була б не виправлена. Як уже було
сказано, перші чотири бхінот
малхут є лише стадіями її
розвитку, тобто, по суті, вони
являють собою бажання Творця.
Творінням називається тільки
таке бажання, котре цілком
самостійне, не залежне від Творця.
Тільки бхіна далет бхіни далет,
котра є бажанням отримувати ради
отримання (тобто ради себе),
відчуває себе самостійною.
Тому тільки вона здійснює Ц"А
на своє бажання отримувати. Після Ц"А
відбувається заповнення
світлом всіх частин
спустілої Малхут Світу
Безкінечності, але вже з іншим
наміром - з наміром отримувати
ради Творця, це відбувається з
використанням екрана і відбитого
світла. Всі світи і
парцуфім заповнюють собою перші
чотири бхінот цієї малхут:
шореш, алеф, бет і гімел, але не
бхіну далет бхіни далет. Виникає
питання: якщо потрібно виправляти
якраз бхіну далет бхіни далет, то
чому отримують світла в перші
чотири бхінот? Бажання, що належать
до цих бхінот, не є бажаннями
Творіння, це ще прояви Творця, за
допомогою яких Він керує
Творінням, тобто бхіною далет
бхіни далет. Ці прояви сили Творця
називаються "малахім" (не
плутати з "мелахім"), котрі
наповнюють собою духовні світи.
До них належать всі духовні об'єкти,
що містяться в духовних світах,
виняток становлять людські душі. Всі
зівугім, котрі робляться
після Ц"А, відбуваються на
бажання, що належать до перших чотирьох
бхінот. У результаті цих
зівугім виникають по порядку
згори вниз всі парцуфім, світи
та їх мешканці (крім людських
душ). Всі п'ять світів, кожний з
котрих складається з п'яти
парцуфім, утворюють драбину між
дающим Творцем і отримуючим
Творінням. Ступені цієї
драбини - це ступені схожості
бажань Творіння з Творцем. Розвиток
парцуфім і світів згори вниз
створює сокриття світла
Безкінечності. Кожний парцуф,
отримуючи належну йому порцію
світла ради Творця, скриває цю
порцію від парцуфім, що
містяться нижче. Отримання світла
ради Творця є звичайною, природною
рисою всіх парцуфім, їм не
потрібно долати своє бажання, і
цим вони відрізняються від
людини, котра піднімається по
цих ступенях знизу вгору. Тому ми
можемо уявити собі всі світи
і парцуфім, як листя цибулі,
точніше, як концентричні сфери, що
містяться одна всередині одної.
Найбільш внутрішня із них
більше всіх скриває світло
Світу Безкінечності. У
центральній точці всіх цих
сфер міститься найтемніша точка. Для того, щоб
надати Творінню максимальної
свободи дій, Творець створив
Світобудову таким чином, що
Творіння народжується в цій
темній точці. У Творіння мусить
бути свобода вибору, воно саме повинно
захотіти зблизитися, злитися з
Творцем. Народження в
темній центральній точці
дає можливість Творінню
розвиватися, підніматися із
найбільш віддаленого від
Творця стану на рівень самого Творця.
Творіння повинне саме захотіти
виправити свої бажання. Через
первісну слабкість Творіння
виправлення відбувається
поступово. Для цього
приготована драбина: п'ять світів,
кожний із котрих складається з п'яти
парцуфім, кожний парцуф
складається із п'яти сфірот.
Отже, між початковим станом
Творіння і його остаточно
виправленим станом існує 125
ступенів. Таким чином,
світи виконують дві функції:
1) Вони
поступово, поетапно скривають,
послаблюють світло 2) Світи
надають Творінню (душам)
можливість виправляння. За Коли
Творіння отримує цю допомогу, то
воно придбає екран і
піднімається на цей ступінь.
Коли Творіння піднімається
на цей ступінь, то воно починає
іменуватися так само, як і цей
ступінь, тому що воно набуває тих
же духовних властивостей. Отже, всі
світи і все, із чого вони
складаються, являють собою драбину,
котру Творець приготував для того, щоб
людина могла піднятися до Нього.
Коли людина піднімається по
цих ступенях, то всі світи
піднімаються разом із нею. Адже
всі світи і все, що в них є,
насправді містяться всередині
людини. Тому, крім людини, котра
осягає духовне, - Творіння,
існує тільки Творець! Єдине, що
є навколо людини, - це просте,
неподільне вище світло, котре
ніколи не змінюється. Людина
відчуває Творця відповідно
із мірою схожості її
властивостей із головною
властивістю Творця - з бажанням
віддавати. Якщо
властивості, бажання людини
цілком протилежні Творцеві, то
людина взагалі не відчуває
Творця, і цей стан називається "цей
світ". Якщо людині вдається
змінити будь-яке своє бажання
таким чином, що воно стає схожим на
бажання Творця віддавати, то це
називається, що людина піднялася
на більш високий ступінь,
наблизилася до Творця. Всі
зміни відбуваються тільки
всередині людини, в її судинах
отримання, і залежать тільки
від ступеня виправлення екрана
всередині людини. Крім людини,
існує тільки вище світло, в
котрому ніяких змін не
відбувається. Тим, що
людина осягає частину вищого
світла, вона осягає і
починає відчувати частину самого
Творця, і відповідно до цього
відчуття вона сама дає назви
проявам Творця, так, як вона їх
відчуває: "Творець милостивий",
"Творець Добрий", "Творець, який
викликає трепет" і т. д.
Оскільки вся Тора - це тільки
відчуття людини, яка осягнула
духовні світи, виходить, що вся
Тора - це Імена Творця. Людина, котра
осягнула Тору, осягнула частину
світла. Ступені осягнення
світла називаються відповідно
із назвами сфірот, парцуфім
і світів, або відповідно
із назвами світел, котрі вона
отримала (НаРаНХа"Й). Оскільки
поза людиною є тільки Творець, то
все, що людина відчуває, бачить,
хоче в нашому світі, насправді
є її відчуттями Творця. Між
найнижчою точкою, від котрої
людина починає підніматися,
наближаючись до Творця, і до того
місця, де людина досягає повної
схожості своїх властивостей з
Творцем, є 620 ступенів, котрі
називаються "613 заповідей Тори"
і "7 заповідей мудреців". Заповідь (міцва)
- це зівуг з вищим світлом на
екрані. Світло, котре людина при
цьому отримує, тобто внутрішнє
світло, світло таамім,
називається "Тора". Тому
каббалісти кажуть: "Спробуйте,
і ви побачите, який прекрасний
Творець!". "Спробуйте" - мовою
іврит - "тааму", від слова "таам"
- смак, тобто отримайте світло таамім.
Бхіна
далет бхіни далет виправляє
своє бажання отримувати, вона
додає до нього намір - отримувати
ради Творця, тобто отримувати для того,
щоб завдати цим задоволення
Творцеві. Це виправлення
відбувається поступово, по
частинах, при цьому Творіння
піднімається зі ступеня на
ступінь у духовних світах. Це
виправлення бажання отримувати - це
дуже важкий і складний процес, тому
що воно протилежне природі
Творіння. Тому Творець розділив
весь шлях на 620 маленьких ступенів, а
саме Творіння - на 600 000 маленьких
часток (людських душ). Коли всі
душі об'єднуються в одне ціле,
то це називається "Спільна душа",
або "Адам аРішон". Однак робота
щодо виправлення бажання отримувати
починається раніше, ще в нашому
світі, тобто ще до виходу в
духовні світи. У нашому
світі частинки Творця
перебувають у несвідомому стані,
без відчуття духовного, Творця. Вони
можуть тільки вірити в те, що їм
кажуть про існування Вищої Сили,
котра називається "Творець". Всі
народжуються в цьому стані, коли
існує тільки бажання зазнати
насолоди від тих задоволень,
котрі є перед нашими очима. Весь
наш світ керується законами
сліпої природи. Людина, як і
інші частини Творіння - нежива
природа, рослини, тварини, виконує
тільки накази свого бажання
отримувати. Але Творець у
кожному поколінні "вміщує"
"некуда ше ба-лев" (точку в серце),
тобто бажання відчути, пізнати
Його, в невелику кількість людей.
Людина, яка має таке бажання,
починає кидатися в пошуках чогось
такого, що б могло задовольнити це
її нове бажання. Але вона ще не
знає, що насправді вона шукає
Творця, і задовольнити це бажання
можна тільки за допомогою вищого
світла. Всі
духовні світи, що виникли після
трощення судин, називаються Світ
Виправлення. Всі дії Творця,
від початку Творіння і до його
кінця, були визначені і
запрограмовані заздалегідь, тому
все, що відбувається,
відбувається невипадково. Все, що
відбувається, спрямоване на
виправлення Творіння, судини, для
того, щоб Творіння змогло відчути
досконалість дій Творця і
зазнати насолоди тим, що Творець
приготував для нього. Тому й трощення
судин, що сталося в світі
Некудім, котре називається "трощення
судин у світах", і розбивання
Адам аРішон, котре називається
"трощення судин у душах", - обидва
повинні відбутися в
Творінні. У
результаті трощення судин у
світі Некудім всі скалки
судин змішалися. Судини
отримання змішалися з судинами
віддачі. Це призвело до того, що
кожна із 320 частин містить у
собі бажання інших 320, тобто кожне
бажання містить у собі всі
інші. У
результаті цього:
Трощення
судин у світі Некудім
називається "трощенням судин у
світах", тому що Малхут Світу
Безкінечності складається з п'яти
частин, і перші чотри частини,
поширюючись згори вниз, створюють
світи і всіх їх мешканців,
крім людських душ, котрі були
створені із бхіни далет
бхіни далет (малхут де-малхут), тобто
із істинного, самостійного
бажання отримувати, котре повністю
відокремлене від бажання Творця
віддавати. Тому
тільки людина є Сущністю
Творіння. Всі світи,
парцуфім, словом, уся духовна
Світобудова була створена ради
неї. Всі інші частини
Творіння не є самостійними і
є частиною бажання Творця,
оскільки Творець визначає і
спрямовує їхні дії і
поведінку. Вони діють
автоматично, подібно до того, як у
нашому світі існують нежива
природа, рослини, тварини і
переважна більшість людей.
Бажання цих людей у нашому світі
так само не є самостійними, як і
бажання тварин, рослин тощо. Хоча бажання
людей набагато переважають бажання
тварин, проте якісно ці бажання
від бажань тварин не
відрізняються. Тільки людина, у
котрої є частка бажання Адам
аРішон, називається мовою Каббали
"людина" ("адам"). Тобто
тільки бхіна далет бхіни далет,
коли вона починає виправляти себе за
допомогою екрана і набуває
бажання отримувати ради Творця, стає
самостійною, стає істинним
Творінням. Цей світ
складається із чотирьох основних
груп: нежива природа, рослини, тварини
і людина.
Як природа
взагалі, так і людина в цьому
світі повинна пройти ці чотири
стадії (бхінот): нежива природа,
рослини, тварини і людина. Це
відбувається для того, щоб за
їхньою допомогою досягти Мети, котра
є абсолютним задоволенням. Тому все
людство протягом тисяч років свого
існування проходить природним
шляхом стадії розвитку бажання
отримувати, від стадії "нежива
природа" до стадії "людина".
Це, по суті, розвиток поколінь,
котрий ми знаємо з історії.
Подібно до того, як людство
проходить чотири стадії розвитку
протягом історії, так і
кожна людина проходить чотири
стадії розвитку, котрі є
частинами бажання отримувати:
Якщо
Творець дає такій "людині"
"точку в серці", то в ній
починає пробуджуватися бажання
знайти Творця і корінь (шореш)
своєї душі. Порядок
виправлення - знизу вгору. Людина
піднімається знизу вгору
відповідно до величини
виправленого бажання отримувати.
Бажання людини визначають її
духовний стан:
|