|
Розглянемо
створення творіння у причинно-наслідковій
послідовності: СТАДІЯ 0 - за
замислом Творця "створити
творіння, аби зввдати йому насолоди",
світло, що несе в собі цей замисел,
виходить із Творця.
Ця
перша стадія творіння
називається "стадією 0",
або "кетер" - корона, яка оточує (керує)
і вінчає (закінчує) все
творіння. СТАДІЯ 1 - бажання Творця
створити творіння, котре б
втішалося Його світлом,
породжує бажання отримати світло
(втішитися ним).
Щойно
в світлі, стадія 0, з'являється
таке бажання, ця частина
виділяється із стадії 0
і називається стадією 1, або
хохма, тому що поява в світлі
нового відокремлює цю його
частину від попередньої. Якщо
стадія 0 визначалася як бажання
Творця створити і завдати насолоди,
то стадія 1 визначається як
бажання зазнати насолоди.
Це
світло хохма і є все світло,
що йде від Творця, і включає в
себе все, що бажає дати нам Творець.
Затим, у міру розвитку всієї
світобудови, відбувається
тільки розкриття цього світла
хохма, всіх насолод, що криються в
ньому. Також і судина цієї
стадії потенційно містить у
собі всі бажання, що
розкриваються потім під впливом у
ній світла. Але це створене
бажання не є істинним, завершеним
творінням, тому що справжнє
бажання - це прагнення зазнати насолоди
з боку самого творіння, а не створене
в ньому ззовні.
А в
стадії 1 творіння подібне до
зародку в тілі матері, що не
має самостійних бажань. Тобто
появу творіння можна вважати
дійсною тільки при появі в
ньому властивостей-бажань більших,
ніж ті, з котрими воно створене. А
оскільки Творець бажав створити
самостійне творіння, а не робота,
то необхідний ще і подальший його
розвиток.
Тому
у властивості світла Творець
завбачливо заклав здатність
впливати таким
чином на клі, щоб воно відчуло в
світлі не тільки насолоду, а
самого Дающого. Тільки-но бажання
зазнати насолоди починає зазнавати
насолоди, воно негайно відчуває
Дающого. А тому в ньому тут же
виникає бажання бути подібним до
світла.
Це
перше самостійне бажання в
творінні. І тільки-но це
бажання виникає в стадії 1, воно
негайно відокремлюється від
нього в самостійну стадію -
стадію 2, біна. СТАДІЯ 2 -
бажає бути подібною до світла,
все віддавати.
Згідно
з її бажанням світло хохма
покидає її, а відчуття
насолоди від схожості зТворцем
називається в ній світлом
хасадім. Або, можна сказати, що
внаслідок
подоби до Творця від Творця
приходить і заповнює її
світло хасадім. Це світло
насолоди від схожості з Творцем.
Та
від того, що стадія 2 не отримує
світла, вона не виконує бажання
Творця і тому не схожа з Ним в тому,
що Він завдає насолоди їй, а
вона Йому ні. Завдати насолоди
Творцеві можна тільки власним
отриманням насолоди. Тому стадія 2
вирішує отримати трохи світла.
Зародження
в ній нового бажання отримувати
частково світло хохма, як того
бажає Творець, виділяє її
із стадії 2 і утворює нову
стадію 3, Зеїр Анпін (З"А).
СТАДІЯ 3 - бажає бути подібною
до Творця і не отримувати світла,
але оскільки Він бажає, щоб
вона отримувала, то вона приймає
трохи світла хохма ради Творця.
Але
бажання Творця в тому, щоб вона
отримувала все вготоване їй
світло хохма і втішалася цим,
бо в ньому - насолода Творця. Стадія 3,
виконуючи бажання Творця, приймає
все світло і
відокремлюється цим в останню, 4-у
стадію. СТАДІЯ 4 - бажає
отримати все світло, що йде від
Творця, все світло стадії 1,
тому що таким є бажання Творця.
Оскільки
це бажання походить із
усвідомленого виконання бажання
Творця, то стадія 4 цілком злита
своїми властивостями з Творцем. І
хоча вона й отримує світло ради
Творця, але вона ОТРИМУЄ його і
цим відрізняється від
Творця. Тому вона вирішує, що
єдине, що дозволяє їй бути
подібною до Творця і виконувати
Його бажання, - це отримувати ради Нього.
Для
цього стадія 4 відмовляється
від отримання у такому вигляді, як
раніше, і згідно з цим її
бажанням світло із неї
виходить. Це рішення - ніколи
більше не отримувати світла в
свої бажання зазнати насолоди
називається 1-м скороченням, або
Цимцум Алеф, Ц"А.
Оскільки
стадія 4 отримує світло від
усіх попередніх стадій, то
набуває також їхніх
властивостей, а тому в ній
утворюються всі попередні
стадії. Тому 4-та стадія
складається із 5 частин: 4-х
попередніх і своєї
власної. Хоча вона не захотіла
приймати світло тільки в своє
бажання, воно вийшло і з усіх
інших, тому що дії в духовному
цілісні.
Після
Ц"А 4-й ступінь поступово
отримує світло в свої перші 4
частини. Це отримання світла
утворює світи: А"К і АБЄ"А.
Коли всі світи народилися, тобто
всі попередні ступені
стадії 4 заповнились, наскільки
це можливо, це створило можливість
для виправлення і наповнення
внутрішньої 5-ї частини в
ступені 4, котра тільки і є
творінням.
Цей
внутрішній ступінь
називається "Адам". Спочатку
будується стадія далет, затим
народжуються всі світи, потім
народжується людина із
центральної точки, людина починає
виправлятися, поступово
підіймається до світу
Безкінечності і будує
найдосконаліше бажання отримати
світло Творця ради Нього.
Егоїзмом,
своїм "я" називається
якість, протилежна світлу, котру
створило саме світло. Зрозуміти
егоїзм можна, тільки
співставляючи його зі світлом.
Якщо ти зрозумієш природу
світла, то побачиш, наскільки
егоїзм протилежний йому.
Поки
в людині не виникло зверху
додаткового, вище природного, бажання
отримати - її бажання ще не
називаються егоїзмом в абсолютному
розумінні. Адже ми не кажемо, що у
дерев, тварин, дітей є егоїзм -
така їхня природа, природне бажання
отримувати, згідно із закладеними
властивостями.
Такими
вони створені, і ці їхні
властивості походять не від них, а
закладені в них. Тому така стадія
егоїзму, коли людина діє
згідно зі своєю природою,
називається нульовою, або духовно
неживою, бо в ній відсутнє
особисте бажання, власний духовний рух,
а існування такої людини - це
автоматичне виконання програми,
заздалегідь закладеної в ній, в
її бажання та обставини, котрі
їй даються згори.
Коли
виникає справжній егоїзм? Коли
людині неявно світить зверху так
зване оточуюче світло (ор макіф)
і людина несвідомо починає до
нього прагнути, бажати його. До цього
моменту вона бажала тільки того, що
було навколо неї. Але не всього, що
було навколо неї, а тільки того, що
відповідало закладеним у ній
бажанням: в кожній людині - своя
частина бажань із усіх бажань
малхут.
У
нашому світі немає світла,
але в усі предмети, вірніше, об'єкти
нашого світу вміщена іскра
світла. Якщо тип цієї
іскри і бажання людини
збігаються, то вона починає
прагнути до цього предмета. Тому до
того як людину привабило оточуюче
невідчутне світло, вона бажала
насолоди в об'єктах нашого
світу.
І
тому постійно прагнула придбати
їх. Причому для цих насолод не треба
розвивати якісь нові бажання:
якщо людина отримує, досягає
чогось, вона відразу починає
бажати вдвічі. Це клі-бажання
народжується в ній автоматично,
разом з отриманням раніше бажаного.
Такою є природа, і тому поява
таких, навіть великих, бажань не
вважається проявом
свого власного бажання.
Власне
бажання - це якісно нове бажання.
Таке не може виникнути саме по собі,
а незримо створюється оточуючим
світлом. У стадії 1 з'являється
бажання бути подібним до світла,
що йде вже від самого клі, а тому
називається першим самостійним
бажанням. Все будується світлом,
все походить від світла.
Бути
роботом чи отримувати зверху нові
бажання - залежить від
усвідомлення цього процесу і
прагнення активізувати його.
Егоїзм з'являється тоді,
коли людина починає бажати того,
чого немає в нашому світі.
Єдина відмінність усіх
людей нашого світу - в мірі
їхнього бажання зазнати насолоди.
Доповненням до цього бажання може бути
бажання піднятися на найменший
духовний ступінь.
А до
появи такого бажання людина
вважається іще духовно не
народженою. Поступово отримуючи
від оточуючого світла бажання
духовно народитися, людина міняє
свої прагнення, думки, заняття - аж до
істинного свого духовного
народження - входження всіма
своїми відчуттями у духовний
світ.
|
|
Світло,
що йде від Творця, - це єдина сила,
котра створює все творіння від
початку і до кінця і
просуває його до мети шляхом Тори чи
шляхом страждань, змушуючи розвиватись
кожну найдрібнішу
частинку до досягнення
найдосконалішого розвитку, коли
отримає все, призначене їй у
замислі творіння. Тобто малхут
повинна досягти стану кетер.
Ця
кінцева мета й проміжні стани
творіння, як правило, протилежні,
тому що відбувається народження
нових клі-бажань, а ненаповнені
бажання - це страждання. І не можна за
попереднім станом ще не заповненого
клі, за його стражданням,
оцінювати мету творіння.
Як я
пишу зі слів раббі Йегуди
Ашлага (див. Каббала. Таємне вчення. ч.1,
стор. 42), якби не знайомий із нашим
світом побачив одноденного бичка
і новонароджену людину, дійшов би
висновку: "Бичок стане главою
світу, бо тільки-но народившись,
він незрівнянно більш
розвинутий, ніж немовля. А людина так
і залишиться нікчемною у
порівнянні з бичком".
Але
ми, не раз спостерігаючи процес
їхнього розвитку, знаємо, що
результат протилежний! Поява
самостійного бажання, тобто
творіння, можлива тільки при
повному поширенні світла за 4-ма
стадіями створення бажання.
Тільки на 4-му ступені
утворюється справжнє клі, що
отримує все світло Творця. У будь-якому
місці світобудови, в усіх
світах, якщо з'являється нове
бажання, тобто творіння - це
свідчить про те, що світло, яке йде
від Творця, пройшло свої 4
стадії і сотворило це бажання.
Тому
й ми повинні пам'ятати, що яке
завгодно наше бажання йде від
світла, а нам потрібно його
усвідомити і виправити.
Оскільки ім'я Творцю ми
даємо за своїм відчуттям
Його, то 4-буквенне ім'я Творця
АВА"Я відображає 4 стадії
побудови в нас відчуття Творця, Його
імені. Наповнення цього
імені, всіх 4 стадій,
називається "наповненням" або
"гематрією" (див. "Зоар",
п.22 і далі).
|
|
Букви
йуд і вав із імені АВА"Я -
"тонкі" букви. Накреслення букв
у нашому світі позначає
співвідношення їхніх
внутрішніх духовних властивостей
- сил, котрі цими буквами
позначаються. Буква йуд позначає
хохма, все світло, що йде від
Творця. Буква хей позначає біна,
буква вав позначає
З"А, остання
буква хей імені АВА"Я
позначає малхут.
Біна,
З"А і малхут отримують світло
від хохма і тому вважаються начеб
такими, що вдягаються на неї:
вдягання означає осягнення,
отримання від джерела, на котрий
одягаються. Якщо хохма -
найважливіша стадія, джерело
всього світла, то вона, очевидно,
повинна була б позначатись,
відповідно, великою і
особливою буквою в імені АВА"Я
порівняно з іншими буквами?
Але
справа в тому, що букви позначають не ту
кількість світла, котра
міститься в них, а міру
відчуття світла клі, міру
реакції клі на світло,
оскільки все, про що ми говоримо, ми
говоримо тільки стосовно
творіння, стосовно того, як воно
сприймає світло, котре впливає
на нього. Саме світло безбарвне, але
біле світло каже нам про те, що
клі його не сприймає, і тому
воно зостається білим, без всяких
виділень у ньому.
Це
подібно до білого аркуша, на
котрому написані букви Тори. Чорний
же колір букв Тори означає
властивості тих чи інших келім.
Тому кетер позначається тільки
маленьким штрихом, який виходить на
початку
зображення кожної букви, оскільки
це ще не клі, бо немає бажання і
тому - відчуття з боку творіння,
його реакції на світло. Тому що
світло сходить згори будує
собі до пари бажання.
Спочатку
це бажання несамостійне, як зародок,
а тому не відчуває світла - і
це подібно до кетер - частини Творця.
А потім у ньому проявляється сила,
майбутній замисел. Але оскільки
це тільки сила, то позначається
найменшою буквою алфавіта - буквою
йуд.
Але
потім цей замисел творіння
розкривається, сила втілюється
в дію і позначається буквою хей
- першою, біна - широкою буквою, що
символізує властивість
хасадім - милосердя. З"А
оскільки є силою, котра
породжує дію в наступній за ним
малхут, позначається тонкою (мало
хасадім) і довгою (наявність
хохма) буквою вав.
Тонкість
букви позначає скриття в ній сили,
котра в наступній за нею букві
розкриється в дії. А довжина
букви вав свідчить про те, що в
кінці своєї дії вона
створить доверешене клі- малхут. І
це тому, що хохма не створює
довершеного клі - біна ще не клі,
не справжнє бажання зазнати
насолоди, а тільки проміжна дія
на шляху до створення такого клі.
Тому
буква йуд, що позначає хохма, коротка
в написанні, показує цим, що іще
не розкритий її внутрішній
намір створити довершене клі. Але
ж і малхут, досконале клі,
позначається буквою хей, як біна,
недовершене клі?
Це
від того, що саме злиття в малхут
її егоїстичних і
закінчених бажань з
альтруїстичними бажаннями біни
приводить малхут, тобто все творіння,
до виправлення і насолоди
досконалістю.
|