50)Як
вже було сказано, у кожному парцуфі є дві малхут: малхут,
що робить зівуг, та малхут, що обмежує входження світла.
У результаті зівугу де акаа, який відбувається на масаху
першої малхут, з’являються десять сфірот ор хозер, які піднімаються
нагору від цього масаху і одягаються на вище світло, поділяють
його на десять сфірот, утворюючи цим десять сфірот де рош,
тобто винятково корені.
Потім ця малхут розширюється на свої
десять сфірот вниз від масаху, поширюючись на десять сфірот
де гуф у завершені келім. Десять сфірот де гуф поділяються
на дві частини: тох і соф. Місце знаходження десяти сфірот
де тох від пе до табуру, де світла одягаються у келім. А
від табуру і нижче до сіюм реглав – місце знаходження десяти
сфірот де соф і сіюм.
Це значить, що малхут у цьому місці
обмежує отримання світла, досягнувши максимуму, який відповідає
дані величині масаху, після цього вона взагалі не може отримати
світло. Ця стадія називається кінець пальців ніг парцуфу.
Звідти і нижче знаходиться порожній простір без світла.
Обидва види десяти сфірот тох і соф сходять з десяти сфірот
де рош, і обидва включені у малхут, яка робить зівуг, так
як у ній є сила одягання ор хозер на ор еліон.
Там також є сила масаху, яка не дає
світлу увійти у малхут, а піднімає ор хозер нагору. І дві
ці сили у голові тільки корені, зародки келім. Але потім
приходить у дію перша сила одягання від пе до табуру у тох
парцуфу, а друга сила, яка обмежує отримання світла, приходить
у дію в десяти сфірот де соф і сіюм від табуру та нижче
до закінчення пальців ніг парцуфу.
Якщо розглядати весь парцуф, тобто
рош, тох та соф як одне ціле, як загальні десять сфірот,
то виходить, що рош відповідає сфірот кетер, хохма й біна
– КАХАБ, Гімел рішонот, ГАР (за іншим поділом – ХАБАД: хохма,
біна і даат); тох, тобто простір від пе до табуру відповідає
сфірот хесед, гвура, тіферет (ХАГАТ); а соф, тобто простір
від табуру й нижче відповідає сфірот нецах, ход, єсод, малхут
(НеХІМ).
Як вже було сказано, наука Каббала займається
тим, що оперує за допомогою своєї особливої мови: мови формул,
визначень, позначень, графіків. Світло – це відчуття вищої
насолоди. Потім це відчуття градуюється на різноманітні
частини за кількістю та якістю. Звідси п’ять видів світел
НАРАНХАЙ, кожне з яких у свою чергу поділяється ще й на
свої п’ять світел.
Кожне з них залежить від того, у якому
відчутті воно сприймається, у якому бажанні, якої властивості
та якості це бажання, якого напрямку, які його відбірні
здатності. Далі говориться про зв’язок властивостей отримувача,
клі, сенсора та тієї чуттєвої інформації, яку він відчуває.
Або, інакше кажучи, вся чуттєва інформація перекладається
на суто наукову основу, за допомогою якої і можна описати
ці почуття.
Тому ні психологія, ні психіатрія не можуть
проградуювати це все, тому що в них відсутній цей самий
математичний апарат. Кожна людина у даній ситуації реагує
по-своєму, немає якого-небудь єдиного підходу. А у Каббалі
бажання, яке створене Творцем, повністю розкривається, всьому
дається найточніше визначення та опис, дається універсальний
метод визначення усього Всесвіту.
Коли людина знаходиться на деякому певному
рівні, вона може вимірювати свої дії за кількістю та якістю
відносно того, хто вже був на цьому рівні і описав його.
Кожна частинка Всесвіту включає в себе
у деякій сфірі чию-небудь іншу частинку. Тому кожна людина
у якомусь своєму окремому почутті може відчути іншу людину,
тобто включити її у себе, або сама включитися у неї.
Бажання, бхіна далет, знаходиться від
пе до сіюму, тобто це тох та соф (гуф). В залежності від
свого екрану вона поділяє себе на дві частини. Але спочатку
вона відштовхує все світло і говорить, що ні у одне зі своїх
бажань вона не хоче його приймати. В цей час у малхут поширюється
ор хасадім. Потім у ній поширюється бажання отримати деяку
частину світла заради Творця. Що значить отримання заради
Творця? Наведемо приклад з нашого світу, припустимо, є людина,
якій ти бажаєш зробити що-небудь приємне. Якщо вона довідається,
що ти щось зробив заради неї, то тобі від цього буде певна
вигода.
У духовному ж світі, ні я сам, ні той,
кому я бажаю зробити приємне, не повинні знати про це. Припустимо,
людина раніше хотіла увібрати у себе все, потім вона нічого
не хоче отримувати для себе, потім у ній народжується бажання
все віддати іншому, щоб зробити йому приємне, ця стадія
називається бхінат біна. Коли людина знаходиться у цьому
стані у неї входить ор хасадім – насолода від віддачі.
Але той, кому людина хоче зробити приємне,
говорить: „Якщо ти насправді бажаєш завдати мені задоволення,
отримуй”. Тепер ти повинен діяти ніби всупереч до свого
попереднього бажання віддавати йому і почати отримувати
заради нього. А зробити це дуже складно. Ти не можеш одразу
все своє бажання віддавати використати на отримання заради
іншого.
Дуже важко отримувати заради когось. Ти
повинен зараз діяти у напрямку свого первинного егоїзму,
тобто отримувати, але з наміром, оберненим до егоїстичного
– отримувати заради того, хто дає. Тому отримувати заради
того, хто дає, можна тільки поступово. Ми бачимо це на прикладі
Гальгальти, яка прийняла тільки у тох, а соф залишився порожнім,
і там розповсюдилося світло хасадім. „Халаль пануй” – це
ті егоїстичні бажання, на які немає екрану. Але проявляться
вони тільки після руйнування келім.
Гальгальта діє за законом ЦА. Далі ми
будемо вивчати будову парцуфім за законом ЦБ (Цимцум Бет).
Всі елементи, які створюються там, відобразяться на будові
людської душі.
51)Ще
необхідно знати про те, що ЦА був виключно на ор хохма,
який знаходився у клі, бажанні отримати, яке закінчується
у бхіні далет. Саме на цю бхіну був зроблений цимцум і створений
масах. Але на ор хасадім не було ніякого цимцуму, тому що
його клі – це бажання віддавати, у якому немає ніякого авіюту
і відмінності властивостей від Творця і яке не потребує
виправлення.
Як вже було сказано, світло Творця
єдине, ор хохма та ор хасадім нерозривно пов’язані у ньому
разом і разом розповсюджуються, наповнюючи келім. Це клі
в залежності від своїх внутрішніх властивостей виділяє у
світлі ті чи інші види задоволення – ор хохма (задоволення
від прямого отримання світла) та ор хасадім (задоволення
від схожості внутрішніх властивостей клі з властивостями
Творця).
Тому, коли світло після ЦА покидає
келім, то ор хасадім припиняє поширюватися у малхут так
само, як і ор хохма, хоча на ор хасадім і не було Цимцуму.
Якщо б ор хасадім зміг увійти у малхут, яка обмежує світло
хохма, то відбулося б розбиття у ній вищого світла, оскільки
ор хасадім вимушений був би зовсім відокремитися від ор
хохма. Але так як це неможливо, то малхут, яка обмежує світло,
залишилася повністю порожньою, навіть від світла хасадім.
Віддавати можна нескінченно, на це немає
заборони. Всі закони, верх, низ, все, що тільки було створено
у Малхут Світу Нескінченності, побудовано на обмеженнях
на бажання отримувати. Якщо у людині з’являється сильне
бажання віддавати, і воно буде сильним та істинним, то людина
почує від Творця: „Якщо ти справді хочеш віддавати, то отримай!.
Це і буде мірою віддачі. А віддавати насправді людині нічого,
оскільки вона являється не генератором світла, а лише його
джерелом. „Віддавати” можна тільки свій намір, а за дією
можна або отримувати, або не отримувати, не більше того.
Істинним природним бажанням людини являється
отримання. Подивіться на маленьку дитину – це чистий егоїзм
у дії. З цим ми народжуємося. Я можу у нашому світі цим
бажанням не користуватися. Мені кортить що-небудь зробити
або отримати, а я себе обмежу, не скористаюся цим. Для того,
щоб це втілити, я повинен уявити собі більшу користь від
того, що я утримаюся, ніж від втілення свого бажання. Тут
просто відбувається процес купівлі-продажу. Якщо я вигадаю
собі хорошу користь від обмеження, то я зможу працювати
зі своїм егоїстичним бажанням.
Припустимо, на столі лежать гроші, які
я хочу вкрасти. Тоді я чітко повинен уявити собі, що крадіжка
може привести мене до тюрми, і я на цьому тільки програю.
Значить, не варто. У всьому є чітка оцінка плюс-мінус. Це
у нашому світі. Тут і отримання, і віддача все одно егоїстичні.
Просто ти робиш те, що тобі вигідно у даній ситуації.
У духовному можна бути тільки під впливом
вищого світла, яке, надходячи, змінює твою істинну природну
властивість отримувати. Воно дає тобі екран. Ми не можемо
зрозуміти, що це таке. Але за його допомогою ми перестаємо
думати про те, як наповнити свій егоїзм. Перше виправлення
полягає у тому, що ти здобуваєш силу не бажати наповнити
себе. Якщо ти можеш виконати таку умову, то воно називається
ЦА. Ти бачиш, що отримувати заради отримання для тебе шкідливо.
Потім, тобі дають сильніше бажання – отримувати,
віддаючи Творцю. Звідки воно виникає?
Ти починаєш бачити, що є щось таке, що
називається Творцем, що Він такий великий, величний, що
включає тебе у себе. Це почуття охвачує тебе настільки,
що ти бажаєш віддавати йому, це значить, що у тебе виникає
екран на егоїстичні бажання. Коли з’являється екран на бхіну
шореш, алеф та бет, бажання ще невелике, але коли є екран
на бхіну гімел та далет, коли ти увесь – бажання віддавати,
бажання величезне, але що ти можеш віддати?
І тут Творець говорить тобі, що тільки
отримуючи Його світло і насолоджуючись ним, ти можеш ніби
віддати Йому. І ти починаєш отримувати, змінивши намір з
отримувати заради себе на намір отримувати заради Творця.
А кінець виправлення настає тоді, коли все своє егоїстичне
бажання ти виправляєш з наміром заради Творця, і отримуєш
все Його світло.
Бажання отримувати заради Творця вже не
являється егоїстичним, тому що воно вже пройшло декілька
фаз виправлення. Спочатку від бажання отримати заради себе
до бажання не отримувати взагалі. Потім з’являється бажання
все віддати Творцю, і, нарешті, все отримати від Творця,
але з наміром віддавати Йому.
52)Тепер
ми зможемо порозуміти, що таке десять сфірот від табуру
та нижче. Було б неправильно сказати, що там є тільки ор
хасадім взагалі без ор хохма, оскільки ор хасадім не може
відокремитися повністю від ор хохма, там обов’язково повинна
бути невелика підсвітка ор хохма, яка називається ВАК блі
рош, що означає 7 кінців без голови. У будь-якому парцуфі
є 10 сфірот: ГАР – це кетер, хохма, біна, в них є ор хохма
у всій своїй величі. А хесед, гвура, тіферет, нецах, ход,
єсод, малхут – це ВАК, у якому є ор хасадім і трохи ор хохма.
Десята сфіра малхут залишається ненаповненою світлом.
53)А
зараз вияснимо порядок одягання парцуфім Гальгальта, АБ,
САГ, одне на одного. Відомо, що кожний наступний парцуф
виходить з масаху де гуф попереднього парцуфу після того,
як він втратив свою авіют, піднявся нагору і злився за властивостями
з масах де рош. Зівуг де акаа на цьому екрані відбувається
на два види решімот, які залишилися у масаху де гуф попереднього
парцуфу: авіют та ітлабшут.
Новий парцуф, який виходить з рош
попереднього парцуфу, опускається у його гуф і одягається
на нього, тобто на місце його кореню – масаху де гуф. У
дійсності, масах нового парцуфу та малхут, яка робить зівуг,
повинні були б опуститися на місце табуру попереднього парцуфу,
оскільки там знаходиться корінь нового парцуфу і місце його
закріплення.
Однак, внаслідок бітуш ор макіф та
пнімі остання бхіна де авіют була втрачена масахом попереднього
парцуфу, отже, у масаху залишилася тільки бхіна гімел де
авіют, яка називається хазе, тому масах і малхут нового
парцуфу немає ніякого кореню і зачіпки у табурі попереднього
парцуфу, а тільки у його хазе, де він прикріплений, як гілка
до свого кореню.
Ми вивчаємо, як створювався весь Всесвіт,
який складається з п’яти світів. Ми вивчаємо те, що передувало
створенню нашого Всесвіту, людини, вивчаємо, яким чином
вищі сили поступово трансформувалися, послаблювалися, розділялися,
погіршувалися за якістю та величиною, щоб потім створити
все це, причому так, щоб Творіння, тісно взаємодіючи з цими
вищими силами, змогло потім дійти до найдосконалішого стану,
як Творець. Необхідно було створити таку взаємодію усіх
сил, яка б поступово, у певному порядку, взаємоузгоджено
впливала б на все Творіння так, щоб всі елементи творіння
піднялися б до найвищого духовного рівню.
По суті, увесь всесвіт – це оболонка,
що з одного боку відокремлює, а з іншого боку з’єднує Творця
і Творіння. Для створення цієї оболонки потрібна була величезна
кількість ступіней, на яких моделювалося майбутнє Творіння,
відповідно до властивостей кожної такої ступені. Для цього
потрібно було у кожну таку ступінь закласти повну відповідність
з Творінням. Зараз ми якраз приступаємо до вивчення того,
яким чином вища система (Творець) створює у собі подобу
нижчої системи.
54)Тому
масах нового парцуфу (АБ) опускається у хазе попереднього
парцуфу (Гальгальта) і за допомогою зівуг де акаа з вищим
світлом створює десять сфірот голови від хазе і вище – до
пе попереднього парцуфу, де знаходиться його малхут де рош.
Нижній парцуф не здатен одягти десять сфірот голови вищого
парцуфу, тому що народжується з масаху де гуф вищого парцуфу,
а не з його голови.
Кожний наступний парцуф може осягнути
тільки гуф попереднього парцуфу, свій корінь, а не його
рош – розрахунки, думки та розум попереднього. А потім екран
створює десять сфірот де гуф нового парцуфу згори вниз від
хазе до табуру попереднього, а від табуру і нижче знаходяться
десять сфірот де сіюм попереднього парцуфу, тобто бхіна
далет, з якою новий парцуф працювати не може, тому що втратив
останню бхіну своєї авіют під час послаблення сили екрану.
Отже, рош, тох та соф парцуфу АБ знаходяться
від пе Гальгальти до її табуру таким чином, що хазе Гальгальти
являється пе де АБ, тобто малхут, яка робить зівуг, а табур
Гальгальти – це сіюм де АБ і обмежуюча малхут.
55)Порядок
створення парцуфу АБ з парцуфу Гальгальта поширюється і
на утворення решти парцуфім аж до найнижчої сфіри світу
Асія і полягає у тому, що кожний наступний парцуф виходить
з масаху де гуф попереднього після того, як масах, послаблюючись,
піднімається нагору і зливається з масах малхут де рош попереднього
парцуфу, беручи з ним участь у загальному зівугу де акаа,
а потім опускається у хазе попереднього парцуфу, і там після
зівугу з вищим світло виходять десять сфірот де рош знизу
нагору, а також розповсюджуються згори униз у вигляді десяти
сфірот тох і соф де гуф, утворюючи парцуф АБ світу Адам
Кадмон.
|