Статті рава Баруха Ашлага

1984 рік

8. "Я створив Зло та Тору для його виправлення"

Питання: Якщо ми займаємось Торою та заповідями, щоб отримати винагороду, чи відчуває це наше серце, як сказали мудреці: "Я створив злий початок (єцер ра), і я створив Тору для його виправлення, що очищує серце".Можливо, це відноситься тільки до виконання Тори безкорисливо, незалежно від отримання нагороди. Чи, можливо, що якщо ми займаємось Торою та міцвот заради винагороди, то це також очищує наше серце?

Відповідь: - знаходиться у "Передмові до книги "Зоар" "(див. книгу 8 даної серії – "Зоар".п.44). Там говориться, що коли людина починає займатись Торою та виконанням заповідей без усілякого наміру, тобто без любові та страху, а саме так слід служити Царю, навіть "ло лішма" (не во І’мя Тори, не заради Творця) , все одно у такої людини „некуда ше-ба лев” (точка в серці) починає рости та виявляти свої дії.

Тому що для виконання заповідей не потрібно наміру, а виконання дії без наміру може очистити бажання отримати, але на найнижчому, першому рівні, що називається "домем" ("нежива природа"). Коли людина очистила рівень "домем" у своєму бажанні отримувати, то вона побудувала 613 органів у своїй "точці в серці", тобто вона здобула "домем" у "нефеш" (найнижчий рівень душі) святості (у душі, як і в тіла, є 613 органів). Отже , ми бачимо, що заняття Торою та міцвот навіть "ло лішма" очищує серце.

Питання: Дотримуватися Тори та Заповідей не заради нагороди здатні тільки обрані одиниці, чи усі, хто піде шляхом дотримання Тори та Заповідей не заради нагороди, удостояться злиття з Творцем?

Відповідь:Бажання отримати тільки заради себе випливає із Задуму Створення (махшевет а-брія), але за допомогою виправлення "нешамот" (душ) люди перетворять бажання отримувати тільки заради себе у бажання отримувати,заради віддачі. Це виправлення відбудеться шляхом дотримання Тори та міцвот.

І це стосується всіх без винятків, тому що всім надана ця можливість, а не тільки обраним. Але оскільки це справа вибіоу, то існують ті, хто швидко просуваються в цьому напрямку, а є, котрі дуже повільно (див. книгу 5 даної серії "Передмова до книги "Зоар",п.13,14"), але кінець-кінцем всі досягнуть цієї мети.

Разом із тим, коли починають займатися Торою та Заповідями, починають з "ло лішма" (не во І’мя її), тому що людина створена із бажанням отримувати, і вона нічого не буде робити, доки не буде знати, що це принесе їй власну користь.

Рамбам пише:"Мудреці говорять, завжди буде займатись людина Торою, навіть "ло лішма", і від "ло лішма" перейде до "лішма" (Во І’мя Тори самої)". Тому, коли навчають жінок, дітей і "амей а-арец" (простих, малограмотних людей), то навчають їх служити Творцю зі страху перед Ним і щоб отримати нагороду від Нього, до тих пір, доки не збільшаться їх знання, і поки вони не отримають велику мудрість, тільки тоді відкривають їм поступово цю таємницю та привчають їх до цього обережно, і доки вони не осягнуть й не визнають, що потрібно служити Всевишньому заради любові до Нього". (Ілхот "Тшува",ч.10).

Отже, згідно Рамбаму, ми бачимо, що всі повинні прийти до стану "лішма", різниця полягає тільки у кількості часу.

Питання:Якщо людина бачить та відчуває, що вона йде по дорозі, яка приведе її до стану "лішма", чи повинна вона намагатись вплинути на іншого, щоб і той пішов тим самим шляхом, або ні?

Відповідь:Це питання загальне. Подібнодо того, як релігіозна людина дивиться на нерелігіозну та щиро вважає, що зможе повернути її до служіння Творцю, то вона повинна це зробити, оскільки є заповідь :”Застерігай ближнього твого”.

Так само і людина, яка йде шляхом до стану "лішма", може сказати своєму ближньому, що треба йти по більш вірній дорозі, але лишень якщо її намір полягає тільки в тому, щоб виконати цю Заповідь. Але часто ми бачимо, що одна людина читає мораль іншій, щоб показати свою перевагу над іншою, а не заради виконання Заповіді "застерігай ближнього свого”.

З вищесказаного видно, що кожен бажає, щоб інший також йшов шляхом Істини, але це породжує суперечку поміж релігіозними та світськими, між літаїм і хасідім, і навіть поміж різноманітними течіями у хасидизмі, і кожний з них вважає, що правда на його боці, і кожний хоче переконати іншого, щоб той йшов прямим шляхом.