Послаблення сили масаху для створення парцуфу

(пп.30-45)

30)Для того, щоб зрозуміти розвиток п’яти рівнів парцуфім світу АК, і всіх рівнів п’яти парцуфім кожного з чотирьох світів АБЄА, аж до малхут світу Асія ми повинні добре засвоїти що таке потоншання масаху де гуф, послаблення його сили, яке відбувається у всіх парцуфім світів АК, Некудім і Виправлення (Ацилут).

Всі ступені, починаючи від Світу Нескінченності (олам Ейн Соф) і до нашого світу, створюються за одним і тим самим принципом. Чим далі ступінь від Світу Нескінченності, тим екран все більше й більше тоншає і послаблюється. В зв'язку з цим малхут щоразу отримує все менше й менше світла, її ступені опускаються все нижче й нижче, доки поступово малхут не опуститься зі свого найвищого стану – Світу Ейн Соф і не досягне свого найнижчого стану – нашого світу.

31)Справа в тому, що будь-який парцуф і навіть будь-яка духовна ступінь має два види світла, які називаються ор макіф („навколишнє світло”) та ор пнімі („внутрішнє світло”). Для першого парцуфу світу АК (Гальгальти) навколишнім світлом являється світло Світу Нескінченності, що заповнює увесь Всесвіт. Як вже було сказано, малхут після ЦА виставляє масах, в результаті чого відбувається ударна взаємодія (зівуг дакаа) всього Світла Світу Нескінченності з цим масахом. Ор хозер, що виникає внаслідок цього зівугу, дозволив частині вищого світла увійти у Світ Цимцуму, створивши цим десять сфірот де рош та десять сфірот де гуф, як сказано у п.25.

Однак, не все світло увійшло всередину Гальгальти. І взагалі, тепер світло Світу Нескінченності не наповнює собою весь Всесвіт, як то було попередньо до ЦА. Тепер існують рош та гуф, тобто поширення десяти сфірот згори вниз. Світло зупиняється у точці „цього світу”, у „обмежуючій” малхут.

Крім того, тепер існує поняття „зсередини назовні”. Подібно до того, як є розповсюдження десяти сфірот згори вниз, які називаються кетер, хохма, біна, тіферет, малхут (КАХАБТУМ) і обмежуюча малхут, також існує і поширення десяти сфірот КАХАБТУМ зсередини назовні.

Тут сфірот називаються так: моха (кетер), ацамот (хохма), гідін (біна), басар (тіферет) та ор (малхут, ор з буквою „аїн”, тобто „шкіра”, а не ор з буквою „алеф” – тобто „світло”). Парцуф Гальгальта, відносно Світу Нескінченності, де світлом був наповнений увесь Всесвіт, являє собою лише тонкий промінь світла. Ор („шкіра”) тобто малхут обмежує парцуф ззовні, на даючи світлу поширитися далі, „в ширину” і наповнити собою спорожнілий простір.

Та кількість світла, яка була отримана у Гальгальті називається ор пнімі. Ззовні залишилася величезна кількість світла Нескінченності, яке не увійшло всередину Гальгальти, тепер саме це світло й називається ор макіф (навколишнє світло). Це світло не може увійти всередину парцуфу і воно ніби оточує його з усіх боків.

Будь-яка частина малхут називається ступінню, якщо вона наповнила кожне з своїх бажань світлом за допомогою екрану. Кожна ступінь, яку малхут отримує, поділяє світло, яке надходить, на дві частини: на ор пнімі, який входить всередину парцуфу і на відштовхуваний назад ор макіф. Екран бачить все світло, яке приходить до нього, за допомогою ор хозер, а потім виясняє, скільки ж він може за допомогою екрану отримати заради Творця, а скільки зобов’язаний залишити ззовні. Екран завжди поділяє світло на дві частини.

Ор пнімі, отримувана частина всього світла – це тільки тонкий промінь світла, який увійшов до малхут, тобто порожній простір, що залишився після ЦА (до ЦА малхут була повністю наповнена). Ми бачимо, яка сила егоїзму, що дозволила лише тонкому променю світла увійти до малхут за допомогою екрану. І це стосується тільки першого парцуфу АК – Гальгальти. Решта парцуфім наповнені світлом ще менше.

Далі, за допомогою цього промінця світла, утворюються ще й додаткові парцуфім. У самому центрі цієї темної сфери – малхут після ЦА, знаходиться наш світ. У світі Ацилут народжується особливий парцуф – Адам а-Рішон, який складається з двох складових – з властивостей біни та малхут. Потім цей парцуф поділяється на безліч окремих парцуфім, що називаються душами.

Утворені душі поступово здобуваючи екран, можуть поступово наповнити всю сферу світлом. Коли це буде досягнуто, такий стан називається „кінець виправлення” душ за допомогою екрану – „гмар тікун”. Після цього відбувається подальше розширення малхут, коли вона починає осягати Творця не всередині себе, а вище за свої властивості. Але це вже відноситься до тієї частини Каббали, яка називається „таємниці Тори”. Решту Каббали, все, що знаходиться до цієї ступені і відноситься до „таамей Тора”, може і повинна вивчати кожна людина. Каббалісти зобов’язані всім розкривати „таамей Тора” і приховувати Таємниці Тори.

Існує багато видів як ор макіф, так і ор пнімі. Один з них світить людині, коли та ще не має ніякого екрану, ніякого виправленого почуття – і людина починає бажати духовного. Це відбувається саме завдяки ор макіф, який їй світить. Тут світло являється первинним, а бажання вторинне.

Ор макіф заздалегідь світить людині, вона ще навіть не розуміє звідки саме походить світіння, але її вже тягне до духовного. Коли ти вже почав займатися, то ти викликаєш на себе світіння вже іншого світла, яке поступово починає виправляти тебе і з його допомогою ти починаєш бачити свої недоліки, поступово ти відкриваєш для себе навколишній світ все більше й більше. Поступово світло збудовує перед тобою духовну картину, яка вирисовується все чіткіше й чіткіше, вона ніби виходить з туману.

Нас оточує Творець, який стоїть за усіма об’єктами, що нас оточують, і бажає нас наблизити до Себе. Він наближає нас до Себе за допомогою об’єктів навколишньої природи. У нашому світі Він це робить за допомогою людей, що нас оточують: сім’ї, начальника на роботі, знайомих. Він спеціально посилає нам складні ситуації і страждання, щоб ми, прагнучи втекти від них наблизились до Нього.

Але людина схильна бачити причину всіх своїх нещасть саме у сварливій жінці, злому начальнику, оточуючих. Так і повинно бути, адже Творець прихований від людини. Людина ще не дійшла до тієї ступені, коли за всім, що відбувається, буде бачити одного Творця. І реагувати вона повинна відповідно, у відповідності до своїх відчуттів, а не нібито тільки один Творець існує у світі. Неможливо знаходячись на матеріальному рівні бачити у оточуючих предметах які-небудь духовні сили.

Ми дуже умовно зображаємо парцуфім. Хоча й говориться, що Гальгальта являє собою тонкий промінь світла, ми умовно зображаємо її у вигляді прямокутника, щоб умовно показати співвідношення між частинами парцуфу. У почуттях людини поступово створюється парцуф, його частини. Ми вивчаємо, як у людині з точки створюється сфіра, потім зародок – парцуф, потім він росте, коли людина починає у нього отримувати вище світло.

Говориться, що „увійдуть ноги його на Масличну гору і будуть стояти на ній”. Під олією мається на увазі ор хохма. Увесь процес отримання і сортування ор хохма дуже складний. Гора – це хар, що означає сумніви, страждання і зусилля при підйомі на гору. Знизу, з нашого боку, цей підйом відбувається до махсому, де починається духовний світ. Ор хохма розповсюдиться у гмар тікун не тільки у тох Гальгальта, але й у соф Гальгальти.

32)Вияснимо тепер що таке ор макіф світу АК (точніше Гальгальти), величі і невичерпності якого немає меж. Мова не йде про те, що Світло Світу Нескінченності саме являється ор макіф для АК. Мається на увазі, що в той момент, коли відбулася ударна взаємодія, все це величезне світло Світу Нескінченності ударило у масах малхут де рош Гальгальти, адже воно хотіло увійти всередину Бхіни Далет ніби не було ніякого Цимцуму Алеф, але цей масах зупинив його і відштовхнув назад (див. пункт 14).

Фактично цей ор хозер став судиною отримання для вищого світла. Однак існує велика різниця між отриманням Бхіною Далет до ЦА і отриманням за допомогою масах і ор хозер після нього. Як було вже сказано, світло, що увійшло у Гальгальту, це лише тонкий промінь у порівнянні зі станом до ЦА.

Та частина вищого світла, яка не змогла увійти всередину парцуфу перетворилася на ор макіф Гальгальти. Існує правило - у духовному ніщо не зникає, тому світло Світу Нескінченності, яке було призначене для Бхіни Далет, не зникло – тепер воно починає наповнювати собою світи АК та АБЄА, але вже згідно з зовсім іншими принципами, тепер Творіння отримує тільки ту частину світла, яку воно може отримати не заради себе, а заради Творця.

Це відбувається тепер за допомогою великої кількості ударних взаємодій, які відбуваються на масахах світів і парцуфім, до тих пір поки Бхіна Далет за їх допомогою не виправиться у всій своїй досконалості, задуманій Творцем на початку Творіння.

Тоді все світло Світу Нескінченності знову увійде всередину неї, але тепер Творіння буде партнером Творця у створенні самого себе, воно тепер „заробить” отримання світла. Отже, вдаряння світла у масах не призводить до якого-небудь зникнення світла або його зміни. Але поки що, до кінцевого виправлення (гмар тікуну) світло Нескінченності стає ор макіф, це означає, що воно повинне увійти всередину даного парцуфу у майбутньому, а поки що воно оточує парцуф і світить йому ніби „ззовні”.

Це зовнішнє світіння поширюється у всіх світах у вигляді виправлень, здатних привести малхут до повного наповнення світлом Світу Нескінченності, у тій мірі, у якій воно з самого початку хотіло її наповнити.

Як ми вже говорили, відбите екраном світло одягається на пряме світло, ор яшар і служить судиною для прийому ор пнімі у гуф. Ор хозер – це кавана, завдяки якій світло могло увійти у гуф заради Творця. Екран не має більше сили, ніж одягти і прийняти у тох лише маленьку порцію світла у порівнянні з тим світлом, яке наповнювало малхут у Бхіні Далет у світі Ейн Соф. Залишок ненаповнених бажань утворюють соф парцуфу, а світло, яке не змогло увійти у них і залишилося навколо парцуфу, називається ор макіф.

У духовному світі всі процеси відбуваються по причинно-наслідковому зв’язку. Часу немає, у духовному немає змін, зникнень. Все, що існувало, продовжує існувати, а все нове ніби одягається на нього. Попереднє продовжує існувати і являється причиною, все ж нове стає його наслідком.

Екран, який відштовхнув ор яшар, не припинив його поширення у малхут, а просто надав цьому процесу іншого вигляду. Тепер це відбувається шляхом порційних отримань за допомогою численних дій „зівуг де акаа” у 5-ти світах АК, Ацилут, Брія, Єцира, Асія. Цей процес йде до кінця виправлення, коли Бхіна Далет буде виправлена у всій своїй досконалості. Тоді світло Нескінченності пошириться у неї, як і раніше до ЦА. Масах не вніс до цього процесу нічого такого, що завадило б досягненню досконалості. Світло Світу Нескінченності не заспокоїться до тих пір, доки не наповнить усю малхут. А поки що воно оточує її ззовні як ор макіф, готовий увійти до неї, як тільки з’явиться екран. Світіння ор макіф здатне виправляти малхут і створити в ній можливість прийняти світло всередину.

Світло вдаряє в екран, тому що така його природа, як воно хотіло наповнити бхіну алеф, так і пізніше воно постійно хоче наповнити собою судину отримання – бажання отримувати. Іноді в людини є якесь приховане бажання, зовнішня насолода б’є у нього і прокидає це бажання, збуджує його, і людина починає відчувати, що ця насолода хоче увійти до неї.

У духовному світі кожна дія являється новою, тому що кожного разу Творіння робить зівуг дакаа на деяку нову порцію бажання отримувати, яка ще не була притягнута до виправлення. Кожна нова дія являється наслідком попередньої і причиною наступної. Світло, яке вийшло з Творця – це одне й те саме просте світло, але клі щоразу своїм новим бажанням виділяє зі світла ті насолоди, які відповідають цьому новому бажанню. Все залежить від клі. В залежності від своїх внутрішніх властивостей, бажань – хоче воно отримувати заради себе чи Творця, чи хоче воно отримувати взагалі і т.д. – воно виділяє у світлі ті чи інші види насолоди. Судина, клі треба створити таким, щоб воно змогло виділити зі світла всі ті численні насолоди, які споконвічно закладені у ньому.

З одного боку світло, що виходить з Творця, створює масахім, які сприяють поступовому наповненню світлом різноманітних частин малхут і так продовжується до гмар тікун. З іншого боку, ми повинні сказати, що світло являється причиною, яка збуджує бажання клі, після чого воно повинне тяжко працювати над тим, щоб створити власний екран.

33)Тепер прийшов час вияснити, що таке співударяння між ор макіф та ор пнімі, яке призводить до потоншання масаху і втрати ним найбільшого рівню авіют. Ці два види світла мають повністю протилежні властивості, хоча вони й нерозривно пов’язані між собою екраном, що стоїть у малхут пе де рош парцуфу.

Вони знаходяться у постійному протиріччі, що призводить до вдаряння між ними. Один і той самий зівуг дакаа, який відбувся на цьому екрані, викликав, з одного боку, наповнення парцуфу внутрішнім світлом (ор пнімі), з іншого боку, цей самий зівуг дакаа послужив причиною виникнення навколишнього світла (ор макіф), оскільки він не дав світлу Нескінченності увійти всередину Бхіни Далет.

Екран, що стоїть у пе де рош, поділяє просте світло, яке надходить згори, на два протилежних і пов’язаних між собою світла: на ор пнімі, який парцуф за допомогою ор хозер частково приймає всередину, та ор макіф, якому екран не дозволяє увійти у гуф, у бхіну далет, а залишає ззовні у вигляді ор макіф. Завдяки одному й тому самому наміру людини (отримати заради Творця) одна частина світла приймається, а інша залишається ззовні. Парцуф (людина) приймає рівно стільки світла, скільки вона може отримати з наміром не заради себе, а заради Творця.

34)Ор пнімі та ор макіф пов’язані з масахом. Але їх дії протилежні одне одному. У тій мірі, у якій масах пропускає всередину парцуфу частину вищого світла, одягненого у ор хозер, у тій самій мірі він не дозволяє проникнути у нього навколишньому світлу. Ор макіф, який залишився ззовні парцуфу, за кількістю набагато перевищує ор пнімі.

Екран з його авіют та кашіют протидіє входженню ор макіф всередину парцуфу так само, як він протидіє й ор яшар. Вдаряння між ор макіф та авіютом екрану називається співударянням між ор макіф та ор пнімі. Це співударяння відбувається тільки у гуф парцуфу, тому що саме там відбулося справжнє отримання світла в судини, яке залишило значну частину світла ззовні. У 10-ти сфірот де рош це співударяння не відбувається, оскільки там ор хозер ще не являється справжньою судиною отримання, а утворює там шоршей келім, тобто зачатки судин.

Тому світло, яке знаходиться всередині цих судин, ще не являється справжнім ор пнімі, по цій самій причині неможливо виділити там й ор макіф. А оскільки немає ще між ними відмінності, то і немає співударяння між ними у рош парцуф. І тільки після того, як світло поширюється від пе вниз, у вигляді 10 сфірот гуф, де відбувається одягання орот у келім, тоді-то й відбувається удар між внутрішнім світлом, що знаходиться у келім, і світлом, що знаходиться ззовні.

Ор макіф, який знаходиться навколо парцуфу у незрівнянно більшій кількості, ніж ор пнімі всередині нього, вдаряє у масах, що породив його, намагаючись увійти всередину парцуфу. Що значить ор макіф вдаряє у екран? У малхут є пристрасне бажання насолодитися, вона відчуває, що у світлі містяться саме ті насолоди, які вона хотіла б отримати, тому вона починає притягувати світло.

Наведемо приклад – людина говорить корові: „Дай мені відрізати від твого боку шматочок м’яса, я так його бажаю!” А корова відповідає: „Ну що ти знайшов у моєму шматочку м’яса на боці? Якщо би у мені було стільки насолоди, то я сама змогла б насолоджуватися цим, а я абсолютно байдужа до власного м’яса, і немає у ньому ні граму насолоди”.

Це говорить нам про те, що для того, щоб відчути, а потім і отримати насолоду потрібно мати відповідну судину, яка пройшла шлях складного внутрішнього розвитку. Чому ор макіф сприймається нами як такий, що знаходиться ззовні? Тому що у соф кожного парцуфу існують ненаповнені бажання, які відчувають світло як насолоди, які поки що знаходяться ззовні, поза межею його досяжності. Точніше, ці ненаповнені бажання отримати насолоду відчувають ніби зовнішнє світло б’є до них, „вимагає”, щоб ним насолодилися.

Взаємні вдаряння навколишнього світла (насолоди), бажання малхут насолодитися і сили екрану, яка протистоїть цим бажанням, називаються „бітуш пнім у макіф” – вдаряння внутрішнього світла у навколишнє. Суворо кажучи, і ор макіф і ор пнімі не співударяються між собою, а обидва б’ють у екран, що стоїть між ними. Це відбувається у масаху, що стоїть у табурі парцуфу, там, де явно закінчується приймання світла.

Тільки у табурі стає зрозумілим, скільки світла-насолоди увійшло всередину парцуфу, а скільки ще залишилося ззовні. У 10 сфірот де рош ще немає цього співударяння, оскільки там ор хозер ще не являється судиною для отримання ор яшар, а служить тільки шорешом (зачатком) клі. Співударяння починається тільки після того як ор яшар, одягнений у намір ор хозер, розповсюджується у тох до табуру.

Духовне не осягається розумом, духовне клі – це орган, який відчуває Творця, а не розуміє Його. Але якщо людина відчуває Творця, духовне, то до неї поступово приходить і розуміння.

35)Це співударяння відбувається до тих пір, поки ор макіф не ліквідує авіют екрану де гуф, що стоїть у табурі. В результаті цього екран де гуф починає підніматись нагору у напрямку до екрану, що стоїть у пе де рош, який являється шорешом, причиною екрану де гуф. Злившись з екраном, який стоїть у пе де рош, екран табуру також включається у зівуг де акаа, який постійно відбувається між масахом у пе де рош і світлом. Від цього зівугу утворюється новий парцуф, виходять зовсім нові 10 сфірот, які називаються АБ де АК, або парцуф Хохма світу Адам Кадмон. По відношенню до першого парцуфу Гальгальта, Кетер, цей новий парцуф вважається сином, породженням першого парцуфу.

Навколишнє світло, намагаючись увійти у клі, чинить на масах, що стоїть у табурі, настільки високий тиск, що масах не може цього витримати. З одного боку він не здатен прийняти більше світла з наміром заради Творця, але з іншого боку залишатися під таким тиском він також не здатен. Тому найкраще, що він може зробити, це повернутися до попереднього стану у пе де рош, відмовитися від прийняття світла взагалі. Масах починає підніматися з табуру у пе. По дорозі він виганяє з клі все світло і зливається з масахом у пе де рош, тобто повертається у попередній стан, коли світло є тільки у рош парцуфу, а у гуф парцуфу воно відсутнє.

Та маленька насолода, якої зазнало клі, приймаючи світло у тох, дала йому зрозуміти, яка величезна насолода знаходиться ззовні. Отримання цієї насолоди тільки послабило екран. Набагато легше зовсім відмовитися від якої-небудь насолоди, аніж приймати невелику його порцію, тому що насолода, яка приймається всередину, послаблює силу волі, тобто намір насолоджуватись тільки заради Творця.

На екран давлять своїми насолодами й ор пнімі, й ор макіф, він під цією двосторонньою силою слабшає і вимушений взагалі припинити отримання світла, звільняється від всього авіюту, піднімається у пе де рош і повністю зливається з масахом, який був там, котрий зовсім нічого не отримує, а тільки відштовхує все світло.

Як ми вже говорили, у кожному парцуфі є два екрани. Один – у пе де рош, який говорить, що не буде отримувати насолоду заради себе, і тому він відштовхує все світло. Другий – це масах де гуф, з’являється разом з наміром прийняти світло заради Творця, тобто облачити його у ор хозер. Цей масах опускається разом зі світлом і піднімається, коли світло виходить з гуфу. Перший екран постійно у дії і знаходиться у духовному світі. Другий екран визначає місце розташування клі на прямій від нуля до гмар тікун. Обидва ці екрани не протиречать одне одному.

Далі матеріал стає більш сухим, але не треба падати у відчай. Вивчення Каббали – це складний внутрішній процес, іноді Каббала сприймається на чуттєвій основі, це найкращий стан, але іноді вона взагалі не сприймається. Це закономірно. Треба продовжувати вперте вивчення. Прийде момент, коли ви відчуєте вивчений матеріал всередині себе. А поки що, навіть якщо він і незрозумілий, треба продовжувати вчитися, щоб не відірватися від загальної схеми, додаючи щоразу до неї все новішу й новішу частинку.

А загальна схема виглядає так, що світло поступово грубішаючи, створює з себе і для себе клі. Клі проходить крізь чотири стадії свого розвитку, перетворюючись у малхут, тобто єдине творіння. Далі метою стає її повне відокремлення від світла Творця, вона не повинна відчувати ні ор пнімі, ні ор макіф, тобто ні внутрішні, ні зовнішні насолоди, які б диктували їй свої умови. Потрібно, щоб у неї виникла щонайповніша свобода волі і можливість власних бажань та дій, напрямлених на виправлення своїх егоїстичних бажань та духовного просування назустріч Творцю.

Першим самостійним рішенням малхут було бажання уподібнитися до Творця за своїми властивостями, тому вона робить перше скорочення на своє бажання отримати, на Бхіну Далет, і залишає її без світла. Потім вона створює світи згори вниз. Духовні світи це не що інше, як етапи приховання світла Творця від Творіння, тобто завіси, екрани. Їх усього 5: світи АК та АБЄА. Створивши світи згори до найнижчої точки, творіння опиняється у абсолютній порожнечі і темряві, воно зовсім не відчуває Творця. Потім творіння опускається ще нижче, коли воно навіть не розуміє, що воно не відчуває Творця.

У цьому стані знаходиться все людство. Коли людина в результаті навчання починає де-не-де віддалено відчувати, що на неї світить ор макіф, що десь за всім цим приховується Творець, який керує цим всім, що кожне явище має свою причину і наслідок, то це означає, що людина вже знаходиться на певному духовному рівні, який називається олам а-зе.

Зараз ми з вами вивчаємо будову згори вниз всіх екранів, завіс, світів, що приховують Творця від малхут. Потім, якщо малхут силою власного бажання створить екран, який захищає її від світла-насолоди, то вона ніби стає врівень з цим екраном, з цією ступінню, і екран служить для неї розкриттям Творця. Якщо людина сама бажає дотримуватися всіх 620 законів розкриття Творця, то вони перестають бути для неї обмежувальними, і тоді на кожній сходинці нейтралізується відповідний їй екран. Людина здобуває властивості екрану, і немає сенсу приховувати Творця на цьому етапі, оскільки немає небезпеки, що людина буде отримувати це світло заради власного задоволення.

Каббалісти осягають всі ці процеси на собі при просуванні знизу нагору, вивчивши перед цим спуск світів згори вниз. Вивчення Каббали з одного боку, необхідне як знання, з іншого боку людина повинна на собі відчути вивчене.

36)Після того, як парцуф АБ де АК народився і закінчив свій розвиток утворенням рош та гуф, поновився у ньому процес бітуш ор пнімі бе ор макіф, так само як і у першому парцуфі де АК. І його масах де гуф, (екран його духовного тіла) поступово втратив увесь свій авіют і з’єднався за властивостями з масах де рош.

Тепер цей масах виявляється включеним у зівуг між вищим світлом і екраном, що знаходиться у пе де рош. І поновився у ньому зівуг де акаа, який народив новий парцуф рівню біна, що називається САГ де АК, оскільки виходить внаслідок зівугу у масах, що стоїть у пе де рош. За цим самим принципом виходять парцуфім від САГ і далі вниз.

Як вже було сказано, другий парцуф АБ світу АК, утворився після того, як перший парцуф, Гальгальта, відчуваючи бітуш пнім у макіф, вигнала все світло і з’єднала екран де гуф з екраном у пе де рош. Потім і сам АБ почав відчувати тиск цих двох світел і повів себе за тим самим принципом, що й Гальгальта, тобто почав позбавлятися від свого авіюту гімел, підняв екран гуф у пе де рош, де постійно відбуваються зівугім і зрівнявся з ним у властивостях.

Це значить, що він припиняє отримувати і насолоджуватись заради Творця. Потім на цьому екрані відбувається новий зівуг де акаа, але на нову порцію егоїзму, що відповідає рівню біна. Так утворився третій парцуф САГ де АК, який вважається сином і нащадком АБ де АК. За таким самим принципом виникла решта парцуфім від САГ і до світу Асія.

Коли малхут світу Нескінченності зробила ЦА і поклала екран, то між нею і Творцем опинилися чотири бхіни. Крізь ці 4 бхіни до неї не доходить світло, і вона розуміє, що абсолютно віддалена від Творця. Це жахливий стан, коли вона готова повністю позбавитися від всієї нескінченної насолоди, яка перетворюється на страшні страждання, біль і гіркоту. Тепер, завдяки екрану, вона починає бачити світло чотирьох бхінот і розуміє, що Творець бажає, щоб вона насолоджувалася. Вона робить розрахунок і отримує деяку частинку світла, маленький сектор, від пе до табур. Як тільки вона отримала цю маленьку частинку світла, вона починає відчувати у табурі і нижче тиск від ор макіф, який не звертаючи уваги на ЦА хоче увійти у неї. Малхут знаходиться у безвихідному стані, адже вона ще не може отримати світло, тому вона повинна яким-небудь чином вийти з цього стану. А виходом являється повернення до початкового стану. Але, поклавши перший екран, вона вже зробила завісу між собою та Творцем, створивши перший парцуф і прийнявши 20 відсотків світла. А що ж їй робити, коли до неї приходять 80 відсотків світла? Вихід у тому, щоб спробувати працювати з меншим егоїзмом заради Творця і на нього створити екран.

Якщо раніше вона могла уподібнитися до Творця на 20 відсотків, то тепер вона пробує це зробити у ще меншій мірі, створивши екран на отримання 15 відсотків світла. Таким чином, малхут вже відгороджена двома екранами від Творця і ще більше віддаляється від Нього. Створюючи ці парцуфім, малхут намагається уподібнитися до властивостей шореш, алеф, бет, гімел. А сама вона залишається егоїстичним ядром, що зробило цимцум. Ставши подібною до Творця у бхінот шореш, алеф, бет, гімел, вона ніби відгородила себе цими парцуфім від Творця порожнім простором. Тепер, знаходячись у повній порожнечі, вона сама може шукати спосіб уподібнитися до Творця.

Хоча, з одного боку, ми наділяємо ці парцуфім властивостями живих істот, з іншого боку ми повинні розуміти, що насправді вони неживі. Вони являють собою послаблюючі екрани, які загороджують духовну насолоду від егоїстичного бажання насолодитися. Тільки душа людини, про яку ми будемо говорити пізніше, відчуває Творця і тому тільки вона являється живою істотою. Решта об’єктів, по своїй суті не більше, ніж роботи, запрограмовані Творцем на виконання тієї чи іншої функції, так чи інакше пов’язаної з виправленням душі людини.

Всі новостворені парцуфім і ступені існують одночасно з їх попередніми станами. По аналогії можна навести приклад з фільмом. Плівка, яка вже прокручена, зникла з нашого поля зору, але вона існує ніби у застиглому стані. Тобто кожний попередній парцуф являється кадром цієї плівки.
Вся картина, починаючи з першого моменту і до останнього, дуже різноманітна, у ній відбувається величезна кількість дій, але всі разом вони в результаті злиття теперішніх, минулих та майбутніх станів утворює собою одну кулю, замкнену систему.

Нижні парцуфім можуть чинити вплив на попередні парцуфім, тому що вони крізь них отримують світло зі світу Нескінченності. Парцуф АБ, наприклад, отримуючи світло від Гальгальти, примушує Гальгальту також змінюватися, тому що світло, яке проходить крізь неї, вже подібне за властивостями до АБ, що змінює її. Звідси вся багатошаровість, взаємопов’язаність та взаємозалежність усіх духовних процесів.

Останнє бажання у малхут, яке усвідомило, що воно за своїми властивостями протилежне до Творця, тобто, що воно хоче отримувати тільки заради себе, нічого не віддаючи натомість, називається справжнім творінням, або душею. Хоча це ще не ми, саме ця частина малхут являється тим самим „матеріалом” з якого потім буде створена людська душа. Все інше не являється творінням, а являється лише допоміжним засобом для злиття творіння з Творцем. Це сили, за допомогою яких Творець керує творінням.

Існують тільки дві особистості: Творець і творіння, а все інше – це система їх спілкування, за допомогою яких вони знаходять одне одного.

Не самі парцуфім виконують дії, а каббалісти на відповідній сходинці, виконуючи відповідні до даного парцуфу дії, бачать світло, яке вони можуть відштовхнути і внаслідок цього отримати його всередину. Всі каббалістичні книги і, взагалі, всі священні єврейські книги з’явилися так – каббаліст, який піднімається по духовним сходинкам, описує свої духовні відчуття на папері.

Увесь світ АК подібний до малхут Ейн Соф на рівні шореш, Ацилут подібний до малхут на рівні бхіни алеф. Брія відповідає бхіні бет малхут, Єцира – бхіні гімел, а світ Асія подібний до бхіни далет малхут. Світло, яке знаходиться у Гальгальті - ор нефеш.

37)І от ми вияснили послідовне народження парцуфім (одне під одним), що відбувається завдяки силі співударяння внутрішнього і навколишнього світел (бітуш ор пнімі у макіф), яке послаблює масах настільки, що він втрачає всю свою силу і повертається у пе де рош (суміщається з нею за якостями), тим самим включаючись у зівуг де акаа, який постійно відбувається у масах де рош.

Завдяки цьому зівугу народжується новий парцуф, що являється ніби сином попереднього. Так АБ являється породженням парцуфу Кетер, САГ народився з парцуфу АБ, парцуф МА з парцуфу САГ і т.д. у всіх наступних ступінях світу Некудім та АБЄА. Але ще необхідно нам вияснити, чому висота парцуфу АБ доходить тільки до бхіни гімел, а не далет. САГ сягає тільки бхіни бет. Тобто кожний наступний парцуф на ступінь нижчий за попередній. Чому вони всі не рівні між собою?

38)Спочатку необхідно зрозуміти, чому парцуф АБ вважається породженням парцуфу Кетер. Адже після того, як він народився від зівугу, що відбувся у пе де рош парцуфу Гальгальта, його висота точно відповідає 10-и сфірот гуфу самого парцуфу, що ж не дозволяє йому залишитися частиною парцуфу Гальгальта, а не вважатися окремим парцуфом, породженням першого?

Тут ти повинен порозуміти, яка величезна різниця є між масах де гуф і масах де рош. У парцуфі є два види малхут:перша – це малхут міздавегет, тобто малхут, яка взаємодіє з вищим світлом завдяки своїм виправленим намірам – масаху, друга – це малхут месайемет – малхут, що обмежує своїм екраном поширення вищого світла у 10-и сфірот де гуф парцуфу.

Відмінність між ними настільки велика, наскільки велика різниця між Творцем і творінням, оскільки малхут де рош, яка сполучається в ударному злитті з вищим світлом, вважається Творцем для гуф парцуфу, адже екран, встановлений у ній, не відкинув вище світло після того, як воно ударило у масах, а навпаки, тим, що ор хозер, який виник внаслідок цього, одягнувся на ор яшар, і з’явилися 10 сфірот рош, завдяки цьому світло поширилося згори вниз, доки 10 сфірот вищого світла не одяглися у клі де ор хозер, який називається гуф, тілом парцуфу.

Тому масах і малхут де рош вважаються Творцем для 10-и сфірот де гуф. Однак поки що ще немає абсолютно ніякої обмежуючої сили у цій малхут і її екрані. Це станеться завдяки малхут і масах тіла парцуфу. Пояснення: після того, як 10 сфірот почали поширюватися від пе де рош вниз, вони змогли досягнути тільки малхут цих 10-и сфірот, оскільки вище світло не може поширюватися у малхут де гуф, тому що масах, встановлений там, не дозволяє йому заповнити її, тому парцуф закінчується і з’являється там бхіна соф, закінчення парцуфу.

І оскільки вся сила Скорочення і обмеження появляється саме у цьому масаху малхут де гуф, то співударяння між внутрішнім та навколишнім світлом відбувається тільки у екрані тіла парцуфу (масах де гуф), оскільки він обмежує і відкидає ор макіф, не дозволяючи йому світити всередину парцуфу, а не масах де рош, адже масах де рош тільки притягує і облачає світло, але обмежуюча сила поки що зовсім не проявляється у ньому.

Як ми вже говорили, у кожному парцуфі є два екрани. Один – у пе де рош, який каже, що не буде отримувати насолоду заради себе, і тому він відштовхує все світло. Другий – це масах де гуф, проявляється разом з наміром прийняти світло заради Творця, тобто облачити його у ор хозер.

Цей масах опускається разом зі світлом і піднімається, коли світло виходить з гуфу. Перший екран постійно у дії і знаходиться у духовному світі. Другий екран визначає місцезнаходження клі на прямій від нулю до Гмар Тікун. Обидва екрани не протиречать одне одному.

39)Як вже було сказано, взаємні вдаряння ор макіф до ор пнімі перетворили масах обмежуючої малхут на масах малхут, яка робить зівуг у пе де рош. Бітуш ор макіф послабив силу обмежуючого масаху, так, що від усього авіюту де гуф, залишилися лишень тонкі решімот, які дорівнюють авіют масаху де рош, що призвело до злиття масаху де гуф з масахом де рош, відповідно до чого він отримав здатність до такого самого зівугу де акаа, що й масах рош.

В результаті цього зівугу виник новий парцуф, який має свої 10 сфірот, чий рівень на порядок менший за попередній, крім того у масаху де гуф поновилися ті самі решімот де авіют, які були там спочатку, тому знову проявляється відмінність властивостей між ним і масах де рош, у який він був включений, і ця відмінність властивостей відокремлює і виводить його з масах де рош.

Після того, як проявилася у ньому його справжня природа, не може вже знаходитися у пе вищого, оскільки зміна властивостей у духовному відокремлює їх одне від одного, тому вимушений опуститися звідти вниз і тепер являється окремим від вищого парцуфом, адже навіть рош нового парцуфу знаходиться всього-навсього на рівні гуф вищого парцуфу, оскільки народилася з масах де гуф його.

Ця відмінність між ними поділяє їх на два різних парцуфи, і, оскільки новий парцуф народився з масах де гуф попереднього, тому відноситься до вищого як син і як гілка по відношенню до кореню.

Решімот – це той ор макіф, який вже був всередині парцуфу і вийшов з нього, тому він зберігає особливий зв’язок з клі.

На свої попередні бажання екран вже зробив зівуг де акаа, він вже отримав світло, переконався, що досягнув тільки табуру, що цей шлях хибний і не може призвести до гмар тікун. Зараз, коли в нього знову прокинулися бажання прийняти світло заради Творця, вони вийшли на порядок нижче, отже, і світла новий парцуф отримав на порядок менше. Перша і друга порції світла додаються і складають ту загальну кількість світла, яка увійшла у Малхут Світу Нескінченності.

Взагалі, тепер малхут повинна отримати все світло, яке було всередині неї до ЦА з новим наміром – отримувати не заради себе, а для того, щоб завдати цим задоволення Творцю, тобто за допомогою масаху та ор хозер.

Другий парцуф відрізняється за своїми властивостями від першого і тому виходить не з пе, як попередній, а нижче від пе, тобто він ніби „на голову нижчий”. Навіть його голова оцінюється як гуф попереднього парцуфу, тому що виходить з екрану тіла попереднього парцуфу. Другий парцуф повністю являється породженням першого і відгалужується від нього, як гілка від стовбуру.

Коли перший масах у пе де рош відштовхує світло, він ставить себе у незалежне становище від того, хто дає. Другий масах де гуф говорить, що може навіть отримати заради хазяїна. Він має 5 бажань, кожне з них парцуф наповнює на 20 відсотків. А решта бажань залишається ненаповненими, тому що масах немає відповідних сил. При отриманні світла всередину другий екран опускається вниз. Ор макіф продовжує взаємодіяти з парцуфом, він давить і намагається наповнити залишок бажань. Масах гуфу не може встояти, піднімається нагору, зрівнюється з масах де рош, і світло покидає парцуф. Об’єднаний масах робить новий зівуг, в результаті якого виникає новий парцуф, на порядок нижчий за попередній і відмінний за якістю світла.

Особливість у тому, що парцуф АБ народжується не з масаху де рош Гальгальта, а з масаху де гуф. Незрозуміло, адже зівуг на бхіна гімел відбувся у рош Гальгальта. Це пояснюється у „ТЕС”, частина 3, відповідь 310. В той час, коли масах де гуф, тобто масах де бхіна далет піднявся у пе де рош, він з’єднався з авіют рош, яка називається „авіют знизу нагору”, але авіют бхіни гімел, а не далет, тому що авіют бхіни далет – це масах де гуф, який ще ні разу на використовував авіют гімел.

Тут можна виділити два основних поняття:

Суть. Суть цього масаху у тому, що він являється масахом де гуф і піднімається у рош, вимагаючи від нього наповнення. Тому масах де рош Гальгальта робить зівуг на бхіна гімел. Коли проявляється суть масаху, який піднявся і має авіют „згори вниз”, він опускається назад у гуф, але не у табур, тобто бхіна далет, а у хазе – бхіна гімел, тому що немає у ньому більше, ніж у бхіна гімел. Ця бхіна називається не „син і породження”, а „парцуф АБ пнімі”, внутрішній, тобто парцуф АБ, що поширюється у внутрішніх порожніх келім Гальгальти, і вважається як гуф Гальгальти, тому що народився від зівуг у рош Гальгальти.

Включення. Після того, як масах де гуф опускається у хазе, збуджуються решімот авіюту „знизу нагору” під час знаходження нагорі у малхут де рош.

Виходить, що з боку АБ пнімі – це масах, який обмежує поширення світла, (а-месаем) і народився від зівуг на авіют гімел у пе де рош Гальгальти. Однак з боку властивості „включення”, він являється масахом, що взаємодіє зі світлом (а-міздавег). Потім він знову притягує світло, робить зівуг де акаа на бхіна гімел, і від хазе до пе де Гальгальта виходить рош АБ, пе АБ знаходиться на рівні хазе де Гальгальта, а гуф АБ поширюється до табуру Гальгальти. Виходить, що АБ пнімі поширюється у келім де Гальгальта, а АБ хіцон, зовнішіній, одягається на нього ззовні таким чином, що навіть його рош знаходиться на місці гуф Гальгальти.

АБ пнімі поширюється від рош Гальгальти, тобто бхіна далет всередину порожніх келім бхіни далет, але у АБ хіцон немає абсолютно ніякого зв’язку бхіною далет.

Два об’єднаних об’єкти повністю подібні за своїми бажаннями. У тій мірі, в якій у масаху є сила протистояння егоїзму, у тій самій мірі клі стає подібним до Творця за властивостями, отримуючи світло всередину з наміром заради Творця. Рівність властивостей – це рівність намірів, але це не значить, що вони обидва перетворюються на єдиний об’єкт. Їх всеж-таки два, але їх властивості настільки близькі, що в цей момент з нашої точки зору немає ніякої відмінності. Чим більше парцуф отримує, тим більше він схожий на Творця за наміром і менше – за дією. Для того, щоб зрівнятися з Творцем, потрібно більше розвинути егоїзм, щоб більше отримувати заради Нього, але це призведе до ще більшої відмінності Творіння від Творця за дією. Коли ж масах у пе де рош відштовхує все світло, він за дією ніби рівний до Творця (теж не отримує), але знаходиться у великому відриві від Нього за наміром.

Метод самообмеження – це хибний метод. Не потрібно робити ніяких постів, заборон, а навпаки потрібно збільшувати егоїзм, а потім виставити на нього екран і працювати з ним. Тобто з двох вищезгаданих екранів саме другий, екран де гуф, може вивести у духовне. А якщо є тільки екран у пе де рош, то людина, як камінь, якому нічого не потрібно, у неї не відбувається ніякого внутрішнього руху. Протягом тисячоліть не було зрозуміло, яким чином егоїзм може привести до духовного, що сама Мета Творіння передбачає насолоду.

Клі не бачить те, що знаходиться поза ним. Всі наші назви: „ор макіф”, „тисне ззовні”, „ще не увійшов”, - все це поняття, що відносяться до мови нашого світу, необхідні нам для того, щоб хоча б деяким чином уявити духовні дії. Але насправді ніяке світло не тисне ззовні, у ньому немає ніякої насолоди. Це всередині людини є клі, яке буде зазнавати насолоди, якщо це світло буде всередині. Отже, для того щоб мати достатній апетит до насолоди я в який-небудь спосіб повинен уявити і відчути цю насолоду. Світло – це внутрішня реакція клі на деякий вплив, що йде від Творця, тобто світло відповідає нашому опору. Все залежить від того, як клі відреагує на цей вплив. Тільки ор пнімі, який входить до клі, являється мірою подоби до Творця.

Усі парцуфім від світу Нескінченності до нашого світу народилися за одним і тим самим принципом: нижчий народився з вищого.

Людина ніколи не повинна думати, що буде з нею далі. Завжди потрібно використати дану мить, дану хвилину і постійно намагатися проникнути вглиб. З цього явища буде народжуватися наступне, але чекати його настання не потрібно, і думати, яким воно буде, також. Вихід у духовний світ залежить саме від внутрішнього проникнення у теперішнє.

40)Відмінність нижчого парцуфу від вищого полягає в тому, що кожний нижчий з’являється на іншому, більш низькому рівні в порівнянні з попереднім. Як вже було сказано, цей рівень визначається товщиною (авіют) масаху, який складається з п’яти бхінот.

У кожному наступному парцуфі відсутня найвища ступінь світла і найнижча бхіна келім попереднього парцуфу. Чим менше бажання з екраном я використовую, тим нижча якість світла, яке я отримую у свій парцуф.

Співударяння ор макіф з ор пнімі, що відбувається на масаху, який відокремлює їх, сприяє втраті останньої бхіни авіют цього масаху. Так, у парцуфі Гальгальта зникає бхіна далет, так, що навіть решімот від неї не залишається.

Після того, як масах де гуф піднімається і зливається з масах де пе і отримує зівуг де акаа на авіют, який залишився у решімот масаху, з’являється парцуф на порядок нижчий, тобто парцуф хохма. У ньому відсутня бхіна далет з боку келім та світло єхіда. По причині зміни властивостей новий парцуф АБ відокремлюється від парцуфу Гальгальта у самостійний, але вважається його сином.

Я можу з’їсти 20 відсотків від п’яти порцій, і це значить, що я отримав ор єхіда і бхіна далет. В наступний раз народжується парцуф з меншим світлом хая та клі гімел, потім ор нешама та клі бет, потім парцуф з ор руах та клі алеф і останній з ор нефеш та клі шореш. Потім бажання відновлюються і на їх 20 відсотків народжуються п’ять парцуфім світу Ацилут і т.д., доки не використаються всі бажання Малхут Світу Нескінченності.

Всі парцуфім п’яти світів отримали стільки світла, скільки було у Малхут Світу Нескінченності, але поступово, і за допомогою екрану. І яку б порцію ми не взяли, вона обов’язково складається з п’яти частин, хоча вони можуть бути дуже маленькими. Клі створено з п’яти бажань, і необхідно виконати зівуг де акаа на кожне з них.

В шматку м’яса немає насолоди, вимірюються впливи людини на цей шматок м’яса, його реакції.
Якщо в людини невиправлені келім, то чим менше вона має егоїзму, тим вона ближче до Творця. Коли в людини з’являється екран, то чим більший її егоїзм, тим вона ближча до Творця. Все залежить від наявності екрану.

Для того, щоб зробити клі придатним для вживання, необхідно, щоб світло спочатку увійшло до нього, а потім повністю зникло, тоді клі стає повністю віддаленим від Творця і при наступному виправленні воно зможе зробити вибір і знову злитися з Творцем.

Вихід у духовне можливий, тільки якщо є екран на всі твої бажання. А якщо немає бажань, то й масах непотрібен. Отже, людина, яка немає бажань, не може вийти у духовний світ, оскільки їй немає що виправляти.

Шлях по духовних ступінях відбувається по 3-х лініях: лівій, правій та середній. По мірі здобуття додаткових порцій егоїзму, людина ставить на них все більш сильний екран. Між екраном та світлом відбувається зівуг деакаа, в результаті якого людина отримує нову порцію світла і піднімається на наступний рівень.

Якщо людина має великі бажання, а сила опору до них (екран) – маленька, то вона отримує світло відповідно до свого екрану і народжує маленький парцуф. Потім, коли вона зможе протистояти новій порції егоїзму, її парцуф розширюється і т.д. аж до здобуття екрану на абсолютно всі свої бажання. Це називається „Гмар Тікун”. Чим більша людина, тим більше в неї бажань, тим сильніший екран вона має, тому така людина має великі осягнення, оскільки вона змогла приборкати найгрубіші свої бажання. Бажання дають людині згори тоді, коли вона здатна попросити на них виправлення.

Мізерні бажання нашого світу, нер дакік, настільки кружляють нам голову, настільки займають наші думки і командують нами, що ми не знаємо, як з ними впоратися, як звільнитися від них. Все наше життя пов’язане с пошуком наповнення цих тваринних бажань. Сам егоїзм неможливо знищити, можна тільки виставити на нього екрани двох видів: спочатку не отримувати заради себе, а потім отримувати заради Творця.

Зівуг де акаа відбувається у рош, тобто робиться розрахунок, скільки я можу отримати з наміром заради Творця. Після розрахунку відбувається отримання світла у гуф від пе до табуру. Табур – це межа отримання з наміром заради Творця. Світло, яке клі не могло отримати, ор макіф, говорить, що потрібно отримати ще, інакше не можна виконати мети творіння. Але клі знає, що більше отримати заради Творця воно не може, що якщо воно отримає хоча б ще трохи, це вже буде для власної насолоди. Немає ніякого виходу, крім того, щоб вийти з цього стану, тобто вивергнути все отримане світло. Клі розуміє, що якщо у подальшому воно й зможе отримати, то не ту кількість, яку отримало зараз, а менше і з меншою силою масаху.

Масах послаблюється, піднімається у пе де рош разом з тими решімот, які він отримав від 4-х світел до 4-х келім. Авіют далет був утрачений у табурі після бітуш ор макіф у масах, тому клі у подальшому не зможе отримати ор єхіда. А на решту рівнів авіют воно ще не робило обмеження, тому воно ще не знає що зможе отримати, а що ні.

Але зараз, коли масах стоїть у пе де рош, клі відчуває, що може всеж-таки отримати ще. Тоді у ньому прокидаються всі решімот, і воно пробує отримати на бхіна гімел. Масах опускається у хазе, робить там зівуг де акаа, і так народжується новий парцуф АБ. Але всі решімот на парцуф АБ йдуть з гуф де Гальгальта.

У чому відмінність між двома поняттями: екран і Скорочення, масах і Цимцум? Скорочення означає, що взагалі відмовляється від отримання. Екран – це значить частину отримує, а частину відштовхує. Барух Ашлаг наводить такий приклад: один п’яниця щоразу, йдучи на весілля, напивався до втрати розсуду і валявся на землі, я навіть його жінка не хотіла пускати його у дім. Засоромившись зі свого позору, вирішив той більше не з’являтися на весіллях, оскільки не владний над собою. Так і зробив.

Пройшов час, і він вирішив, що може бути присутнім на святкуваннях і дозволити собі випити півсклянки вина, таку кількість, яка йому не зашкодить. Так і зробив. Висновок: скорочення – значить взагалі не приходити на святкування, а екран – значить йде і сам вирішує приймати невелику кількість.

Решімот поділяються на два види. Перший вид – це решімо де ітлабшут, тобто спогади, якими насолодами я був наповнений. Другий вид – решімо де авіют, це спогади про те, за допомогою яких бажань я це робив, якою силою екрану як за жорсткістю, так і за товщиною я при цьому користувався.

Бажання отримувати у клі створене Творцем. Бажання віддавати воно отримало від Творця. Яким чином воно зараз може користуватися цими двома протилежними бажаннями? Перш за все, клі вимірює, якої величини у ньому є бажання віддавати, тобто протидіяти своєму істинному, справжньому бажанню отримувати. Припустимо, я маю бажання віддавати на 20 відсотків. Це називається жорсткістю екрану. Значить, я можу протистояти своєму бажанню насолоджуватися на 20 відсотків. Значить, у ці 20 відсотків я можу отримати світло, тому що у них я отримую не заради себе, а заради Творця. Подібно до того, як мати отримує насолоду від того, що її дитина насолоджується, Творець отримує насолоду від того, що насолоджуюся я. Решта ж бажань, що не потрапили у ці 20 відсотків, залишаються порожніми, я з ними не працюю.

Що таке Каббала? Спочатку ми беремо наші внутрішні бажання, розбиваємо їх на маленькі клітинки, вектори, будуємо різноманітні графіки. Це внутрішня психологія людини, людини не як істоти нашого світу, а людини як деякої сутності, створеної Творцем, з усіма тими силами, які Творець дав їй. Потім вивчається, як за допомогою цих сил людина осягає Творця. Ось коротке пояснення, що таке Каббала. Не потрібно дивитися на неї, як на якесь містичне вчення про таємні, надприродні сили, які знаходяться за межами всесвіту. Основна ідея Каббали полягає в тому, що по мірі накопичення антиегоїстичних сил можна брати деяку порцію егоїзму і працювати з нею в іншому напрямку.

Екран, який стояв у пе де рош, спочатку нічого не хотів приймати, а потім він почав підраховувати, скільки він може отримати заради Творця. Це ще більше зусилля, ніж взагалі нічого не приймати заради себе. В результаті цього екран, що стоїть у пе де рош, розділяється на два екрани. Один говорить, що я нічого не хочу отримувати заради себе. Це повне відбиття світла, його неприйняття, виконання ЦА. Другий екран, який поки що бездіяльний, теж стоїть там. Після того, як я виконав умову ЦА, я починаю намагатися отримати трохи світла заради Творця.

41)Після утворення парцуфу АБ відбулося співударяння ор макіф з ор пнімі на масаху де гуф АБ, який має авіют гімел. Це співударяння сприяє втраті останньої бхіни решімо масаху. Масах піднімається у пе де рош і робить там зівуг деакаа тільки на авіют де бхіна бет. І на цей зівуг виходять 10 сфірот на рівні біна, тобто парцуф САГ світу Адам Кадмон, в якого відсутні келім ЗА та малхут і світла єхіда та хая.

Коли парцуф САГ поширюється у рош та гуф, відбувається бітуш ор макіф на його масаху де гуф і втрата останньої бхіни де авіют масаху, бхіни бет. Масах з решімот де авіют від бхіни алеф і вище піднімається у пе де рош, робить там зівуг на бхіну алеф, і виходить 10 сфірот на рівні тіферет, ступінь ЗА. У цьому пацуфі відсутні келім біна, ЗА й малхут та світла єхіда, хая, нешама.

Чи існують у САГ бажання бхіни далет, і чи робить він скорочення на них та на бажання бхінат гімел? Або в АБ – чи існують у ньому бажання бхіни далет, і чи робить він скорочення на них?

Ці бажання є у всіх, ми говоримо тільки про бажання отримати, а без цього немає творіння. Однак відносно душ було побоювання, що „вкрадуть” – отримають заради самонасолоди, тому відбулося виправлення, яке полягає у тому, що не бачать нічого. Тепер порозумій вислів: „ Вся земля повна Славою Його”, тобто кожен повинен відчути Його існування. Але чому насправді ми цього не відчуваємо? Тому що з боку Творця – „Вся земля повна Славою Його”, але для того, щоб творіння не отримали заради самонасолоди, відбулося приховання. Тому людина не має прагнення до духовного, оскільки не бачить там насолоди.

У „Передмові до ТЕС” написано, що якщо б винагорода і покарання були б відкриті таким чином, що той, хто їсть заборонене, одразу вдавився б, хто б їв заборонене? І навпаки, якщо під час надягання цицит відчував би величезну насолоду, то ніколи б його не знімав. Тому, якщо б відчули насолоду у духовному, одразу б захотіли її для себе.

У егоїзму існує тільки один закон: „Менше працювати, більше отримувати”, крім цього він нічого не знає. Що ж можна зробити, якщо нічого не бачимо і не отримуємо? Те, що Творець каже нам: „Я віддаю безкорисливо, і ви також віддавайте безкорисливо”.

Ми повинні досягти такої ж ступіні, віддавати безо всілякої винагороди. Тому відбувся тікун, щоб ми нічого не бачили і не „вкрали”. Написано у Гмарі (трактат „Санхедрін”): „Адам аРішон крадієм був”. Крадій, тому що виносить з володінь Єдиного у свої володіння. А на початку існувало тільки володіння Єдиного, тобто все, що Адам аРішон робив, було заради віддачі, і нічого заради власної користі. Але побачивши величезне світло, не зміг отримати з наміром заради віддачі і отримав його заради себе, це називається, що виносить з володінь Єдиного у свої володіння, тому називається „крадій”.

Щоб цього більше не сталося, відбулося виправлення у душах, тому нічого не бачать. Людина не повинна просити осягнення духовних висот, а тільки келім, щоб бачити.

Для того, щоб назвати парцуф, не обов’язково говорити, що відбувається зівуг на таку-то бхіну, достатньо навести його чисельне значення, гематрію, щоб знати, що він являє собою якісно. Юд-хей-вав-хей – це скелет будь-якого клі. Малхут Світу Нескінченності, і взагалі весь Всесвіт складається з цього скелету. Кількість жеж м’яса на цьому скелеті, тобто використання бажання з правильним наміром, дорівнює світлу, яке отримує парцуф, і числове значення говорить і про кількість, і про якість цього світла у парцуфі.

Парцуф Гальгальта відповідає всій Малхут Світу Нескінченності і має найбільший екран у всьому Всесвіті. Якщо вона отримала максимум того, що могла отримати заради Творця, то хіба там є місце для ще якого-небудь парцуфу? Що може додати АБ до того, що Гальгальта ще не отримала? Виявляється, що АБ також відповідає усій Малхут Світу Нескінченності і що він може прийняти всередину світло, яке не змогла прийняти Гальгальта. Екран наступного парцуфу слабкіший, він взаємодіє зі світлом іншої якості, набагато меншої, ніж Гальгальта, саме тому АБ може отримати додаткову порцію світла. Взагалі, кожний наступний парцуф приймає світло все більш низької якості. Кожний новий парцуф – це зовсім новий стан. АБ черпає свої бажання з соф Гальгальти, тобто працює з такими бажаннями, з якими попередній парцуф працювати не зміг.

Коли у Світі Нескінченності Малхут відштовхує все світло, вона називається далет де авіют та далет де ітлабшут. Це говорить про те, що у ній залишилися решімот від усього світла Нескінченності. Гальгальта починає працювати з цими решімот, робить зівуг деакаа на далет/далет і отримує відповідне світло. Коли відбувається бітуш пнім у макіф, залишається далет де ітлабшут та гімел де авіют. Далет де авіют зникає тому, що парцуф приймає рішення більше з ним не працювати, сам анулює його.

Існує обернена залежність між світлом та клі. Чим клі менше, тим ближче воно за властивостями до світла. Припустимо я маю п’ять егоїстичних бажань: від найтоншого до найгрубішого. Моє найтонкіше бажання знаходиться ближче за всі до Творця, а найгрубіше – далі за всі. Малхут має п’ять бажань: шореш, алеф, бет, гімел, далет. Точніше це п’ять стадій розвитку одного й того самого бажання – бажання отримати. Шореш – це найтонше, найбільш піднесене бажання, а отже воно знаходиться найближче до Творця.

Але коли та сама малхут ставить над своїм егоїстичним бажанням екран, то закон, який говорить про те, що найтонкіше бажання знаходиться найближче до Творця, зберігається, крім того на нього накладається ще й намір отримувати заради Творця, і саме цей намір дає можливість отримати більше світла, ніж здавалося б належало такому маленькому бажанню. Малхут з масахом „притягує” світло, але отримує не вона, а кетер, тобто найтонша, найбільш піднесена частина клі.

Основними елементами усього Всесвіту являються: світло, що йде безпосередньо від Творця; бажання самонасолодитися, яке було створене Творцем (світлом); екран, який виник як реакція Творіння (бажання самонасолодитися) на отримане світло. Каббала вивчає ці елементи у різноманітних станах. Гармонійна відповідність між екраном, світлом та бажанням являється душею і саме вона диктує свої закони всім зовнішнім об’єктам – ангелам, левушім та матеріальним об’єктам.

Кожний парцуф з одного боку, наповнює Малхут Світу Нескінченності, з іншого боку, її найбільш центральну точку парцуфім затьмарюють від світла. А центральна точка – це ми. Таким чином, всі світи, всі парцуфім відносно нас являються затримуючими екранами.

З одного боку ми говоримо, що всі світи нібито були створені за принципом „згори вниз”, тобто коли людини ще не було. Світи – це міри приховання Творця. Гальгальта приховує нижчого від Творця на 20 відсотків. АБ бачить Творця тільки на 80 відсотків. Але для нього ці 80 відсотків - і є Творець, тобто 100 відсотків. І так далі, доки п’ять світів, що складаються з п’яти парцуфім, де кожний парцуф у свою чергу складається з п’яти сфірот, повністю не закриють від нас світло Творця 125-ма екранами. У наш світ світло взагалі не доходить. Тому ми знаходимося за екраном, не бачимо і не відчуваємо Творця.

З іншого боку, коли людина піднімається знизу нагору і доходить до рівню якого-небудь парцуфу, то вона ставить екран, що дорівнює екрану цього парцуфу, цим вона як раз і анулює приховання Творця на цьому рівні. Піднімаючись на наступну ступінь, людина знімає за допомогою свого екрану приховання цієї ступені, осягаючи Творця на цьому рівні і т.д. А коли вона знімає всі фільтри, то вона повністю осягає всі ступені, що відокремлюють нас від Творця. Світи створені для того, щоб навчити нас як вчиняти у кожній ситуації. Отже приховання Творця відбувається згори вниз, а розкриття – знизу нагору. Сходинки, якими піднімається душа, після цього ніби зникають.

Наступний парцуф знає про попередній і розуміє, що не може прийняти стільки ж світла, як попередній. Тим не менше, для того щоб забезпечити світлом нижній парцуф, кожний вищий парцуф повинен звернутися з проханням про світло, яке називається МАН, до свого верхнього парцуфу. Адже кожний новий парцуф – це принципово нове бажання, яке після ЦА ще ніколи не наповнювалося світлом, тому кожний новий парцуф веде до нового осягнення, набагато більшого за якістю та кількістю, ніж попереднє. Світло, яке отримує кожний наступний парцуф, приходить до нього через попередній парцуф, при цьому всі парцуфім, через які воно проходить отримують свою частку, яка незрівнянно перевищує ту порцію світла, яку отримає останній у цьому ланцюжку. Тільки Гальгальта отримує світло безпосередньо зі Світу Нескінченності.

Будь-які наші дії засновані на наших бажаннях. Розум при цьому грає лише допоміжну роль. Розум усвідомлює тільки те, що входить до відчуттів, він ніби прораховує, аналізує їх. Чим відчуття ширші, глибші, тим більший розум потрібно для їх переробки.

Якщо взяти людину, яка займається Каббалою і виконує яку-небудь внутрішню роботу, то чим глибша ця робота, тим розум повинен бути гнучкіший, точніший, щоб чіткіше диференціювати, аналізувати свої відчуття і робити відповідні висновки. Але розум завжди залишається лише допоміжним інструментом бажання. Розум потрібен лише для досягнення бажаного. Всі ми бажаємо насолодитися, і розум допомагає нам досягти цього. Якщо людина бажає насолодитися науковими пошуками, то розум допомагає їй саме у цьому напрямку. А людина гадає, що вона живе тільки розумом, і тому вона вища за решту істот. А насправді вона така сама тварина, як і решта.

42)Вияснимо тепер сенс послідовного опускання ступіней під час розповсюдження парцуфім одне за одним у результаті бітуш ор макіф та ор пнімі, який керує у кожному парцуфі і сприяє втраті останньої бхіни де решімо де авіют, яка знаходиться там.

Решімот, які залишаються після потоншання масаху, поділяються на два види: решімо де авіют та решімо де ітлабшут. Так, після послаблення масаху парцуфу Гальгальта залишилося решімо де авіют бхінат гімел, а решімо де ітлабшут бхінат далет не змінилося.

Решімо де ітлабшут – це дуже тонка частина решімо, яка не має авіюту, достатнього для зівугу де акаа зі світлом. Подібно до Гальгальти, будь-який парцуф при послабленні масаху втрачає тільки останнє решімо де авіют, але не решімо де ітлабшут.

Ми вчили, що існує обернена залежність між світлом і судиною, і є ту два правила:

1. „Лефум цаара – агра”, тобто винагорода по заслугах (стражданнях), тобто величина світла, що відкривається людині, залежить від величини прикладених зусиль.
2. Світло хоче увійти у найсвітліше клі. Світлим називається клі, яке не бажає нічого отримувати, грубе клі – бажає взяти.

Приклад: під час молитви людині, яка укутана талітом, увінчана тфіліном, легше працювати з наміром заради віддачі, вона нічого не хоче отримувати, а тільки виконати Заповідь. Однак під час навчання важче прикласти намір заради віддачі, і ще тяжче це зробити за сімейною трапезою, і тим більше дуже тяжко прикласти намір заради віддачі під час роботи.

Але згідно з першим правилом, наскільки більші перешкоди зможе вона подолати, настільки більше світло вона отримає. Тому якщо людина може займатися бізнесом з наміром заради Творця, то безперечно вона достойна високої ступені. Про таку людину ми говоримо: „Яка ж глибина його навчання і яка сила його молитви!”.

З цього випливає друге правило: вища ступінь відповідає більш світлим келім, не дивлячись на те, що там легше намірюватися заради Творця. З іншого боку, висота ступені обумовлюється її найбільш виправленою властивістю, і через неї проходить світло на нижню ступінь.

Отже, решімо де авіют – це нестача, бажання отримати. Але не можна забувати, що у духовному, говорячи про бажання отримувати, мають на увазі бажання з масахом. Тому решімо де авіют означає, що залишився в нього спогад, скільки він може отримати заради віддачі, тобто попередня сила опору в нього зникла, але найбільш світле його клі, клі кетер, не може зникнути під дією навколишнього світла, оскільки воно немає авіюту. Тому в нього залишилося решімо від світла, яке було у ньому, яке й називається решімо де ітлабшут.

Від присутності світла завжди залишається решімо. Необхідно вияснити два поняття: 1) Світло приходить з боку того, хто дає. 2) Авіют і масах – з боку того, хто отримує. Те, що приходить з боку того, хто дає, залишає спогади, а те, що з боку того, хто отримує – зустрічає опір і зникає.

Барух Ашлаг наводить такий приклад: „Потрапив я одного разу у місце відпочинку старців, дивлюся, всі сидять і дрімають, не звертаючи ні на що уваги. Сказано про це: „Дні, в яких немає пристрасті”.Я наблизився до одного з них і почав з ним розмовляти, спочатку спитав, звідки він, потім – чим заробляв на життя, і так розговорив його, доки він не почав розповідати про свої минулі заняття.

Поступово він розпалювався і наповнювався життям все більше й більше, згадуючи про бувалі досягнення і різноманітні події, які він пережив, тобто на мові Каббали прокинулися у ньому решімот минулих задоволень. Під кінець я спитав його: „Чи хотілося б тобі повернутися до всього цього – знову їздити по містах і торгувати, як раніше?” В ту саму мить згасли його очі, тому що згадав про теперішнє, що немає в нього вже тих сил.”

Ми бачимо, що решімо від насолоди залишилося у людини, але сил вже немає. Висновок: авіют зник у нього, тобто не може прийняти заради віддачі, але решімо де ітлабшут – спогад, як насолода облачалася у клі-бажання, залишилося, але повернутися до бувалих насолод вже не може, тому що немає в нього на це екрану.

43)Зникнення решімо де ітлабшут у кожній останній ступені, яка залишається у масаху, призводить до утворення двох ступіней: захар та некева („чоловіче” та „жіноче” начала) у рош кожного парцуфу, починаючи з АБ де АК, а також у САГ, МА, БОН і у всіх парцуфім світу Ацилут.

У екрані парцуфу АБ є решімо де авіют бхіни гімел, яке піднімає десять сфірот відбитого світла тільки до рівню хохма, але решімо де ітлабшут бхіни далет, яке залишилося там, не здатне на зівуг з вищим світлом по причині свого закут (відсутність бажання отримувати, але наявність бажання бути схожим на Творця), включаючи у себе решімо де авіют і стаючи з ним одним загальним решімо, отримує тепер силу виконати зівуг з вищим світлом.

Тоді відбувається зівуг де акаа з ор еліон, і в результаті з’являється парцуф, чий рівень наближається до рівню кетер, оскільки присутнє у ньому решімо де ітлабшут бхіни далет. І це злиття називається включенням некева у захар, т.я. решімо де авіют бхіни гімел називається „некева”, оскільки визначається властивістю авіют (відчуття бажання отримувати), а решімо де ітлабшут бхіни далет називається „захар”, тому що відповідає більш високому стану і не має авіюту.

Решімо де захар саме не може зробити зівугу. Зівуг де некева – це той зівуг, який визначає рівень парцуфу, що народжується, кількість та якість світла, яке насправді увійде всередину парцуфу.

Зівуг де захар дає парцуфу, що народжується, за рахунок спогадів про свій попередній стан, тобто попередній парцуф деяке додаткове, неосновне світіння. Така взаємодія захару і некева починається з парцуфу АБ. Тому починаючи з нього всі парцуфім мають дві голови (рошім) і два зівуги.

Є правило: верхня ступінь відносно нижньої називається досконалість (шлемут). Досконалістю називається захар, тому що це – решімо від світла і немає в ньому ніякого недоліку.

44)Існує також включення некева у захар. Це значить, що решімо ітлабшут об’єднується з решімо авіют. У цьому випадку відбувається зівуг тільки на рівень некева, тобто на бхіна гімел (хохма), яка називається АВАЯ (йуд-хей-вав-хей, невимовне чотирибуквене Ім’я Творця) де АБ.

Існують „верхній” та „нижній” зівугім. Верхній зівуг відповідає включенню некева у захар. В результаті цього зівугу виникає парцуф, чий рівень наближається до рівню кетер. Нижній зівуг відповідає включенню захар у некева. Цей зівуг призводить до створення парцуфу, чий рівень тільки хохмою. Авіют, що відповідає рівню захар, не являється його власною, як вже було сказано, вона була здобута ним в результаті „включення”, взаємодії з некейвою.

Тому цей авіют достатній тільки на створення десяти сфірот знизу нагору, що й називається рош, але не на поширення згори вниз, що утворює гуф – справжні судини. Гуф парцуфу утворюється тільки за допомогою рівню некейви, яка має власну авіют. Тому ми називаємо парцуф згідно з рівнем некейви, у даному випадку – АБ. Головною частиною парцуфу являється гуф, тобто та його частина, де відбувається отримання світла у судини.

45)Подібно до того, як виникли два рівні, захар і некева, у рош парцуфу АБ, ці рівні виникають і у парцуфі САГ. З тією тільки різницею, що там рівень захар – це приблизно хохма, тому що він виникає в результаті зівугу на включення у решімо гімел де ітлабшут (хохма) авіют бет (біна). А рівень некева у САГ – це чиста біна, яка має авіют бет.

У випадку з САГ парцуф також називається згідно з рівнем некейви, тобто „біна”, оскільки рівень захар має тільки рош без гуф. Захар парцуфу МА світу АК має рівень, що наближається до біни і називається ІШСУТ, тому що він виникає в результаті взаємодії решімо бет де ітлабшут і решімо алеф де авіют. Некева цього парцуфу має рівень ЗА, так як вона має тільки алеф де авіют. За таким самим принципом влаштована і решта парцуфім світу АК.

ВАК де біна називається ІШСУТ, а ГАР де біна називається вищі АВІ.