Статті рава Баруха Ашлага

1984 рік

2.Любов до товаришів

З’ясуємо тепер декілька питань, які пов’язані з поняттям „любов до товаришів”.

1. Необхідність любові до товаришів.

2. Чому я вибрав саме цих товаришів? Чому товариші вибрали мене?

3.Чи повинен кожний з товаришів відкрито проявляти свої почуття відносно інших членів групи, чи достатньо того, щоб він любив своїх товаришів у серці, не проявляючи цього ззовні, залишаючись скромним, а як відомо, скромність дуже важлива.

Скажемо по-іншому: чи повинен він проявляти любов до товаришів, яка знаходиться в його серці, відкрито, отже проявлення цього почуття може збудити серця товаришів і вони також відчують те ж саме почуття. В підсумку цього, почуття кожного з членів групи будуть складатися, причому, те взаємне почуття, яке виникне, буде значно більшим, чим просто арифметична сума.

Виявляється, що кожний з членів групи, якщо вона складається, наприклад, з 10 чоловік, отримає відчуття в 10 раз більш сильне, тому що воно буде складатись з 10 почуттів його товаришів, так як усі 10 чоловік розуміють необхідність любові до товариша. Якщо ж члени групи не проявляють відкрито свої почуття, то у кожного з них не вистачає тої колективної сили, яка присутня в першому, вище приведеному прикладі.

В такому разі дуже тяжко оцінювати товариша позитивно і кожний вважає, що саме він праведник і що тільки він любить своїх товаришів, а ті йому не платять взаємністю. Виявляється, що в кожної людини мало сили. Можна зробити висновок, що у справі „любов до товаришів” потрібно явне проявлення почуттів, а не скромність і помірність.

Але потрібно ще пам’ятати про мету існування групи, у противному разі тіло людини постарається запаморочити цю мету, тому що тіло завжди турбується лише про власну вигоду. Тому потрібно завжди пам’ятати , що мета створення групи являється здійснення Заповіді „розлюби ближнього свого”, а вона, в свою чергу, являється основою задля виконання Заповіді „розлюби Творця”.

Група потрібна задля людини для того, щоб вона була здатна приносити насолоду товаришам, не потребуючи нічого взамін, а не для того, щоб група допомагала йому. В останньому випадку, якщо кожний з членів групи, які її складають, розраховує лише на допомогу з боку інших, то така група ґрунтується на егоїзмі і така група може призвести лише до збільшення ємностей судин отримання. Людина тоді бачить в неї тільки засіб задля задоволення своїх матеріальних потреб.

Тому потрібно завжди пам’ятати, що група повинна ґрунтуватись на любові до ближнього. Кожний член групи повинен отримувати від неї любов до ближнього і ненависть до свого егоїзму. І це призведе до того, що людина буде бачити, що його товариш намагається пригнітити свій егоїзм. Це придасть йому додаткові сили. Наміри усіх товаришів зіллються в одне ціле. Якщо в даній групі є 10 чоловік, то кожний з них отримає сили усіх десяти товаришів, які пригнічують свій егоїзм і прагнуть до любові до ближнього.

Якщо ж всі члени групи у підсумку брехливої скромності не проявлять своїх почуттів один до одного, то посилення їх почуттів не стається. Навпаки, поступово кожний з них загублює бажання йти по шляху любові до ближнього і повертається в обійми любові до себе.