5. ДО МОЇХ УЧНІВ

 Тому Творіння для того, щоб стати самостійним, повинно народитися в стані сокриття світла, без відчуття існування Творця і духовних світів. Творіння народжується на найнижчому, найбільш віддаленому від Творця ступені. Цей ступінь називається "цей світ".

Крім того, що Творіння стає самостійним, воно ще зовсім позбавлене впливу вищого світла, і у нього немає сил усвідомити свій стан і мету свого життя. Виходить, що Творець повинен створити для Творіння середовище, сприятливе для його народження і розвитку:

1) Скоротити світло до можливого мінімуму за допомогою ряду послідовних скорочень. У результаті цього виникає шкала, що складається із ряду ступенів, спрямована згори вниз, від ступеня "Світ Безкінечності", котрий розташований ближче всіх до Творця, до максимально віддаленого від Нього ступеня, котрий називається "цей світ". Це називається "пізнання поширення світів і парцуфім".

2) Але після того, як для Творіння був створений цей стан, потрібно ще створити для нього можливість вийти із нього, піднятися нагору і досягти рівня самого Творця. Як це можна зробити? Адже після Ц"А світло не доходить до судини і не може увійти в неї. Для цієї мети Творець створив оточуюче світло, котре світить судині навіть після цимцума.

Рав Йегуда Ашлаг (Бааль Сулам) так описує це в "Передмові до Талмуд Есер а-Сфірот": "Відповідно до цього, можна спитати: навіщо каббалісти ухвалили, що всі люди повинні вчити Каббалу? Тому що у вивченні Каббали закладені ні з чим не зрівнянні можливості. Навіть якщо люди не розуміють, що вони вчать, але у них є сильне бажання зрозуміти це, то вони за допомогою навчання збуджують оточуюче світло.

Це значить, що кожному гарантовано, що він досягне найвищих духовних вершин, котрі йому приготував Творець, відповідно з Метою Творіння - завдати задоволення кожному Творінню. Той, хто не удостоївся цього в цьому перевтіленні, удостоїться в другому, третьому - і т. д., доки він не здійснить Мети Творіння.

Доки людина не досягне цього, те світло, котре призначене їй для отримання в майбутньому, є оточуючим світлом. Це значить, що це світло точно увійде в неї, вготоване для неї, а причиною того, що це світло поки що не увійшло в неї, є те, що людина ще не очистила свою судину отримання.

Коли ж це станеться, то оточуюче світло негайно увійде всередину виправленої судини. Навіть коли у людини судини ще відсутні, але вона під час вивчання Каббали згадує назви світел і судин, у котрих є зв’язок з її душею, то ці світла відразу ж починають світити людині з певною силою, але не входять в її судину, в її душу, адже судини цієї людини ще не виправлені. Але те свічення, котре вона раз по раз отримує під час занять Каббалою, піднімає її і впливає на неї, даючи їй святість і чистоту, котрі наближають людину до мети, поки вона не досягне досконалості.

Але існує строга умова щодо вивчання Каббали - ні в якому разі не матеріалізувати, не приземлювати, не огрубляти духовних понять. Той, хто порушує це, той порушує заборону Тори - не створюй собі образ. У такому випадку людина завдає собі шкоди, а не користі".

Отже, тільки правильне вивчання Каббали (а не будь-якої іншої частини Тори) може привести людину до здійснення мети її життя. Каббалісти буквально кричать про необхідність вивчання Каббали, що це єдина можливість виконати волю Творця. А хто краще за них знає реальність?!

За допомогою вивчання Каббали кожна людина може почати підніматися із нашого світу в духовний. Це відбувається тільки за допомогою свічення оточуючого світла. Якби не оточуюче світло, то у нас не було б ніякої можливості вийти за рамки нашого світу. Пряме світло ніколи не зможе досягти нашого егоїстичного світу.

Метою вивчання Каббали є духовне просування, а не її розуміння умом. Метою вивчання Каббали є злиття з Творцем, саме для цього каббалісти написали для нас всі каббалістичні книги.

Людина, яка вивчає Каббалу, повинна вміти правильно зрозуміти всі слова, котрі вона зустрічає в священних книгах. Тільки у такому випадку вона може правильно зрозуміти, про що мовиться в Торі. У противному випадку вона сприйме Тору як історичні розповіді.

Каббалістичні книги написані "мовою гілок" - каббалісти беруть слова із цього світу (гілки) і за їх допомогою описують духовні поняття (корені). Коли каббаліст осягає духовність, то він її відчуває, але не може виразити її словами, тому що духовний світ - це світ почуттів.

У нашому світі ми також не можемо точно виразити наші почуття за допомогою слів. Тим паче, ми не можемо вимірювати наші почуття і порівнювати їх між собою.

Духовний світ - це світ абстракцій, в котрому знаходяться і діють тільки сили і почуття без їх матеріальних оболонок (оболонок неживої природи, рослин, тварин і людей). Тому дуже важко правильно зрозуміти духовні поняття, весь час потрібно нагадувати собі їхній істинний смисл. Поки у нас немає ще чуттєвого зв’язку з духовним, ми читаємо слова без найменшого розуміння того, що стоїть за ними.

Проте є "каббалісти", котрі стверджують, що існує зв’язок між матеріальним тілом людини і її духовною судиною. Вони стверджують, що духовна судина міститься всередині тіла людини, в кожному матеріальному органі - духовний орган. Виходить, що якщо людина виконує яку-небудь дію в матеріальному світі, то у цієї дії є духовний смисл, наче людина виконала духовну дію.

Помилка цих так званих "каббалістів" походить від їх невірного, буквального розуміння того, що написано в каббалістичних книгах. Як було уже сказано, ці книги написані "мовою гілок" - тобто каббалісти використовували слова нашого світу для позначення відповідних духовних об’єктів. Насправді в цих книгах ні слова не сказано про матеріальний світ, хоча використання слів, взятих із нашого світу, може призвести до неправильного витлумачення.

 Тому в Торі існує сувора заборона: "Не сотвори собі образ". Це значить, що людині заборонено уявляти собі духовність і Творця в будь-якій матеріальній формі. Ця заборона існує не тому, що людина, яка перебуває в нашому світі, зможе завдати якоїсь шкоди Творцеві чи духовності, а тому що, порушивши заборону, людина ніколи не зможе правильно зрозуміти, що ж таке насправді духовне!

Тому людина повинна бути дуже обережною з основними поняттями в Каббалі: "місце", "час", "рух", "вічність", "тіло", "частини тіла", "статеве сполучення", "поцілунок", "обійми" тощо. Людина під час вивчання повинна постійно нагадувати собі, що тут йдеться не про матеріальні об’єкти, поки вона не почне правильно відчувати внутрішній смисл цих понять.

Тому, хто хоче правильно вивчати Каббалу, ми можемо порадити таке:

1) Не читати ніяких книг з Каббали, крім "Зоар", книг АР"І, книг Бааль аСулама (рава Йегуди Ашлага) і книг РАБА"Ш (рава Баруха Ашлага).

2) Не звертати уваги на "каббалістів", котрі стверджують, що якщо в якому-небудь місці написано "тіло", то мова йде про наше фізіологічне тіло. Наприклад, що в правій руці людини є категорія милосердя, а в її лівій руці - духовна категорія "гвура". Такий підхід якраз є прямим порушенням заборони Тори і каббалістів - "Не сотвори собі образу". Чому ж ці "каббалісти" пояснюють Каббалу саме так?

а) Тому що вони саме так розуміють Каббалу, іншого пояснення вони ніколи не чули, а самі вони в духовні світи не вийшли. Каббалу вони знають тільки з того, що вони чули від інших.

б) Якщо, як вони стверджують, є зв’язок між духовними силами і фізичним тілом людини, то тоді можна "навчити" людину, як мати успіх у цьому світі, можна "лікувати" тіло людини і, головне, можна отримати добру платню за такого роду "каббалістичні" послуги.

Всіх дюдей попервах приваблює до Каббали надія мати успіх. Адже всі зроблені із одного тіста - бажання отримати задоволення. Ми сподіваємося отримати за допомогою Каббали якісь надприродні сили, котрими ми будемо потім користуватися за власним наміром.

 Однак той, хто правильно вчить Каббалу, залишає ці свої початкові помиляння і виходить в духовні світи, зливається з Творцем, зостаючись у фізичному тілі, а той, хто вчить Каббалу неправильно, живе ілюзіями, наче він осягає щось духовне.

 Той, хто вчить Тору, розуміючи її як історичну розповідь, також помиляється, забуваючи, що вся Тора - це Імена Творця. У Торі мова йде винятково про духовні світи; про події, що відбуваються в нашому світі, там не сказано ні рядка.

 Всі імена і назви в Торі святі, навіть такі слова, як "фараон", Білам, Балак й імена інших грішників. Наприклад, той, хто піднімається до сувою Тори в синагозі і цілує її, не звертає уваги на те, що, може, він поцілував слово "фараон" або "Лаван". У книзі "Зоар" про всі ці імена сказано, що це різні духовні ступені: фараон відповідає малхут, а Лаван - парцуфу вищої хохми.

 Спочатку ми думали побудувати ці уроки за стрункою логічною схемою, відповідно до причинно-наслідкового зв’язку, як Творець створив Творіння, без будь-яких відступів. Однак існує небезпека, що наші учні неправильно зрозуміють Каббалу, що вони сприймуть її як якесь креслення, таблицю чи технічну формулу, не звертаючи уваги на "серце людини", але саме почуття людини можуть сприйняти духовне і відчути Творця! Тому ми вносимо певні вставки в ці уроки.