Цимцум Бет, що називається
Цимцум НеХІ де АК
(пп.56-64)

56)Отже, ми вияснили сенс ЦА, який відбувся на бхіну далет – клі малхут, яка припинила приймати вище світло. Також ми говорили про те, що таке масах і його зівуг де акаа з вищим світлом, який піднімає ор хозер, що виконує роль нової судини отримання замість бхіни далет. Потім ми говорили про послаблення масаху де гуф в результаті співударяння ор макіф та ор пнімі.

Ці процеси ведуть до утворення таамім, некудот, тагін та отіот де гуф у кожному парцуфі, підйому масаху у пе де рош, включення його у зівуг де акаа з вищим світлом, в результаті чого народжується другий парцуф, більш низький на одну ступінь в порівнянні з попереднім, і подальше створення за таким самим принципом третього парцуфу. Ці парцуфім світу АК називаються Гальгальта, АБ, САГ, причому кожний наступний з них одягається на попередній від пе де рош і нижче.

57)І знай, що у цих трьох парцуфім немає ще навіть натяку на створення чотирьох світів АБЄА, для них ще навіть не було місця, тому що Гальгальта світу АК доходила до точки нашого світу. Ще не розкрився корінь бажаного виправлення, по причині якого і був зроблений ЦА, щоб надати можливість бхіні далет приймати вище світло, а потім створити з неї людину, яка за допомогою виконання Тори та Заповідей заради Творця, змогла б змінити отримання на віддачу. Тоді бхіна далет зможе знову стати судиною отримання для вищого світла, а також злитися з ним у властивостях воєдино.

Однак у світі АК ще не розкрився навіть корінь такого виправлення. Для цього необхідно, щоб людина складалася не тільки з бхіни далет, тобто бажання отримувати, але також зі властивостей, які відносяться до перших дев’яти сфірот, тобто з бажання віддавати, для того, щоб у ній з’явилася можливість робити добрі справи, тобто віддавати.

Якщо б людина виникла зі стану, у якому знаходились парцуфім де АК, то вона була б зовсім без світла, тому що бхіна далет, що являється коренем духовного тіла людини, повністю знаходилася нижче від сіюму світу АК у абсолютній темряві і була повністю протилежною до світла за своїми властивостями.

І якщо б людина була створена з такого „матеріалу”, то вона ніколи не змогла б виправитися по причині відсутності у ній навіть іскри бажання віддавати і вважалася б твариною, яка живе тільки для себе. Подібно до грішників, які застрягли у бажанні все отримувати заради себе, навіть роблячи добрі справи, і тому вони називаються мертвими ще при житті.

Творець створив одне єдине творіння – бхіну далет, бажання отримувати, егоїзм, людину, малхут. Бхіна далет, отримавши у себе все світло, побачила, що позбавлена всього. У духовному світі таке пряме отримання світла являється причиною смерті. Порозумівши це вона забажала стати подібною до Творця, і припинила приймати світло, зробивши цимцум. Цим самим вона ще не уподібнилася до Творця, але перестала бути протилежною до нього за своїми властивостями.

Творець наділив перші чотири стадії розвитку малхут своїми властивостями. Але сама малхут вже не являється його властивістю, тому саме вона називається творінням, бажанням отримати.
Як зробити малхут подібною до Творця? Для цього вона повинна отримувати, але заради Творця. Якщо малхут бачить, що своїм отриманням вона завдає насолоди Творцю, то вона повинна почати отримувати, щоб завдати Йому насолоди.

Звідки малхут може отримати такі альтруїстичні властивості? Від біни, тому що біна – це бажання віддавати. Для цього потрібно змішати бажання біни нічого не отримувати заради Творця і бажання малхут все отримувати заради себе. Якщо б це було можливо зробити, то можна було б придати малхут намір отримувати заради Творця. Бажання ж змінити неможливо, воно залишається, як все, що створено, це наша природа, і змінам вона не піддається.

Якщо вдасться придати малхут такий намір, вона зможе отримати все світло Творця і прийти до гмар тікун. Як можна наблизити і змішати дві протилежні властивості? Потрібно зробити щось таке, щоб між ними було що-небудь спільне. Для цього потрібно розбити і біну, й малхут, тобто і бажання віддавати, і бажання отримувати, а отримані уламки ретельно змішати між собою, так, щоб у кожному духовному об’єкті, який виник після такого розбиття, були б присутні обидва ці бажання.

Для цього потрібно „зіпсувати” якусь властивість біни, щоб вона яким-небудь чином стала подібною до малхут. Тобто потрібно намір біни віддавати заради Творця „зіпсувати”, перетворити його, скажімо, на бажання віддавати заради отримання. Тоді вона за своїми намірами стане подібною до малхут, хоча й біна нічого не отримує, а малхут бажає отримати все. Отже, біна „зіпсувала” свій намір і також стала егоїстичною, як і малхут. Тепер необхідно впровадити властивість біни у саму малхут.

Робиться це за допомогою ударного проникнення, вибуху, який змішає їх властивості настільки, що неможливо буде відокремити їх. Якщо нам вдасться це зробити, то цю загальну масу можна буде опромінювати вищим світло до тих пір, доки біна не здобуде свій попередній намір заради Творця. Тоді малхут у загальній масі здобуде також намір отримувати заради Творця.

У світі Адам Кадмон парцуф Гальгальта – це кетер, АБ – хохма, САГ – біна. Слід відмітити, що все, що знаходиться у соф Гальгальти, тобто під її табуром – це, по суті, малхут. Тому для того, щоб біну змішати з малхут її необхідно опустити під табур Гальгальти.

Малхут проходить три стани: перший, коли вона все отримувала до ЦА, потім стан виправлення і знову стан отримання, але вже заради Творця. Увесь цей час малхут не змінювала своєї дії ні до ЦА, ні після нього. Виправлення полягало лише у зміненні наміру отримувати заради себе на намір отримувати заради Творця. Для цього і створений увесь Всесвіт. І цей намір отримувати заради Творця вона отримує від біни.

Малхут Світу Нескінченності, змішана з біною, називається Адам, людина. Вся система світів, увесь Всесвіт тільки і напрямлені на змінення наміру малхут. Отримання заради Творця й називається Каббалою.

58)Спочатку задумом Творця було створити світ наділеним властивостями „дін” (суду). Це значить, що якщо хто-небудь створений з „матеріалу”, взятого з перших дев’яти сфірот, то він буде мати тільки бажання віддавати, а якщо хтось створений з „матеріалу”, взятого з-під табуру, то він буде мати тільки бажання отримувати.

Але потім Творець „побачив”, що світ не може існувати, і змішав бажання отримувати і віддавати. Що це значить? Творець не знав заздалегідь, що у цьому випадку світ не зможе існувати? Все, що було, є і буде, все, що створено і буде створюватися – увесь Всесвіт побудований за принципом „причина та наслідок”. Немає початку і кінця, а є тільки причина та наслідок.

І першою причиною світів, тобто парцуфім світу АК, які були створені раніше за всі світи, була властивість судини, тобто рішення малхут не приймати світло заради власного задоволення. Як вже було сказано, якби людина була створена з бхіни далет, малхут на цьому етапі, а саме малхут де малхут, далет де далет, тобто завершеного бажання отримувати, яке являється єдиним Творінням, все інше – це тільки перехід від Творця до творіння, то вона ніколи не змогла б виправити бажання отримувати на бажання отримувати заради віддачі.

Коли говорять, що Творець спочатку створив світ з властивостями суду – це значить, що Він спочатку створив світ (світ АК) чітко розмежованим на „віддаючі” судини і на судину отримання – малхут, причому всередині цієї малхут не було навіть іскри бажання віддавати, тобто вона взагалі не могла отримувати, не виконуючи цим Мети Творіння – завдати Йому насолоди. Для того, щоб малхут змогла отримувати з наміром не заради себе, Творець змішав бажання віддавати – біну з бажанням отримувати – малхут.

Для цього Він підняв малхут, у якій є сила обмеження (суд), у біну і змішував їх до тих пір, доки бхіна далет не включила до себе іскри бажання віддавати, які є в біні. Це дозволило людині, яка потім була створена з бхіни далет, також здобути іскри віддачі, щоб потім, займаючись добрими справами, вона змогла остаточно змінити свої властивості, тобто бажання отримувати на властивості, що відносяться до бажання віддавати, і надати цим можливість світу існувати.

Слід відмітити, що змішування біни та малхут – це надзвичайно складний процес, який відбувався у декілька етапів, які ми незабаром розглянемо. В кінцевому рахунку Творець „розбив” і біну, і малхут на безліч маленьких уламків, ретельно змішавши їх. Вийшло, що кожний осколок має як властивості біни, так і малхут. Цей уламок і є людська душа.

Наш світ – це духовна категорія, духовна властивість абсолютного егоїзму, який залишається повністю порожнім, не може нічого у себе отримати і відчуває себе абсолютно порожнім.

До тих пір, доки не утворилися душі і не впали у найнижчий стан, вважається, що все зроблено Творцем. Власне кажучи, словом „Творіння” можна назвати тільки людину, яка повністю відірвана від Творця.

Коли творіння наповнюється світлом, воно нічого не розуміє, воно осліплене, в нього не залишається свободи волі, все задане зсередини і ззовні. Тільки по мірі отримання масаху починає з’являтися свобода волі, тоді малхут сама починає підніматися знизу нагору до рівню Творця.

Всі парцуфім світу АК (Гальгальта, АБ, САГ, МА та БОН) закінчуються понад табуром Гальгальти. Як жеж ці парцуфім раптом можуть опуститися під табур Гальгальти? Опускання під табур парцуфу Некудот де САГ ще можна зрозуміти, тому що цей парцуф являє собою чисту Біну, яка нічого не бажає для себе.

На світло біни, ор хасадім, немає цимцуму, тому він може опускатися вниз, під табур. Некудот де САГ відчувають себе добре у будь-яких ситуаціях, у будь-яких місцях духовних просторів. Біна характеризується свободою вибору, поведінки, яка стоїть вище за будь-які обмеження. По мірі того, як душа здобуває властивості біни, вона стає все більше й більше вільною. САГ нічого не бажає отримати, навіть найбільше бажання – авіют далет, тому він міг опуститися під табур Гальгальти без обмежень.

У світ Некудім, який утворився під табуром Гальгальти, опускається і ор САГ, біна (хасадім), й ор АБ (хохма). Як це можливо? Для того, щоб виправити нижчі парцуфім, АБ може опускатися під табур, і тоді він уподібнюється за властивостями до нижчих парцуфім, хоча в нього й зовсім інша місія. На всі парцуфім потрібно дивитися, як на прояви Творця, який облачається у різноманітні одіяння, щоб діяти на душі, які з’являються після огріху парцуфу Адам.

Творець обмежує свої дії, щоб до кожного відноситися по різному з метою наблизити його до себе. Всі світи – це не творіння, а одіяння Творця, котрі такі у своїй силі та якості обмеження, що кожна душа отримує суто визначену підсвітку, щоб тягнутися до Творця, не гублячи при цьому свободи волі, можливість вибору, яку-небудь ілюзію власного вибору. Світи, як діафрагма в організмі, регулює наше просування вперед.

Всі світи і парцуфім – це неживі об’єкти, „роботи”. Вони не мають ніякої самостійності, ніякої свободи вибору. Тільки людина, тобто сплав малхут де малхут, сутності бажання отримувати з біною, з бажанням віддавати, являється єдиним Творінням.

Подібно до решти світів, АК має п’ять парцуфім. Ці парцуфім виникають в результаті одного й того самого процесу – послаблення масаху та його підйому нагору. Вищі парцуфім: кетер, хохма та біна керують нижніми. Вони являються прямими представниками Творця, Його бажаннями виконати Задум Творіння.

- Кетер (бхінат шореш) – це сама думка Творця створити творіння для їх насолодження.
- Хохма (бхінат алеф) – це те, чим Творець бажає насолодити творіння. Це і судина, і світло хохма у ній одночасно.
- Біна (бхіна бет) – це властивість самого Творця, бажання нічого не отримувати. Всі три верхні сфірот – це властивості Творця, якими Він створив творіння і заклав у нього два протилежних бажання: з одного боку – насолодитися, з іншого боку – віддавати. Ця дуальність повністю реалізується у бхіні далет.
- ЗА (гімел) та малхут (далет) являються вже не властивостями Творця, а наслідком з цих властивостей, тобто їх реалізацією.

У різних світах властивості Творця називаються по різному. У світі Некудім – це Кетер, Аба ве Іма. У світі Ацилут вони називаються Атік, Аріх Анпін, Аба ве Іма. Назви різні, але сенс один.

П'ять ступенів обов’язкові на всьому шляху створення творіння. Важливий кінцевий результат: як бхіна далет приходить до своєї досконалості. Як кожна з п’яти властивостей, яка у свою чергу також складається з п’яти, піднести до рівню досконалого? На кожну властивість душі є своя певна сила, яка тягне цю частинку нагору, виправляє її і доводить до повної досконалості.

Ми незабаром почнемо вивчати світ Некудім, який з’явився і розбився для того, щоб кожний такий „зіпсований” уламочок світла уподібнив себе до уламку душі, відповідав би їй для того, щоб знайти з нею загальні точки стику для майбутнього виправлення.

59) Взаємодія властивостей малхут і біни у парцуфі САГ викликала цимцум бет у світах нижче від нього, що характеризувалося появою нового закінчення на вище світло у місці знаходження біни. А малхут, яка обмежувала розповсюдження світла у кінці Гальгальти, на рівні її ніг, знаходячись трохи вище точки Цього світу, піднялася у біну де гуф парцуфу Некудот де САГ і обмежила розповсюдження світла верхньою половиною біни де гуф, яка називається тіферет.

Справді, Хесед, Гвура та Тіферет відповідають Кетеру, Хохмі та Біні де гуф, виходить, що Біна де гуф – це Тіферет. Малхут, яка була у пе де рош, піднялася у ніквей ейнаїм (зіниці), тобто на лінію, що відокремлює віддаючі судини (ГЕ) від судин отримання (АХАП) біни голови, і зробила там зівуг, необхідний для створення парцуфу МА де АК, який називається світ Некудім (або нижній МА).

Парцуф САГ має решімот гімел (3) де ітлабшут та бет (2) де авіют. Це значить, що, в принципі, САГ – це парцуф біна, який має всередині себе ор хасадім, це визначається основним решімо бет де авіют. Однак САГ має також ітлабшут гімел – спогад про попередній стан (парцуф АБ, парцуф хохма).

Тому всередині парцуфу САГ є невелике світіння світла хохма. Доки це світіння світла хохма знаходиться всередині САГ, він не може опуститися під табур. Взагалі, САГ до початку підйому екрану ще має деякі властивості парцуфу Хохма – „Хохма бе кірув”. В результаті підйому екрану і вигнання світла, викликаного зіткненням ор пнімі та ор макіф у САГ відбуваються радикальні зміни.

Як вже було сказано, кожний підйом екрану зі ступені на ступінь супроводжується проміжними зівугім де акаа, які призводять до утворення проміжних парцуфім, які називаються „некудот” (в даному випадку – Некудот де САГ). Так от вже перший підйом екрану (з малхут САГ до ЗА САГ), що приводить до вигнання світла єхіда де біна, викликає, природно, і вигнання світіння світла хохма, яке було викликано присутністю у САГ решімо де ітлабшут гімел.

В результаті цього „хохма бе кірув” зникає і САГ перетворюється на парцуф чистої біни, що має бет де авіют і бет де ітлабшут. Бет де ітлабшут і бет де авіют – чиста біна – можуть опуститися під табур. Тому Некудот де САГ безперешкодно опускаються під табур. Взагалі відбувається процес переходу від парцуфу САГ (гімел/бет) до МА (бет/алеф). Отже, Некудот де САГ, що мають решімот бет/бет це проміжний парцуф.

Біна, як і всі сфірот, у свою чергу складається з п’яти: кетер, хохма, біна, ЗА та малхут. ЗА являє собою перехідну стадію між верхніми трьома сфірот і судиною отримання – малхут. Це взагалі сукупна властивість як властивостей Творця, так і малхут. Він ніби поєднує їх між собою і тому складається з шести сфірот: хесед – це подоба кетер, гвура подібна до хохми, тіферет – до біни, нецах – це властивість власне ЗА, ход – це подоба малхут, а єсод – сума всіх властивостей.

Отже, тіферет у ЗА – це біна. Якщо ми розділимо її ще й поперек, то виявиться, що вона також складається з кетер, хохма, біна (КАХАБ), хесед, гвура, тіферет (ХАГАТ) та нецах, ход, єсод і малхут (НЕХІМ). Якщо цю сфіру тіферет розділити на третину і дві третини, то виявиться, що світло доходить тільки до верхньої третини тіферет, а нижче воно не поширюється. Місце, де відбувається відокремлення „віддаючих” судин від судин отримання, біни від малхут, називається парсою.

Бажання КАХАБ-ХАГАТ називаються „ГЕ” – альтруїстичні бажання. Бажання НЕХІМ, егоїстичні келім, називаються озен (нижня третина тіферет), нецах, ход, єсод – хотем, а малхут називається пе. А все разом це називається АХАП (озен, хотем, пе).

Зараз творіння може працювати лише з ГЕ, а з келім, у яких є домішок егоїзму (АХАП), воно працювати не може. Цимцум Бет являється джерелом наших душ. Тора, глава БЕРЕЙШИТ починається саме з цього моменту. З цього моменту ми починаємо потрохи говорити про людську душу, а до цього не було й кореню творіння. Для цього потрібно було спочатку зробити ЦА, потім опуститися до Некудот де САГ, зробити ЦБ, розбити всі хороші та погані властивості, змішати їх і починати будувати абсолютно нову систему, що складається з добра та зла, правої та лівої ліній, систем чистих та нечистих світів.

Ми говоримо про ЦБ. Малхут піднімається у біну. Підйом означає щось високе, духовне. Біна, властивості Творця, повинна спочатку опуститися до такого рівню, щоб урівнятися за властивостями з малхут, тобто „зіпсувати” себе настільки, щоб уподібнитися до властивості отримувати заради себе. Як це може відбутися?

Малхут розділяє біну на ГЕ та АХАП, стаючи між ними і впливає на нижню частину біни (ЗАТ де біна) так, що та стає за властивостями рівною до малхут, тобто бажаючою отримати. Верхня ж частина біни (ГАР) незмінно залишається альтруїстичною. Це й називається ЦБ. Творець свідомо „псує” біну, тобто свою властивість, щоб вона стала подібною до властивості отримувати, злилася з ним і поступово показувати їй, наскільки Його властивості кращі, і їх варто приймати, повільно рухаючись за Творцем нагору.

Над малхут є можливість вибору у прикладенні наміру заради віддачі, нижче рівню владування малхут немає такої можливості вибору. Знаходимо, якщо малхут піднялася у біну, починаючи з біни у вниз немає вибору, а всі бхінот, властивості, що знаходяться під біною, впали під владу егоїстичних бажань.

Розглянемо ще раз підйом малхут у біну в загальних рисах. Чи можливо, що у біни раптом виникло бажання отримувати? Спочатку вияснимо поняття „ тет рішонот”, дев’яти верхніх сфірот та малхут у загальному. Барух Ашлаг наводить такий приклад: людина має келім, які називаються очі, вуха, ніс, уста, у які облачаються зір, слух, нюх та мовлення. Звичайно ж, ці келім дуже важливі, адже якщо очі пошкоджені, людина не може бачити,якщо пошкоджені вуха – неможливо чути. Але іноді людина відмовляється від використання органів почуття. Коли це відбувається? Коли людина йде спати.

Виходить, коли людина бажає отримати насолоду через органи почуття, вона використовує їх, а коли хоче насолодитися відпочинком – відмовляється від них. Згідно з цим ми бачимо, що справжнє клі – це бажання отримати насолоду, а органи почуття не являються келім, вони тільки служать бажанню отримувати.

Дев’ять верхніх сфірот – це, згідно з нашим прикладом – зір, слух, нюх, мовлення – тобто світло й клі, і кожен вид світла облачається у відповідне йому клі, але келім перших дев’яти сфірот не являються справжніми келім, тому що клі – це бажання отримати насолоду, і воно знаходиться тільки у малхут, а ці келім необхідні тільки для облачання у них світел по прикладу зору, слуху і т.д. бажання отримати, яке називається „малхут”.

Тепер повернемося до питання підняття малхут у біну. Чи можливо, щоб вухо отримало бажання взяти? Все, про що ми тут говоримо, стосується того, що малхут отримує крізь перші дев’ять сфірот. Починаючи зі Другого Скорочення і далі, малхут осягає тільки половину сфіри біна й вище.

60)Цимцум Бет називається також Цимцум НеХІМ де АК (якщо розділити парцуф Гальгальта на десять сфірот, то виявиться, що рош – це КАХАБ, тох – це ХАГАТ, а соф - НЕХІМ), тому що Некудот де САГ, які закінчувалися там, де й парцуф Гальгальта, тобто вище точки нашого світу, зараз, при підйомі малхут у біну і одночасній їх дії, закінчуються під табуром Гальгальти у тіферет гуф Гальгальти, куди піднялася малхут, що обмежує поширення світла.

А під малхут утворився порожній простір абсолютно без світла на місці егоїстичних бажань НЕХІМ де САГ, які скоротилися і спорожніли від світла. АХАП де рош де САГ відокремилися від ГЕ і почали грати роль гуфу. Десять сфірот де рош піднімаються від ніквей ейнаїм (границя між ГАР де біна та ЗАТ де біна) і вище, а нижче утворився гуф, який може отримати тільки невелике світіння, що йде від голови.

Ці десять сфірот, які виникли в результаті зівугу де акаа, що відбувся у ніквей ейнаїм де САГ називаються десять сфірот світу Некудім, які опустилися вниз від ніквей ейнаїм і зайняли своє місце під табуром світу АК. Там вони розділилися на рош та гуф. Місце, нижче за яке ор хохма тепер не може поширюватися, називається парсою. Світ Некудім називається зовнішньою частиною. Внутрішні сфірот називаються парцуф МА та БОН світу АК.

Чому ж відбувся ЦБ? Справа в тому, що коли Некудот де САГ, які по суті являють собою ЗАТ де біна, тобто судини до яких звертаються з проханням про світло ЗА та малхут, і які готові передати це світло вниз, опустилися під табур, то там вони зустрілися з НЕХІМ Гальгальти – величезними бажаннями далет/гімел, які близькі за своїми властивостями до далет де далет, тобто Сутністю Творіння. Некудот де САГ перейняли бажання НЕХІМ Гальгальти.

Але вони не мали відповідного екрану, тому виникла імовірність того, що Некудот де САГ отримають світло заради власного задоволення. Для того, щоб запобігти цьому, малхут, яка зробила ЦА, піднялася у тіферет, тобто біну де гуф, відсікаючи цим судини отримання від судин, що віддають. Тепер Некудот де САГ не зможуть самонасолодитися. Це і є Цимцум Бет.

У Малхут Світу Нескінченності є десять сфірот КАХАБ, ХАГАТ та НЕХІМ. Після ЦА можна користуватися першими дев'ятьма сфірот і отримувати у них стільки світла заради Творця, скільки дозволяє сила екрану, і тільки малхут не може отримати пряме світло, а має тільки ор хозер (відбите світло).

Цимцум Бет накладає додаткові умови. Тепер взагалі не можна отримувати ор хохма, навіть заради Творця. Тепер можна тільки віддавати, отримуючи при цьому насолоду від схожості своїх властивостей з властивостями Творця, тобто ор хасадім. Якщо є заборона на якісь два-три бажання, то на них не робиться зівуг де акаа, вони не приймаються у розрахунок, ними не користуються.

Розглянемо ще раз взаємодію якостей суду та милосердя. При підйомі малхут у біну відбулося скорочення біни. Звідки нам відомо, що малхут отримала підсолодження, якості милосердя? Хіба метою цієї дії не являється те, щоб малхут – дін отримала якості милосердя, а не навпаки – біна, яка називається милосердя, здобула властивість суду?

Щоб відповісти на це питання, наведемо приклад, який показує, яким чином за допомогою ЦБ малхут отримала підсолодження.

Сказали мудреці: „Спочатку надумав Творець створити світ якістю суду, але побачив, що світ не може так існувати, і приєднав до якості суду якість милосердя.” Світом називається малхут, яка зробила на себе скорочення – прояв якості суду. Не дивлячись на це, у кожному парцуфі завжди є десять сфірот, хоча малхут парцуфу зробила на себе скорочення. Сама малхут ще не має повного парцуфу. Однак бажання Творця – щоб вона мала власний повний парцуф, що отримує у свої келім пряме світло, як і було до Скорочення.

Ми вчили, що місце, у якому відбувається це виправлення – це малхут де ЗА світу Ацилут, вона ж потім відокремлюється від ЗА і стає самостійним парцуфом – малхут світу Ацилут. У ЗА, як і у всіх парцуфім, відбувся підйом малхут у біна, тобто його малхут піднялася у його ЗА, що називається „хазе”. І сфірот від хазе вниз (НЕХІ) впали у владу малхут. Виходить, що завдяки підйому малхут у біна, ЗА скоротився, тобто не використовує всі десять сфірот, а тільки від хазе (біна де гуф).

Потім, завдяки зівугу АБ-САГ, відмінився ЦБ і малхут опустилася на своє місце. Тоді очистилися келім НеХІ, і ЗА знову може їх використовувати. Тут ми бачимо дещо зовсім нове! Оскільки у духовному нічого не зникає, знаходимо, що малхут поки-що стоїть нагорі і НеХІ знаходяться під її владою, однак зівуг АБ-САГ, анулюючи ЦБ, не опускає малхут.

Знаходимо, що малхут здобула келім де НеХІ завдяки гадлут де ЗА, включила їх у себе. Ці келім, що відносяться до прямого світла і називаються „іскри бажання віддати”, які ніяким чином не відносяться до малхут, впали у малхут – бажання отримати заради себе, і тепер, завдяки їм, вона може віддавати.

А ці НеХІ розділилися на дев’ять частин і приєдналися до малхут, яка знаходиться нагорі, утворюючи парцуф Малхут. Тепер ми бачимо, що якщо б не ЦБ, не було б у малхут ніякої можливості збудувати власний парцуф.

У голові робиться розрахунок, що тільки перші три сфіри – це судини, що віддають, і ними я можу користуватися, а нижче – судини, що отримують, і ними я не можу користуватися. Зівуг де акаа відбувається тільки від середини тіферет та вище. Аналогічна дія відбувається й у гуф: я можу користуватися сфірот від кетер й до середини тіферет. Решта бажань залишаються порожніми.

Це ЦБ. Він говорить, що ти можеш тільки віддавати заради Творця, а отримувати не можеш.

Масах у голові перейшов з пе у ніквей ейнаїм, тепер використовуються тільки судини, що віддають, які знаходяться вище за екран. На отримуючі бажання екрану немає, але є можливість обмежити ці бажання від отримання заради себе. Їх просто перекривають і говорять, що з ними не працюють, а працюють тільки з бажаннями, що віддають.

Стан парцуфу, коли він працює тільки з бажаннями, що віддають, називається катнут (маленький), тому що він використовує тільки судини, що віддають. А стан, коли він, здобуваючи антиегоїстичні сили, зможе отримувати світло у свої судини отримання,і працювати з усіма десятьма бажаннями, називається гадлут (великий).

Виникає питання: як жеж можна отримувати всередину десятого бажання – малхут? Адже цього не можна було робити навіть до ЦБ? Це можна робити за допомогою таких понять як „АХАП де алія” та „три лінії”. Але про це ми поговоримо пізніше.

Понад екраном знаходяться тільки судини, що віддають – ГЕ, а під екраном – судини отримання АХАП, з яким він не працює у катнуті. ГЕ де рош заповнює ГЕ де тох, а від АХАП де рош нічого не потрапляє у АХАП де тох.

Наше тіло влаштоване за образом та подобою духовного парцуфу, у ньому є розмежувальна лінія – діафрагма, яка відокремлює дихальну систему від травної. Дихальна система відповідає судинам, що віддають, а травна – судинам отримання.

Тому й буква алеф, перша буква алфавіту, складається з похилої риски – діафрагми, понад якою верхня буква юд – це ГЕ, а нижня буква юд – це АХАП. По суті, саме після ЦБ творіння здобуває більш визначену форму. Буква алеф тому й уособлює початок процесу.

Коли в людини з’являються які-небудь бажання, і вона вирішує, якими з них можна користуватися, а якими – ні, то це значить, що в неї утворюється екран, і вона знає, як з ним працювати. Що значить бажання віддавати, нічого не отримуючи? Це біна, бхіна бет. Вона говорить, що нічого не бажає отримувати, оскільки розуміє, що насолода віддаляє її від Творця.

Бажано нічого не отримувати і бути ближче до Нього. Вона отримує насолоду від віддачі. Ми можемо насолоджуватися або від отримання, або від віддачі, що насправді також являється ніби отриманням – отриманням насолоди від того, що вона близька до Творця.

Парцуф САГ також нічого не отримує. Чому ж він має рош, тох, соф? Чому ж він робить зівуг де акаа? На перший погляд у ньому просто повинно поширюватися світло хасадім. Тим не менше це не так. Світло хасадім являє собою величезну насолоду від подоби до Творця, від того, що ти знаходишся поряд з Ним, що у тобі є та сама інформація, що й у Творці. Ти знаєш Його думки, почуття, ти осягаєш те саме, що є у Ньому, це та сама сходинка. Від цього відчувається величезна насолода, на яку також необхідно виставити екран, щоб відчути насолоду не егоїстично, а альтруїстично. САГ не всю насолоду може прийняти у себе, тому він має зівуги у рош і тох, а соф він наповнити не здатен.

Насправді судин віддачі у Творіння бути не може. Адже Творіння – це Малхут, після ЦА, тобто судина отримання. Ця малхут кладе екран тієї чи іншої сили, і в залежності від цього вона поводиться або як кетер, або як хохма, або як біна, ЗА, малхут.

Так от частина цих судин отримання, а саме кетер, хохма та ГАР де біна, на які є відповідний екран, можна використовувати в якості судин віддачі. Якщо б була чиста віддача (а це тільки Творець), то творіння не відчувало б її, оскільки воно може відчути тільки те, що входить у нього.

Вищий парцуф завжди народжує нижчий тому, що у ньому залишаються решімот. Малхут Світу Нескінченності наповнилася світлом, воно віддало їй всі свої сили, всі свої властивості. В результаті цього вона пристрасно бажає бути такою, як воно, і готова пожертвувати усім, аж до вигнання світла, не бажаючи нічого отримувати.

І сила цього бажання штовхає все Творіння від початку до кінця у гмар тікун. Все, що відбувається з Творінням, все бажання малхут виправити себе, щоб стати подібною до Творця, знаходить свій відбиток після ЦА. І на це малхут має сили, тому що її повністю наповнювало світло, яке передало їй свої властивості.

Вищий стан повністю визначає і породжує нижчий, який являється ним самим, але на більш низькому рівні. Чим, наприклад, Гальгальта відрізняється від АБ? Тим, що АБ працює для Творця з меншою силою. Вони обидва використовують егоїстичні келім для роботи на Творця.

САГ цього вже зробити не може, тому що його екран ще менший, ніж у АБ, тому він і не може отримувати заради Творця, а лише може, подібно до біни, нічого не отримувати для себе. Але оскільки він нічого не отримує, не використовує свої судини отримання заради Творця, то він може наповнити ті егоїстичні бажання світлом хасадім, які попередні парцуфім наповнити не змогли. Як вже було сказано, на ор хасадім цимцум не поширюється, і тому парцуф САГ може опуститися під табур.

Далі він створює світ Некудім, а потім і світ Ацилут. Саме біна, САГ – це перше і єдине бажання творіння, яке рухає всім. Бхінат шореш – це бажання Творця насолодити творіння. Бхіна алеф – це творіння, яке Творець сам створює. І лишень бхіна бет, біна, - це реакція самого творіння, бажання бути схожим на Творця. Ця її властивість у подальшому і надає напрямок розвитку всього творіння аж до завершення виправлення.

САГ поширився як понад табуром Гальгальти, так і під ним у вигляді некудот. Від решімот САГ понад табуром походять парцуфім МА Еліон та БОН Еліон. А на решімот, які піднялися з-під табуру Гальгальти, САГ робить зівуг і створює парцуф, який називається світ Некудім. САГ перейнявся бажаннями далет/гімел під табуром і захотів наповнити їх.

Уявіть собі, що ви маєте і бажання віддавати, і бажання отримувати. Взагалі-то творіння не має альтруїстичних бажань віддавати, воно створене на чистому егоїзмі, бажанні насолоджуватися. Але насолоджуватися можна і отримуючи світло хохма, тобто насолоджуватися від прямого отримання задоволення (світла Творця), і отримуючи світло хасадім, тобто отримувати задоволення від схожості своїх властивостей з властивостями Творця, від „неотримання”. Тому ми визначаємо ніби два бажання творіння: отримувати і віддавати. Але Творець створив тільки одне бажання – отримувати.

Коли людина працює тільки з бажанням віддавати, то вона робить Цимцум на всі свої егоїстичні бажання і знаходиться у катнуті. Як можна викликати стан катнут? Якщо всі бажання отримувати людини більші за її екран, то їй нічого не лишається, крім того, щоб не використовувати їх у якості судин отримання. У такому стані знаходимося всі ми. Єдине, що ми можемо, - це тільки не задіювати всі наші бажання отримувати, не працювати з ними. Цей стан називається „убар”, зародок.

Малхут – це бажання отримувати заради отримання, чисто егоїстичне бажання. Якщо всі бажання людини проникаються тільки таким наміром, це значить, що малхут піднялася у біну, тобто владне над усіма своїми бажаннями від біни і нижче її. Це ЦБ.

Ми самі не здатні виправити у собі подібне бажання. Єдине, що можливо, це працювати у групі під керівництвом Рава і по надійних джерелах, коли, вкладаючи у такі заняття необхідні зусилля, можемо викликати на себе світло Творця, Його вплив, Його відчуття, які допоможуть нам здобути антиегоїстичні сили, тобто екран.

У тій мірі, в якій ми зможемо протистояти егоїзму, ми відчуємо Творця, у нас з’явиться намір працювати заради Нього. Такий закон, що коли менший парцуф починає відчувати вищий, то він здобуває бажання, намір все зробити заради нього.

Якщо в нас немає такого бажання, то тільки тому, що ми ще не відчуваємо вищий парцуф. Творець ще не розкрився нам, тому що над нами владне егоїзм, який пригнічує альтруїзм, і ми поки що відчуваємо себе самостійними і незалежними від Творця. Але коли Він відкриється нам, ми одразу ж станемо Його рабами. Для змінення яких-небудь моїх властивостей мені перш за все необхідно зрозуміти, що вони спричиняють мені шкоду, а потім просити Творця про змінення їх на альтруїстичні. Цей процес називається „усвідомлення зла”. Все навчання тільки на цьому і збудоване.

Ми або являємося рабами свого егоїзму, або рабами Творця. Головне – зрозуміти, що переважніше. Свобода полягає у вільному виборі одного відносно іншого. Відчуття страждання визначає напрямок поведінки людини. Творець дав матері бажання бути залежною від своєї дитини і робити все заради неї. Деяким людям Творець дає здатність відчувати страждання інших. Але в основному, кожен страждає через те, що не може задовольнити власні егоїстичні бажання.

61)Необхідно зрозуміти, що оскільки 10 сфірот світу Некудім та МА світу АК вийшли з ніквей ейнаїм голови САГ (границя між судинами, що „віддають”, та судинами отримання – ГАР та ЗАТ де біна), то вони повинні були одягнути САГ від пе голови й нижче за тим самим принципом, як виходили попередні парцуфім – кожний нижчий одягається на верхній від пе голови і вниз.
Чому ж тут вони опустилися нижче і одяглися нижче табуру де АК? Щоб зрозуміти це, необхідно знати, як відбулося взаємне проникнення біни та малхут, яке призвело до того, що вони з’єдналися в одне ціле.

62)Справа в тому, що коли вийшов парцуф САГ, він увесь закінчився вище табуру Гальгальти за тим самим принципом, як АБ, тому що він не зміг опуститися під табур та нижче, де владне бхіна далет Гальгальти у вигляді десяти сфірот де сіюм. А у парцуфім АБ та САГ немає нічого загального з бхіною далет.

Але коли почали виходити некудот де САГ після послаблення масаху від бет де авіют і гімел де ітлабшут до алеф де авіют і бет де ітлабшут та зникли таамім де САГ, тоді вийшов рівень некудот ВАК (шість сфірот), тобто ЗА, у якому не вистачає перших трьох сфірот. Там немає ор хохма, а тільки хасадім.

Цей стан повністю відповідає властивості десяти сфірот де сіюм нижче від табуру, які теж знаходяться у стані ВАК. Ми знаємо, що відповідність властивостей у духовному об’єднує їх у одне. Тому опустилися Некудот де САГ під табур і змішалися там з ЗОН (ЗА там малхут) світу АК у єдине ціле.

Необхідно пам’ятати, що „Некудот САГ” – не мається на увазі біна, яка не бажає отримання світла хохма, все, що ми говоримо – тільки про малхут! Ця малхут називається „біна”, тому що знає, що не зможе встояти проти насолоди світлом хохма, тому не бажає піддавати себе спокусі, абсолютно не зацікавлена у світлі хохма, а тільки у світлі хасадім.

Розглянемо поняття „підняття МАН”. МАН – це перші букви від слів „мей нуквін”, множина від слів маїм – вода та нуквін – жіночі. До з’єднання біна була окремо і бхіна далет окремо. Коли біна опустилася під табур, то вона з’єдналася, змішалася з малхут, тепер є дві біни – біна де біна та біна, що включена у малхут, також є дві малхут – малхут де малхут та малхут, включена у біну.

Відомо, що біна називається маїм – вода, множина від двох малхут – нуквін, разом „мей нуквін”, натяк на те, що починаючи з цього моменту і далі при кожному піднятті МАН малхут повинна бути підсолоджена біною, чиста малхут називається не МАН, а „екран” або „якість суду”.

Багато що у цьому параграфі викликає питання, але й Бааль Сулам не на все давав відповідь.

Він і не ставив перед собою такої мети, даючи можливість учням самим прикласти зусилля і знайти потрібну відповідь. Наша робота являється полем для прикладення необхідних зусиль, а не засобом для розуміння духовних світів. Порозуміти можна тільки по мірі відчуття Творця, коли людина має властивість, схожу на властивість Творця, тоді це перетворюється у духовну судину отримання, за допомогою якого людина може відчути духовну інформацію.

Творець відкривається тільки після прикладення певної кількості та якості зусиль. Якщо ви просто запам’ятаєте текст, що Некудот де САГ можуть опуститися під табур і змішатися з НеХІМ Гальгальти, цього буде достатньо, щоб просуватися далі. Факти повинні чітко сидіти у голові. Ця інформація не зникає з біологічною смертю.

63)Однак необхідно порозуміти, що між Некудот де САГ і НеХІМ Гальгальти всеж існує відчутна різниця. У Некудот де САГ є бхіна бет де авіют і немає нічого загального з бхінат далет, яка нижче від табуру, хоча обидва вони знаходяться на рівні ЗА, але з різною ступінню авіют.

Справа в тому, що авіют абсолютно не проявляється у парцуфі, коли він наповнений світлом, яке пригнічує судину, бажання. Але після виходу світла з парцуфу у ньому проявився необхідний авіют, що дало можливість Некудот де САГ опуститися вниз під табур і змішатися там з НеХІМ Гальгальти. Це сприяло ЦБ і утворенню нового сіюму у місці біна де гуф парцуфу. Змінилося також місце зівугу, малхут перемістилася з пе де рош у ніквей ейнаїм.

Написано, що є схожість властивостей між Некудот САГ та ЗОН де АК, оскільки обидва вони являються парцуфом ВАК (катнут, малий). Рівень парцуфу Некудот САГ – це бет-алеф, що визначається, як ВАК, але ЗОН де АК являються ВАК по іншій причині, не за їх висотою, вона – далет-гімел, а тому що знаходяться під табуром – десять сфірот закінчення парцуфу, у чому ж схожість цих парцуфім?

Парцуф Гальгальта називається внутрішній АК, він має внутрішню АВАЯ (чотирибуквене Ім’я Творця – йуд, хей, вав, хей, основа будь-якого клі), це означає, що він ділиться за особливим порядком, не дивлячись на висоту парцуфу.

Голова називається кетер і це коцо (початок) букви йуд. Від пе до хазе – хохма, йуд імені АВАЯ, від хазе до табур – це біна і це – перша хей імені АВАЯ, від табуру вниз МА та БОН і це букви вав та хей імені АВАЯ, вони й є ВАК. Згідно з цим порядком виходить, що їх висота однакова, тобто обидва – ВАК, мають світло хасадім зі світінням світла хохма, але не тому, що вони – вав та хей, а тому, що це десять сфірот закінчення парцуфу.

64)Виходить, що джерело сумісної дії малхут та біни, який називається ЦБ, проявився тільки нижче від табуру світу АК при поширенні туди парцуфу Некудот де САГ. Тому десять сфірот світу Некудім, які вийшли по законах ЦБ, не могли поширитися вище табуру світу АК, оскільки ніщо не може проявитися вище свого джерела, кореню. І оскільки ЦБ владне від табуру й нижче, світ Некудім вимушений був поширитися саме там.

У парцуфі САГ, як і у решті парцуфім, під впливом ударної взаємодії зовнішнього та внутрішнього світел, екран почав послаблюватися і підніматися у пе де рош. Як вже було сказано, у результаті цього почав утворюватися проміжний парцуф Некудот де САГ, який має решімот бет/бет, тобто він являє собою чисту біну. Тому він може поширюватися всюди, у тому числі й під табур Гальгальти, і наповнити такі бажання, які попередні парцуфім наповнити не могли.

Некудот де САГ можуть використовувати свої бажання таким чином, як не змогли ні Гальгальта (вона використовувала тільки 20 відсотків заради Творця понад табуром, а на решту своїх бажань НеХІМ, які знаходилися під табуром Гальгальти, вона просто зробила Цимцум), ні САГ.

САГ зовсім не зміг отримувати заради Творця ні з яким авіютом. Він може тільки віддавати, не отримуючи нічого. Якщо ж він почне отримувати, то отримання буде егоїстичним. Він зовсім не має екрану на егоїстичні бажання.

Чому ж САГ одразу не опускається під табур? Тому що він має гімел де ітлабшут, невелике світіння ор хохма, яке не дає йому можливості опуститися під табур. Коли ж при підйомі масаху до пе де рош гімел де ітлабшут зникає, а залишається тільки бет де ітлабшут – чиста біна без ор хохма, то Некудот де САГ можуть опуститися під табур, не бажаючи нічого отримувати у свої келім, а насолоджуватися від віддачі – тобто отримувати ор хасадім. Це і є робота чистої біни.

Коли ж він опускається під табур, то зустрічає там такі бажання, проти яких не може встояти. Гальгальта та АБ також не хотіли отримувати у келім під табуром, але там разом з ор хасадім було й невелике світіння ор хохма від того ор хохма, який вони отримали у келім понад табуром заради Творця.

А Некудот САГ, які за своїм характером не хотять нічого отримувати, а за будовою подібні до НеХІМ Гальгальти, починають по причині схожості змішуватися з ними, але бачачи невелику підсвітку ор хохма, яка там дає величезну насолоду, самі раптово бажають насолодитися цим, хоча й не пристосовані до отримання, оскільки у них немає на це екрану.

Одразу ж спрацьовує закон ЦА, що не дозволяє світлу увійти у егоїстичні келім, в результаті чого світло одразу ж покидає їх, а Малхут Світу Нескінченності піднімається у біну і обмежує отримання світла у судини отримання. Так відбувається Цимцум Бет (Друге Скорочення, ЦБ).

Вже САГ не міг використовувати егоїстичні келім заради Творця. Тим більше, наступні парцуфім МА та БОН, які не мають відповідного екрану, не зможуть нічого отримати заради Творця.

ЦБ раз і назавжди стоїть на варті неможливості використання егоїстичних келім. Ними не можна користуватися, їх потрібно ізолювати. Розрахунок можна робити тільки на альтруїстичні келім. Коли така інформація піднімається до рош де САГ, то там заздалегідь проектується будова майбутнього парцуфу з врахуванням ЦБ, і зівуг робиться не у пе де рош, а вище, у ніквей ейнаїм, де від цього місця і вище знаходяться тільки віддаючі бажання.

Такий самий розрахунок повинен відбуватися і у гуфі парцуфу, куди світло може увійти тільки у судини КаХаБ ХаГаТ, тобто до середини тіферет. Насправді ж, і у голові, і у тілі залишаються ті самі десять сфірот, змінюється тільки ступінь їх використання. Це значить, що кожною сфірою –кетер, хохма, біна і так далі, користуються не на сто, а, скажімо, лише на 60 відсотків. Тим не менше, ми говоримо, що зівуг відбувається тільки на ГЕ, КаХаБ ХаГаТ. Але це лише термінологія.
АХАПом, тобто судинами отримання, можна користуватися, тільки ставлячись до них як до судин віддачі, „піднімаючи” їх над парсою, границею між судинами віддачі та судинами отримання. Однак, не дивлячись на те, що до АХАПу відносяться тепер, як до судин віддачі, яким належить лише ор хасадім, АХАП, які піднялися нагору, у силу своєї природи автоматично притягують деяке світіння ор хохма. Цей процес називається „АХАП де алія” – підйом егоїстичних бажань, тобто їх виправлення у злитті з вищим.

Масах у Гальгальті, який стояв у пе де рош, мав авіют далет і зробив зівуг на всі бажання, але тільки 20 відсотків від кожного з них використовуються заради Творця, а 80 відсотків у отриманні заради Творця не беруть участі. На них у екрані не вистачає антиегоїстичної сили. А у Некудот де САГ після ЦБ використовуються тільки альтруїстичні судини, які знаходяться вище від ніквей ейнаїм, оскільки вони мають бажання віддавати заради віддачі.

Увесь Всесвіт являє собою єдиний причинно-наслідковий ланцюжок подій від першого стану, коли Малхут Світу Нескінченності була повністю наповнена світлом, і до її кінцевого виправлення, коли вона знову буде наповнена світлом. Цей процес керується за допомогою решімот. Починаючи зі Світу Нескінченності, малхут поступово перебирає всі свої насолоди, утворює на них екран, залишаючи при цьому решімот від кожного попереднього стану, аж до свого кінцевого виправлення.

Тільки решімот визначають народження наступного парцуфу з попереднього, тільки інформація про те, що вже було, дає можливість працювати з екраном. Тільки світло, яке наповнювало попередній парцуф, може надати інформацію про насолоду у ньому, а також те, чого бажає наступний парцуф. Інакше не було б ніякого уявлення про світло, насолоди. Решімот, які у парцуфі, вимушують його бажати, шукати, рухатися до чогось нового. Ми лише виконуємо вказівки наших решімот.

У духовному немає понять: було, є і буде – окремо одне від одного. У духовному у кожному новому стані вже закладені всі ці три поняття разом: було, є і буде. Решімо – це той стан, у якому я існую, але воно світить здалеку, з майбутнього, приваблюючи до себе і збуджуючи бажання його досягти. Це світло, яке було всередині судини, але вийшло з нього і тепер світить йому ззовні.

Є багато видів решімот, вони нагадують про те, що саме даний парцуф колись отримував. На відміну від нього, ор макіф – це те світло, яке ще не увійшло всередину судини, але вже світить їй ззовні. Після вигнання світла з кожного парцуфу навколо нього залишається багато духовної інформації. Поки що нам необхідна маленька картина творіння, щоби була чітка уява про духовні світи. Навколо все знаходиться у абсолютному покої.

Треба читати і намагатися зрозуміти те, що написано. Але на це людина не повинна дивитися, як на мірило свого стану: де вона знаходиться, куди йде, що їй вготовано. Мірилом можуть являтися тільки кількісні та якісні зусилля. Тільки вони сприяють духовному зростанню. Творець розкривається не по мірі твого знання, а по мірі твоїх зусиль. Але знання також потрібні, хоча й у наймінімальнішій кількості.

Якщо ви розумієте, що і ваша робота, і ваша сім’я, діти, і, звичайно, заняття потрібні вам тільки для досягнення однієї Мети – розкриття Творця, то все це зараховується вам як зусилля. Що б ви не робили у житті, чим би не займалися, все повинне нагадувати вам про Мету творіння, а це, відповідно, веде до накопичення зусиль і досягнення необхідного результату.